Серхіо Гонсалес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Серхіо Гонсалес
Серхіо Гонсалес
Серхіо Гонсалес
Особисті дані
Повне ім'я Серхіо Гонсалес Соріано
Народження 10 листопада 1976(1976-11-10) (47 років)
  Оспіталет-де-Льобрегат, Іспанія Іспанія
Зріст 182 см
Вага 77 кг
Громадянство  Іспанія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1994–1995 Іспанія «Оспіталет» 11 (2)
1995–1998 Іспанія «Еспаньйол Б» 100 (11)
1998–2001 Іспанія «Еспаньйол» 107 (10)
2001–2010 Іспанія «Депортіво» 294 (28)
2010–2011 Іспанія «Леванте» 14 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2001–2005 Іспанія Іспанія 11 (0)
1999–2013 Каталонія Каталонія 15 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2014 Іспанія «Еспаньйол Б»
2014–2015 Іспанія «Еспаньйол»
2018–2021 Іспанія «Реал Вальядолід»
2022– Іспанія «Кадіс»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Серхіо Гонсалес (ісп. Sergio González, нар. 10 листопада 1976, Л'Успіталет-да-Любрагат) — іспанський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі очолює тренерський штаб команди «Кадіс».

Виступав, зокрема, за клуби «Еспаньйол» та «Депортіво», де провів майже всю кар'єру, а також національні збірні Іспанії та Каталонії. У статусі гравця — дворазовий володар Кубка Іспанії, переможець Суперкубка Іспанії та чвертьфіналіст чемпіонату світу.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Гонсалес вихованець клубу «Л'Успіталет» зі свого рідного міста. 1994 року став виступати за основний склад клубу в Сегунді Б. У наступному році перейшов у фарм-клуб «Еспаньйола» — «Еспаньйол Б». За 3 роки він зіграв 100 матчів і забив 11 голів.

З квітня 1998 року став залучатись до матчів першої команди, з якою у сезоні 1999/00 став володарем Кубка Іспанії. Всього за клуб він провів 107 матчів, забивши 10 м'ячів.

Серхіо Гонсалес під час виступів за «Депортіво». 2008 рік.

Влітку 2001 року уклав контракт з клубом «Депортіво», у складі якого провів наступні дев'ять років своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Депортіво» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди і став володарем Кубка і Суперкубка Іспанії. У різних офіційних турнірах він зіграв за «Депортіво» 306 матчів і забив 29 м'ячів.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Леванте», за яку виступав протягом сезону 2010/11 років[1].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

24 березня 2001 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Іспанії в грі проти збірної Ліхтенштейну.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, де іспанці дійшли до чвертьфіналу, програвши в серії пенальті господарям з Південної Кореї. На цьому турнірі він зіграв один матч у групі проти збірної ПАР, вийшовши на заміну на 53-й хвилині замість Давіда Альбельди[2].

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 11 матчів.

З 1998 по 2013 роки також виступав за збірну Каталонії. Є рекордсменом за кількістю зіграних матчів. Всього провів 15 матчів і забив два голи, перший з них — 2009 року в товариському матчі зі збірною Аргентини з пенальті[3], а другий 2013 року в ворота збірної Нігерії.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2013 року, ставши асистентом тренера в клубі «Еспаньйол Б». Наступного року став головним тренером другої команди.

27 травня 2014 року Гонсалес був призначений новим головним тренером першої команди «Еспаньйола»[4], замінивши Хав'єра Агірре після того, як його контракт закінчився. Під керівництвом Гонсалеса команда в першому сезоні залишилась в середині таблиці Ла Ліги. А вже по ходу наступного сезону, у грудні 2015 року, був звільнений з барселонського клубу.

10 квітня 2018 року Серхіо було призначено головним тренером клубу «Реал Вальядолід».

Статистика[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

[5]

Клуб Чемпіонат Кубок Суперкубок Єврокубки Всього
Сезон Клуб Ліга Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів
Іспанія Ліга Кубок Іспанії Суперкубок УЄФА Всього
1994-95 Іспанія «Л'Успіталет» Сегунда Б 11 2 0 0 0 0 0 0 11 2
1995-96 «Еспаньйол Б» 36 4 0 0 0 0 0 0 36 4
1996-97 34 2 0 0 0 0 0 0 34 2
1997-98 30 5 0 0 0 0 0 0 30 5
1997-98 «Еспаньйол» Ла Ліга 6 1 0 0 0 0 0 0 6 1
1998-99 34 0 0 0 0 0 0 0 34 0
1999-00 30 5 0 0 0 0 0 0 30 5
2000-01 37 4 0 0 0 0 0 0 37 4
2001-02 «Депортіво» 38 4 0 0 0 0 0 0 38 4
2002-03 37 3 0 0 0 0 0 0 37 3
2003-04 37 3 0 0 0 0 0 0 37 3
2004-05 34 3 0 0 0 0 0 0 34 3
2005-06 36 4 0 0 0 0 0 0 36 4
2006-07 28 2 1 0 0 0 0 0 29 2
2007-08 32 5 0 0 0 0 0 0 32 5
2008-09 28 4 0 0 0 0 8 1 36 5
2009-10 24 0 3 0 0 0 0 0 27 0
2010-11 «Леванте» 14 2 2 1 0 0 0 0 16 3
Загалом 526 53 6 1 0 0 8 1 540 55

Збірна[ред. | ред. код]

Серхіо Гонсалес у складі збірної Каталонії святкує забитий гол у ворота нігерійців. 2 січня 2013 року
Збірна Іспанії
РокиІгриГоли
2001 3 0
2002 4 0
2003 3 0
2004 0 0
2005 1 0
Всього 11 0
Каталонія
Роки Ігри Голи
1999 1 0
2000 1 0
2001 1 0
2002 1 0
2003 1 0
2004 2 0
2005 1 0
2006 1 0
2007 1 0
2008 2 0
2009 1 1
2010 1 0
2011 0 0
2012 0 0
2013 1 1
Всього 15 2
Голи за збірну
# Дата Місце Суперник Рахунок Результат Турнір
1 22 грудня 2009 Камп Ноу, Барселона, Іспанія Аргентина Аргентина 3-1 4-2 Товариський
2 2 січня 2013 Корнелья-Ель Прат, Барселона, Іспанія Нігерія Нігерія 1-0 1-1 Товариський

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Еспаньйол»: 1999-00
«Депортіво»: 2001-02
«Депортіво»: 2002
«Депортіво»: 2008

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sergio González se convierte en nuevo jugador del Levante UD (Sergio González becomes new Levante UD player) [Архівовано 26 липня 2010 у Wayback Machine.]; Levante's official website, 22 July 2010 (ісп.)
  2. South Africa — Spain 2:3 [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. Каталонія перемогла Аргентину [Архівовано 26 грудня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Espanyol: Sergio Gonzalez is named new coach. BBC Sport. 27 травня 2014. Процитовано 27 травня 2014.
  5. Sergio. ESPN Soccernet. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 10 лютого 2011.

Посилання[ред. | ред. код]