Абелардо Фернандес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Абелардо
Abelardo with Sporting Gijón.jpg
Особові дані
Повне ім'я Абелардо Фернандес
Антунья
Народження 19 квітня 1970(1970-04-19) (49 років)
  Хіхон, Іспанія
Зріст 180 см
Вага 77 кг
Громадянство Flag of Spain.svg Іспанія
Позиція центральний захисник
Юнацькі клуби
1988-1989 Іспанія «Спортінг» (Хіхон)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1989–1994 Іспанія «Спортінг» (Хіхон) 179 (13)
1994–2002 Іспанія «Барселона» 178 (11)
2002–2003 Іспанія «Алавес» 28 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1990 Іспанія Іспанія U-20 1 (0)
1990–1991 Іспанія Іспанія U-21 6 (1)
1991–1992 Іспанія Іспанія U-23 12 (5)
1991–2001 Іспанія Іспанія 54 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2009–2010 Іспанія «Спортінг Хіхон Б»
2010–2011 Іспанія «Кандас»
2011–2012 Іспанія «Туїлья»
2012 Іспанія «Спортінг» (Хіхон) (помічник)
2012–2014 Іспанія «Спортінг Хіхон Б»
2014–2017 Іспанія «Спортінг» (Хіхон)
2017–2019 Іспанія «Депортіво Алавес»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Абелардо Фернандес (ісп. Abelardo Fernández Antuña, нар. 19 квітня 1970, Хіхон) — іспанський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі очолює тренерський штаб команди «Спортінг» (Хіхон).

Виступав за «Спортінг» (Хіхон), «Барселону» та «Алавес», а також національну збірну Іспанії. Виступаючи за «Барсу» Абелардо по два рази вигравав чемпіонат, Кубка та Суперкубок Іспанії, а також по одному разу Кубок Кубків УЄФА та Суперкубка УЄФА. У складі збірної — олімпійський чемпіон, а також учасник двох чемпіонатів світу та Європи.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 19 квітня 1970 року в місті Хіхон. На юнацькому рівні Абелардо виступав за кілька місцевих команд, після чого перейшов в академію хіхонського «Спортінга». У 1989 році він підписав з цим клубом професійний контракт. За «Спортінг» Абелардо виступав протягом 5 сезонів, у яких зіграв 178 матчів.

Абелардо під час виступів за «Барселону». 2000 рік.

В один із грандів іспанського футболу — «Барселону» — Абелардо перейшов у 1994 році вже сформованим гравцем, що має досвід виступу на великих міжнародних турнірах. За 7 років, проведених в «Барселоні», він двічі вигравав чемпіонат, Кубок і Суперкубок Іспанії, а також став переможцем двох європейських змагань — Кубка володарів Кубків і Суперкубка УЄФА. Останні роки Абелардо в Каталонії були зіпсовані травмами[1].

У віці 32 років Абелардо перейшов у «Алавес». Контракт, підписаний гравцем, був розрахований на 2 роки, але через один сезон іспанець завершив кар'єру. Причиною стали проблеми з коліном, що почалися у футболіста ще в «Барселоні»[2].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Протягом 1990—1992 років залучався до складу молодіжної збірної Іспанії. На молодіжному рівні зіграв у 19 офіційних матчах, забив 6 голів.

Брав участь в домашній для іспанців барселонській Олімпіаді 1992 року і виграв золоту медаль. У тому розіграші на рахунку Абелардо 2 м'ячі — у півфіналі Гані і у фінальному матчі з поляками.

4 вересня 1991 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Іспанії в товариському матчі з Парагваєм. Брав участь у двох чемпіонатах світу (1994 року у США і 19984 року у Франції) і двох чемпіонатах Європи (1996 року в Англії і 2000 року у Бельгії та Нідерландах).

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у формі головної команди країни 54 матчі, забивши 3 голи.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця Абелардо працював з дитячими та юнацькими командами рідного для нього «Спортінга». З 2008 по 2010 рік він очолював дубль хіхонців — «Спортінг Хіхон Б».

