Фрідріх Блюмке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх Блюмке
Народився18 лютого 1898(1898-02-18)
Шадзько, Ґміна Добжани, Старгардський повіт, Західнопоморське воєводство, Республіка Польща
Помер4 вересня 1944(1944-09-04) (46 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Країна Німецький Райх
Діяльністьвійськовослужбовець
УчасникПерша світова війна
Військове звання Генерал-майор
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Срібна медаль «За хоробрість» (Словаччина)
Срібна медаль «За хоробрість» (Словаччина)
Офіцер ордена Корони Румунії
Офіцер ордена Корони Румунії
Командор ордена Зірки Румунії
Командор ордена Зірки Румунії
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Кримський щит
Кримський щит
Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ
Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ

Фрідріх Блюмке (нім. Friedrich Blümke; 18 лютого 18984 вересня 1944) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

[ред. | ред. код]

Під час Першої світової війни 18 листопада 1916 року вступив добровольцем в піхотний полк «Принц Моріц фон Ангальт-Дессау» (5-й Померанський) №42. У вересні 1917 року переведений в мобільний полк на Східному фронті. З квітня 1918 року бився на Західному фронті.

Після війни був ординарцем добровольчого батальйону «фон Гаммерштайн». Незабаром був прийнятий в рейхсвер, служив в 6-му піхотному полку. З жовтня 1925 року — ад'ютант 3-го батальйону. У вересні 1930 року пройшов підготовку в штабі 2-ї дивізії. 1 жовтня 1930 року переведений в 1-й (Прусський) артилерійський полк і призначений у Військове управління Імперського військового міністерства. 1 жовтня 1933 року призначений у Відділ сухопутних військ свого управління, потім очолив роту 27-го піхотного полку. 12 жовтня 1936 року звільнийвся з дійсної служби, проте через рік повернувся і був призначений 1-м офіцером (начальником оперативного відділу) Генштабу 27-ї піхотної дивізії.

В жовтні 1940 року відправлений в командний резерв, пройшов курс офіцера Генштабу. З березня 1941 року — виконувач обов'язків начальника Генштабу 7-го армійського корпусу. З червня 1941 року — начальник Гештабу 14-го, з 1 березня 1942 року — 42-го армійського корпусу[1]. З 1 квітня 1942 року — командир 347-го піхотного (потім — гренадерського) полку 197-ї піхотної дивізії. З 1943 року — командир гренадерського полку 257-ї піхотної дивізії, з 5 липня 1944 року — всієї дивізії. Важко поранений осколком у груди 24 серпня 1944 року біля селища Курені-Ементаль (Cureni-Emental) в Молдові під час атаки радянського літака. Був узятий у полон радянськими військами у вересні 1944 року. Помер в радянському таборі для військовополонених неподалік Одеси.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Dermot Bradley, Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intandanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 2: v. Blanckensee–v. Czettritz und Neuhauß. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2424-7, S. 32–33.
  • Wolf Keilig: Das deutsche Heer 1939–1945. Gliederung, Einsatz, Stellenbesetzung. Band 2, Podzun, Bad Nauheim 1956, 214, S. 32.
  • Walther-Peer Fellgiebel. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. — Friedburg: Podzun-Pallas, 1986. — 472 p. — ISBN 3-790-90284-5.
  • Veit Scherzer. Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. — 2. — Jena: Scherzers Miltaer-Verlag, 2007. — 864 p. — ISBN 978-3-938845-17-2.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Die Geheimen Tagesberichte der Deutschen Wehrmachtführung im Zweiten Weltkrieg. 1939–1945: 1. November 1941 – 31. Mai 1942. Biblio Verlag, ISBN 978-3-7648-1284-3, S. 370.