Фрідріх Кройцвальд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх Райнгольд Кройцвальд
нім. Friedrich Reinhold Kreutzwald
Фрідріх Кройцвальд
Ім'я при народженніест. Friedrich Reinhold Kreutzwald
Народився26 грудня 1803(1803-12-26)
маєток ест. Jõepere біля Везенберґу
Помер25 серпня 1882(1882-08-25) (78 років)
Тарту
Похованняцвинтар Рааді
Країна Російська імперія
Національністьестонець
Діяльністьперекладач, поет, дитячий письменник, лікар-письменник, письменник, збирач казок
Відомий завдякиосновоположник естонської національної літератури
Alma materДерптський імператорський університетd
Знання мовестонська[1][2] і німецька
ЧленствоУгорська академія наук

Фрі́дріх Ра́йнгольд Кро́йцвальд (ест. Friedrich Reinhold Kreutzwald; 26 грудня 1803 — 25 серпня 1882) — естонський поет, письменник, фольклорист, просвітитель, лікар та громадський діяч. Основоположник естонської національної літератури.

Біографія

[ред. | ред. код]

Батьки Фрідріха були кріпаками[3] в маєтку Їепере, Вірумаа (тепер волость Кадріна, Ляяне-Вірумаа). Батько Фрідріха Юхан Кройцвальд (1766—1832) був шевцем, а потім комірником. Мати Анна (1770—1846) працювала покоївкою. 1815 року, за рік до скасування кріпосницького права в Естонії, батькові вдалося отримати вільну. Цього ж року Кройцвальд почав учитися у Везенбердзі, але незабаром був змушений покинути навчання через брак коштів. Пізніше продовжив учитися в Ревелі (нині Таллінн), склав іспити на звання вчителя і там же працював у початковій школі. 1833 року Кройцвальд закінчив медичний факультет Імператорського університету Тарту. 1833—1877 рр. працював муніципальним лікарем у Виру[4]. Фрідріх Кройцвальд був членом багатьох наукових товариств Європи[5] та отримав почесні докторські ступені від ряду університетів[6].

Літературна діяльність

[ред. | ред. код]

З 1840 року публікував свої праці естонською мовою. Ще будучи студентом, Кройцвальд збирав і записував народні перекази й пісні, а в 1840-х з'явився цілий ряд його статей про естонські старожитності, міфологію, народні перекази, казки й пісні. Крім того, він склав національний епос Калевіпоеґ (Син Калева)[7], матеріал до якого спочатку збирав його друг Фрідріх Роберт Фельман[8].

Кройцвальд вважається автором першої оригінальної естонської книжки[9]. Він був одним з лідерів національного пробудження, а також зразком і покровителем молодої естонськомовної інтелігенції.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

18 серпня 1833 Фрідріх Кройцвальд одружився з Марі Елізабет Сядлер (1805—1888). Весілля відбулося в Віру-Нігула. Подружжя мало двох дочок і сина. Старша дочка, Адельгайд Анетт Блюмберґ (1834—1895), дружина вчителя і громадського діяча Густава Блюмберґа (1834—1892), в них була дочка на ім'я Еліс, єдина онука Фрідріха Кройцвальда (1867 р.н.)[10]. Молодша дочка, Марі Оттілі (1836—1851), померла у віці 15 років. Син Фрідріх Алексіс Кройцвальд (1845—1910) був начальником станції Кадріна[11].

Твори

[ред. | ред. код]
  • «Wina-katk» («Viinakatk») (1840)
  • «Sippelgas» («Sipelgas») I—II (1843—1861)
  • «Narrilased. Reinuvader Rebane. Lühikene õpetus loodud asjust» (1847)
  • «Ma-ilm ja mõnda, mis seal sees leida on» (I—II vihk) (1848)
  • «Reinuvader Rebane» II osa (1848)
  • «Ma-ilm ja mõnda, mis seal sees leida on» (III—V) (1849)
  • «Risti-sõitjad» (1851)
  • «Lenora. Üks kuulus muistne laulujutt» (1851)
  • «Kalevipoeg» (1857—1861)
  • «Kilplaste imevärklikud […] jutud ja teud» (1857)
  • «Eesti-rahwa Ennemuistsed jutud ja Wanad laulud» I:1860, II: 1864
  • «Angervaksad» (1861)
  • «Viru lauliku laulud» (1865, 1926, 1946)
  • «Eestirahwa Ennemuistsed jutud» (1866) (terviktekst)
  • «Lühikene seletus Kalevipoja laulude sisust» (1869)
  • «Rahunurme lilled» I 1871, II 1875
  • «Lembitu» (1885)
  • «Kodutohter» (1879)
  • «Teosed» (1953)

Довідники

[ред. | ред. код]
  • Короткий курс, як берегти здоров'я («Lühhikenne öppetus terwisse hoidmissest») (1854)
  • Домашній лікар («Kodutohter») (1879)

Редактор

[ред. | ред. код]
  • Естонський народний календар («Ma-rahva Kassuline Kalender ehk Tähtraamat») (1844)

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У кількох естонських містах названі на честь Фрідріха Кройцвальда вулиці. Також у кількох містах Естонії є пам'ятники письменникові: в Тарту, Раквере, Виру і Таллінні.

У Виру працює будинок-музей Кройцвальда, також там є Вируська гімназія Кройцвальда.

На його честь названо культурний вебсайт Естонського літературного музею «Століття Кройцвальда».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ CONOR.Sl
  3. ↑ A. Plakans, A Concise History of the Baltic States (2011) p. 210
  4. ↑ F-Reinhold Kreutzwald. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
  5. ↑ Kalevipoeg, a Great European Epic. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 листопада 2015.
  6. ↑ Friedrich Kreutzwald — The Father of Estonian Literature. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
  7. ↑ Fr. R. Kreutzwald — kingsepapojast linnaarstiks. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
  8. ↑ T. Miljan ed., Historical Dictionary of Estonia (2004) p. 236
  9. ↑ History of Kreutzwald Hotel Tallinn. Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
  10. ↑ Lauluisa veri pulbitseb nii arstides, poeetides kui ka kodu-uurijates. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
  11. ↑ Eesti biograafiline andmebaas ISIK — KREUTZWALD, FRIEDRICH REINHOLD. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 26 листопада 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Логотип Вікітеки
Логотип Вікітеки
У Вікіджерелах є оригінали текстів
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фрідріх_Кройцвальд&oldid=43354896