Перед початком сезону 2010-11 Абелардо очолив клуб четвертого по значущості іспанського дивізіону «Кандас», після чого недовго тренував клуб «Туїлла» з того ж дивізіону.

10 лютого 2012 року Абелардо повернувся в «Спортінг» (Хіхон) як помічник нового головного тренера першої команди Іньякі Техади[3]. В кінці сезону, після вильоту команди до Сегунди, Абелардо повернувся до роботи з другою командою, що грала в Сегунді Б[4].

4 травня 2014 року Абелардо замінив Хосе Рамона Сандовала на посаді головного тренера першої команди «Спортінга»[5] і очолював її в останніх п'яти іграх чемпіонату, в яких йому вдалося здобути три перемоги і дві нічиї[6] та кваліфікуватись у плей-оф за право виступів у Ла-Лізі[7]. Щоправда там у першому ж раунді його команда зазнала поразки від «Лас-Пальмаса» і залишилась у другому дивізіоні[8]. Проте в сезоні 2014/15 «Спортінг» виступив ще краще, зайнявши друге місце, й напряму вийшов у Ла Лігу[9].

У першому сезоні в еліті для Абелардо як тренера команда боролась за виживання і отримала право залишитись в еліті лише після перемоги у останньому матчі сезону проти «Вільяреала» (2:0)[10]. Перемінні турнірні успіхі (основна мета колективу була - утриматися в лізі), чергувалися із низкою прикрих невдач. Тому ейфорія від потрапляння до числа накращих швидко розвіялася, а надмірні вимоги очільників клубупризвели до надмірної емоціності в колективіта суперечок. Відтак всічні 2017 року Фернандес полишив рідні пенати.

Перспективний тренер не довго перебував без роботи, вже влітку мав чимало пропозицій із клубів Сегунди та навіть Ла-Ліги. А в грудні 2017 року іспанські вболівальники з подивом довідалися, що Фернандес повернувся до Віторії, де завершував кар'єру гравця. Тільки цього разу він зголосився очолити справжнього аутсайдера (який вже в першому колі змінив 5 тренерів), і очікувалося, що вони головні кандидати на виліт з ліги. В першій же своїй грі Фернандесу вдалося проявити всі свої здібності, адже команда пропустивши в першому таймі два гола, зуміла відігратися і навіть перемогти. Такий емоційний поворот, призвів до турнірних звитяг, внаслідок яких "славетні" зі столиці Алавесу - зуміл врятуватися від вильоту. А вже в наступному сезоні, 2018-2019 років, вони, неочікувано, увірвалися до 6-ки кращих команд ліги і перебували там до кінця сезону. Лише в останніх турах, «біло-сині» фізично підсіли й, в підсумку, посіли 11 місце, відстаючи від кращих клубів на кілька очок. Фернандес очікував підписання суттєвого контракту на наступні сезони, але очільники клубу мали іншу думку: запросивши ще одного молодого й перспективного наставника.

Статистика[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Чемпіонат Ліга
СезонКлубЛіга ІгриГоли
ІспаніяЛіга
1989/90 Іспанія «Спортінг» (Хіхон) Ла Ліга 33 2
1990/91 38 1
1991/92 35 2
1992/93 37 3
1993/94 36 5
1994/95 Іспанія «Барселона» 30 4
1995/96 31 1
1996/97 21 3
1997/98 15 0
1998/99 31 1
1999/00 25 1
2000/01 19 1
2001/02 7 0
2002/03 Іспанія «Алавес» 28 0
Всього 386 24

Збірна[ред. | ред. код]

[11]

Збірна Іспанії
РокиІгриГоли
1991 4 2
1992 1 0
1993 0 0
1994 12 0
1995 6 0
1996 10 0
1997 5 0
1998 3 0
1999 1 0
2000 11 1
2001 1 0
Всього 54 3

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Барселона»: 1997-1998, 1998-1999
«Барселона»: 1996-1997, 1997-1998
«Барселона»: 1994, 1996
«Барселона»: 1996–1997
«Барселона»: 1997
Іспанія U-23: 1992

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]