Фролов Олександр Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фролов Олександр Сергійович
рос. Фролов Александр Сергеевич
Народження21 серпня (3 вересня) 1902
Гатчина, Царськосільский повітd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Смерть9 серпня 1952(1952-08-09) (49 років)
Москва, СРСР
ПохованняВведенське кладовище
Країна Російська імперія
 СРСР
ОсвітаВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби1918—1952
ПартіяКПРС
Званнявіцеадмірал і віцеадмірал[d]
Командування5-й ВМФ СРСР
Війни / битвинімецько-радянська війна, Громадянська війна в Росії і радянсько-японська війна
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Ушакова орден Нахімова орден Червоної Зірки медаль «За оборону Одеси» медаль «За оборону Севастополя» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» орден Державного Прапора

Олександр Сергійович Фролов (рос. Фролов Александр Сергеевич; 21 серпня [3 вересня] 1902, Гатчина — 9 серпня 1952, Москва) — радянський воєначальник, віце-адмірал.

Біографія

[ред. | ред. код]

О. С. Фролов народився 21 серпня 1902 року в Гатчині нині Ленінградської області. Розпочав військову службу з шістнадцяти років, пройшов шлях від рядового бійця до адмірала. Був радянським воєначальником і членом КПРС з 1925 року. У РСЧА з 1918 року, у ВМФ із 1922 року. Закінчив Військово-морське училище імені М. В. Фрунзе в 1927, підводний клас Спецкурсів удосконалення командного складу (1930), курси при Військово-морській академії (1932) і Військову академію Генштабу (1951).

У 1918—1920 роках служив рядовим у військах зв'язку, з 1920 року — в органах ВНК, брав участь у придушенні Кронштадтського повстання (1921). Із 1927 року на Чорноморському флоті: командир роти навчального загону, вахтовий начальник тральщика, помічник комісара і комісар підводного човна «Комуніст», командир ПЧ Д-4 «Революціонер», командир дивізіону, начальник штабу і командир бригади ПЧ. З вересня 1940 року заступник начальника штабу Чорноморського флоту.

У роки Німецько-радянської війни командував Новоросійською військово-морською базою (липень—вересень 1941 року), із вересня 1941 року — Дунайською військовою флотилією, у листопаді 1941 — червні 1942 року — Керченською військово-морською базою.

Брав участь у Керченсько-Феодосійській десантній операції. Із червня 1942 по січень 1943 року начальник тилу Чорноморського флоту. Із січня 1943 року начальник управління підводного плавання ВМФ, а з листопада — консультант по військово-морських питаннях при представнику СРСР у Консультативній Раді з питань Італії (Алжир).

Із червня 1944 року начальник штабу Тихоокеанського флоту, брав участь у плануванні, підготовці та здійсненні бойових дій на морі в ході війни з Японією.

Починаючи з січня 1947 року командував 5-м ВМФ, із 1951 року був викладачем в Академії Генштабу.

Помер 9 серпня 1952 року в Москві, похований на Введенському кладовищі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Кол. авт. под руководством С. А. Макарова // Книга Памяти Военной академии Генерального штаба Вооруженных Сил Российской Федерации. — 2016. — С. 345.

Посилання

[ред. | ред. код]