Фрідріх Кіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх Кіль
нім. Friedrich Kiel
Основна інформація
Дата народження8 жовтня 1821(1821-10-08)[1]
Місце народженняPuderbachd, Бад-Лаасфе, Зіген-Віттгенштайн, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Королівство Пруссія
Дата смерті13 вересня 1885(1885-09-13)[2][3][…] (63 роки)
Місце смертіБерлін, Німецький Райх[2][5]
Причина смертіавтомобільна аварія
ПохованняСтаре кладовище дванадцяти апостолівd
ГромадянствоКоролівство Пруссія
Професіїкомпозитор класичної музики, музичний педагог, викладач університету, педагог, композитор, піаніст, скрипаль
ВчителіЗігфрід Вільгельм Денd і Kaspar Kummerd
Відомі учніWaldemar von Baußnernd[6], Jacob Adolf Häggd, Моріц Мошковський і Friedrich Kochd
Інструментифортепіано і скрипка
Жанрикласична музика
ЗакладБерлінський університет мистецтв
Нагороди
орден Червоного орла
CMNS: Файли у Вікісховищі

Фрідріх Кіль (нім. Friedrich Kiel; 8 жовтня 1821, Пудербах, нині в складі міста Бад-Ласфе — 13 вересня 1885) — німецький композитор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Талановитий самоук, Кіль почав грати на фортеп'яно в шестирічному віці, писати музику в тринадцятирічному. З переїздом сім'ї Кіля в Шварценау (нині в складі міста Бад-Берлебург) талановитий хлопчик в 1835 році потрапив в поле зору графа Сайн-Вітгенштейн-Берлебург: Кіль був притягнутий до виступів графської капели, пізніше був направлений в Кобург вчитися у флейтиста і композитора Каспара Куммера, а після повернення в 18401842 рр. очолював графську капелу. Потім в 1842 року з ним деякий час займався Луї Шпор, після чого Кіль вирушив до Берліна вчитися у Зігфріда Дена і Флодоарда Гейера. У 1852 році його перший зрілий твір, 15 канонів для фортеп'яно тв. 1, був опублікований в Лейпцигу з присвятою Ференцу Лісту, з яким молодий композитор не був знайомий.

Захоплений альпініст, в 60-річному віці Кіль здійснював сходження на найвищі альпійські вершини масиву Монте-Роза.

Творчість

[ред. | ред. код]

Серед творів Кіля — реквієм (1862), ораторія «Христос» (1870), «Ті Deum», фортеп'янний концерт, камерні твори для фортеп'яно, фортеп'яно зі скрипкою, фортеп'янного тріо, численні пісні. Твори Кіля, особливо ораторія, були широко відомі в Німеччині[7].

Його музичний стиль витримував середню лінію між консервативною традицією, яку успадкував у Роберта Шумана і Фелікса Мендельсона, та реформаторською діяльністю Ференца Ліста. Незважаючи на відому художню помірність, Кіль користувався підтримкою Ганса фон Бюлова, який спочатку відгукнувся на його Варіації і фугу тв. 17 негативно, але потім змінив свою думку.

Викладання

[ред. | ред. код]

Фрідріх Кіль почав викладати з 1866 року в Консерваторії Штерна (з 1868 року професор), в 1870 році перейшов в організовану Йозефом Йоахімом Берлінську Вищу школу музики. Серед його учнів, зокрема, Антон Аверкамп, Ігнацій Падеревський, Моріц Мошковський, Антоній Стольпе, Бернгард Ставенхаген, Арнольд Коло, Август Бунгерт.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. MGG OnlineBärenreiter-Verlag, 2016.
  2. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118561936 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. SNAC — 2010.
  5. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  6. Г. Риман Бауснерн // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 87.
  7. Соловьёв Н. Ф. Киль, Фридрих // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Посилання

[ред. | ред. код]