Франсиско Руфете

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Франціско Руфете
Франціско Руфете
Франціско Руфете
Особисті дані
Повне ім'я Франціско Хоакін Перез
Руфете
Народження 20 листопада 1976(1976-11-20)[1][2][3] (47 років)
  Бенехусар, Vega Baja del Segurad, Аліканте, Валенсія, Іспанія
Зріст 177 см
Вага 72 кг
Громадянство  Іспанія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби

1992–1995
Іспанія «Атлетіко» (Бенехусар)
Іспанія «Барселона»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1995 Іспанія «Барселона C» 12 (3)
1995–1997 Іспанія «Барселона В» 45 (0)
1995–1996 Іспанія «Барселона» 1 (0)
1997–1998 Іспанія «Толедо» 38 (5)
1998–1999 Іспанія «Мальорка» 0 (0)
1999  Іспанія «Малага» 20 (5)
1999–2001 Іспанія «Малага» 65 (9)
2001–2006 Іспанія «Валенсія» 132 (13)
2006–2009 Іспанія «Еспаньйол» 57 (1)
2009–2012 Іспанія «Еркулес» 46 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1992–1993 Іспанія Іспанія (U-16) 19 (0)
1994–1995 Іспанія Іспанія (U-18) 9 (0)
2000 Іспанія Іспанія 3 (0)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
2018 Іспанія «Ібіца»
2020 Іспанія «Еспаньйол» (в.о.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 10 листопада 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 10 листопада 2021.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Франсиско Руфете (ісп. Francisco Rufete, нар. 20 листопада 1976, Бенехусар) — іспанський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Після завершення кар'єри — футбольний тренер та функціонер. Здебільшого, відомий завдяки виступам за «Валенсію» та «Еспаньйол», у складі яких виходив до фіналів Кубку УЄФА.

Чемпіон Європи серед юнаків до 18 років 1995 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Будучи народженим в Бенехусарі, Франсиско став випускником футбольної академії «Барселони». За першу команду він зіграв лише раз 26 травня в останньому турі сезону 1995-96 на виїзді проти «Депортіво»[4]. Тоді матч завершився з рахунком 2-2. Свій перший повний сезон на професійному рівні Руфете провів у Сегунді, граючи за футбольний клуб «Толедо».

Почавши сезон 1998-99 у «Мальорці», в січні Франсиско був відправлений в оренду до «Малаги», де став гравцем основи, допомігши команді пробитися до Прімери[5].

Після двох вдалих сезонів Руфете перейшов до «Валенсії». І хоча він не потрапляв одразу до стартового складу, але все одно мав хорошу ігрову практику в новій команді. У 27-му турі сезону 2003-04 дубль Руфете приніс «Валенсії» важливу перемогу над «Сельтою» 2-0[6], а через місяць він став героєм матчу Кубка УЄФА проти «Бордо».

Після приходу Кіке Флореса на пост головного тренера «Валенсії», Руфете в липні 2006 року як вільний агент перейшов до «Еспаньйола»[7]. В сезоні 2007-08 його постійно тривожили травми[8]. Це стало наслідком отриманого пошкодження у фіналі Кубка УЄФА 2006-07.

В середині липня 2009 року Франсиско Руфете покинув «Еспаньйол» і перебрався поближче до домівки, підписавши дворічний контракт з «Еркулесом»[9]. За перший сезон у команді, будучи у віці 32-33 років, він провів близько 2000 хвилин на полі, допомігши клубу повернутися до Прімери після 13-річної відсутності[10].

В кінці 2011 року Руфете покинув «Еркулес» після відмови керівництва клубу продовжувати з ним контракт, та, незабаром, завершив кар'єру[11].

Міжнародна кар'єра[ред. | ред. код]

Грав у юнацьких збірних Іспанії у вікових категоріях U-16 та U-18.

За національну команду дебютував 29 березня 2000 року, замінивши на 60-й хвилині Хосебу Ечеберрію у товариському матчі проти збірної Італії[12]. Всього за «Ла Фурію Роха» зіграв три матчі.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Через два роки після завершення кар'єри футболіста Руфете повернувся в структуру футбольного клубу «Валенсія», де спочатку був координатором у справах молодіжних команд[13], а пізніше отримав посаду спортивного директора клубу[14].

18 квітня 2018 року Франсиско було призначено головним тренером «Ібіци», яка тоді виступала у Терсері[15]. 24 червня команда програла матч плей-оф за право виходу до Сегунди Б резервній команді «Леванте»«Леванте Б» у серії післяматчевих пенальті, Руфете звільнили[16].

Іспанець повернувся до «Еспаньйола», ставши спортивним директором клубу. З 27 червня 2020 року був виконуючим обов'язки головного тренера після відставки Абелардо Фернандеса[17]. Після останнього матчу сезону проти мадридського «Реалу» (0:1) клуб вперше за 27 років покинув найвищий іспанський дивізіон[18].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Клубні[ред. | ред. код]

«Мальорка»
«Валенсія»
«Еспаньйол»

Міжнародні[ред. | ред. код]

Юнацька збірна Іспанії (U-18)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Enciclopèdia de l'esport catalàGrup Enciclopèdia, 2012.
  3. BDFA
  4. Edición del ????????? 27 ?????? 1996, Página 4 - Hemeroteca - MundoDeportivo.com. hemeroteca.mundodeportivo.com. Процитовано 10 листопада 2021.
  5. Галлардо, Антоніо (30 червня 2012). El nuevo Málaga cumple los 20 años en Champions. AS.com (ісп.). Процитовано 10 листопада 2021.
  6. El Valencia estrecha su cerco a la Liga -. www.elmundo.es. Процитовано 10 листопада 2021.
  7. UEFA.com (19 липня 2006). Rufete ready for Espanyol adventure. UEFA.com (англ.). Процитовано 10 листопада 2021.
  8. Valverde no duda de los servicios médicos del club. as.com (ісп.). Процитовано 10 листопада 2021.
  9. Rufete ficha por el Hércules "con la intención de llevar a una provincia entera a Primera". www.marca.com. Процитовано 10 листопада 2021.
  10. Rufete, un campeón arrastrado a un ERE. Las Provincias (es-ES) . 20 жовтня 2011. Процитовано 10 листопада 2021.
  11. Noticias de Deportes en Valencia, Alicante y Castellón. Las Provincias (ісп.). Процитовано 10 листопада 2021.
  12. Edición del ?????? 30 ??????? 2000, Página 2 - Hemeroteca - MundoDeportivo.com. hemeroteca.mundodeportivo.com. Процитовано 10 листопада 2021.
  13. MARCA.com. Rufete vuelve al Valencia como mánager general deportivo de su cantera. MARCA (ісп.). Процитовано 10 листопада 2021.
  14. Rufete será presentado mañana como líder de la estructura deportiva. Las Provincias (es-ES) . 24 листопада 2013. Процитовано 10 листопада 2021.
  15. Rufete, nuevo entrenador de la UD Ibiza. abc (ісп.). 19 квітня 2018. Процитовано 10 листопада 2021.
  16. El Ibiza se queda sin el ascenso. Periódico de Ibiza y Formentera (ісп.). 24 червня 2018. Процитовано 10 листопада 2021.
  17. Abelardo sacked by Espanyol. MARCA in English (англ.). 27 червня 2020. Процитовано 10 листопада 2021.
  18. Rufete: "Teníamos que acabar con la cabeza alta y de pie". ElDesmarque Barcelona (ісп.). 8 липня 2020. Процитовано 10 листопада 2021.

Посилання[ред. | ред. код]