Фіджійська гінді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фіджійська гінді
Fiji Hindi (फ़िजि हिन्दी), також Fiji ke Hindustani, Fiji Baat
Поширена вФіджі, громади в Австралії, Новій Зеландії, США, Канаді
Носії460 тис.
Писемністьлатиниця, набагато рідше - деванагарі і арабський алфавіт (тільки в офіційному побуті)
КласифікаціяІндоєвропейська сім'я
Індоарійські група
Центральна підгрупа
Офіційний статус
ОфіційнаФіджі
РегулюєCentral Hindi Directorate
Коди мови
ISO 639-3hif

Фіджійська гінді та фіджійська гіндустані[1] — мова, яка побутує на о.Фіджі серед переселенців з Індії (індо-фіджійців), які зараз складають бл. 50 % населення країни, майже не змішуючись з корінним населенням. Походить від діалектів авадхі і бходжпурі мови гінді, містить запозичені слова з інших індійських мов, фіджійської мови та англійської мови.

Історія

[ред. | ред. код]

Наприкінці XIX-початку XX ст. на Фіджі прибуло багато індійських наймитів, в основному з регіонів Уттар-Прадеш і Біхар. Вони говорили на цілому ряді місцевих близькоспоріднених мов і діалектів, серед яких переважав гінді:

Мови та діалекти індійських мігрантів на Фіджі наприкінці XIX ст.
Мова / діалект Кількість Відсоток
Біхарі 17,868 39.3 %
Східна гінді 16,871 37.1 %
Західна гінді 6,903 15.2 %
Раджастхані 1,111 2.4 %
Інші мови 1,546 3.4 %
Заморські колонії 640 1.4 %
Невідомо 500 1.1 %
ВСЬОГО 45,439 100 %

Діти говорили змішаною мовою, слова діалектів взаємно проникали в мову індійських мігрантів.

Пізніше прибуло близько 15000 наймитів з Південної Індії — в основному носії тамільської, телугу і малаялам. До того часу фіджійська гінді вже відбулася як «лінгва франка» індусів-мігрантів на Фіджі, і новоприбулим мігрантам з Південної Індії довелося освоювати цю мову. Після того, як батрацтво припинилося, на Фіджі як вільнонаймані працівники прибули носії мов гуджараті і панджабі.

В даний час лише деякі жителі Фіджі індійського походження говорять тамільською, телугу і гуджараті — більшість спілкуються фіджійською гінді. Спочатку фіджійська гінді користувалася алфавітом деванагарі, але пізніше все більшого поширення набуває латиниця.

Фіджійську гінді також розуміють аборигени в районах, де більшість населення становлять індійські мігранти. У результаті політичних заворушень на Фіджі в 1980-х — 1990-х рр., коли зіткнулися інтереси аборигенів і економічно впливовіших індійських мігрантів, частина останніх переїхала за кордон.

Великі діаспори носіїв мови існують в Австралії, Новій Зеландії, США та Канаді. Парадоксом є те, що фіджійська гінді не входить до складу 3-х офіційних мов Фіджі — замість нього ця роль офіційно закріплена за гіндустані.

Фіджійська гінді не використовується в освіті чи релігійних церемоніях, однак, попри це, користується широким розповсюдженням. Фіджійською гінді пишуть ряд письменників.

Фонологія

[ред. | ред. код]

В основному збігається з фонологією гінді, однак є ряд важливих відмінностей.

Як у бходжпурі, ряді сільських діалектів Біхару чи східного Уттар-Прадешу, приголосний «sh» замінено на «s» (наприклад, saadi замість shaadi), а «v» замінено на «b» (наприклад, bides замість videsh). Є також тенденція ігнорувати різницю між приголосними «ph» і «f» (наприклад, fal замість phal), між «j» і «z» (фідж. гінді jamiin замість zamiin). Приголосний «n» відповідає у фіджійській гінді відразу трьом носовим приголосним гінді — «», «ñ» і «».[2]

Морфологія

[ред. | ред. код]

Дієслово

[ред. | ред. код]

Етимологія дієслівних форм

[ред. | ред. код]

На дієслівні форми фіджійського гінді вплинули кілька діалектів гінді. Перша і друга особа дієслів у фіджійській гінді збігаються, граматичний рід не розрізняється, граматичне число розрізняється тільки в минулому часі третьої особи.

Суфікси першої та другої особи недоконаного виду -taa, -at походять з авадхі, а суфікс недоконаного виду третьої особи -e з бходжпурі. Суфікси третьої особи доконаного виду перехідних дієслів -is і -in також походять з авадхі.

Суфікс третьої особи категоричного майбутнього -ii є в авадхі і бходжпурі. Вплив урду, широко розповсюдженого в містах Східної Індії наприкінці XIX століття, виявляється в суфіксі доконаного виду 1 і 2 осіб -aa, а також у суфіксі майбутнього часу 1 і 2 осіб -ega.

Суфікс імперативу -o походить з діалекту магадхі, поширеного в районах Гая і Патна Північної Індії. У той же час, в фіджійській гінді з'явився власний ввічливий суфікс імперативу -naa. Суфікс -be з бходжпурі використовується в емфатичних конструкціях.

Ще один суфікс, -it, походить з авадхі, але в наш час[коли?] виходить з ужитку.

Лексика

[ред. | ред. код]

Запозичення з фіджійської мови

[ред. | ред. код]

Фіджійські індійці використовують ряд запозичень з фіджійської мови, в основному для явищ, відсутніх в Індії — більшість найменувань риб, місцевих рослин, наприклад, kanade (барбуля (риба)), kumala (солодка картопля).

Ще кілька прикладів:

Фіджійська гінді (латиниця) Фіджійська гінді (деванаґарі) Фіджійська мову Значення
nangona नंगोना yagona кава
tabale तबाले tavale дружина брата
bilo बिलो bilo посудина зі шкаралупи кокосового горіха для пиття кави

Запозичення з англійської мови

[ред. | ред. код]

Вимова запозичених англійських слів змінилася з адаптацією до місцевої вимови. Наприклад, hutel відповідає англійському hotel. Значення деяких слів змінилося: tichaa означає не взагалі вчителя (англ. teacher), а жінку-вчительку.

Деякі слова утворені в фіджійській гінді з англійських коренів: наприклад, kantaap означає верхівку тростини (cane-top).

Семантичні зрушення в порівнянні з гінді

[ред. | ред. код]

Значення багатьох слів, що походять з гіндустані, змінилося у фіджійській гінді.[3] Нижче наведено кілька прикладів:

фіджійська гінді Значення Значення прототипу з гіндустані
bigha акр 1бігха= 1600 кв. ярдів або 0,1338 га або 0,3306 акра
Bimbaiyaa гуджараті з Бомбея (Мумбаї)
fokatiyaa даремний банкрут
daabe повінь затоплення
bakera краб фіджійський краб (КЕКВ)
jhaap сарай тимчасовий сарай
jaati корінний фіджієць раса
juluum гарний тиранія, труднощі
kal вчора вчора або завтра (не сьогодні)
kamaanii шпажка (для креветок) дріт, весна
Mandaraaji південно-індійський «З Мадраса або Таміл Наду»
palla двері віконниця
Panjabi сикх корінний житель Пенджабу, незалежно від релігії

Числівники

[ред. | ред. код]

Система числівників фіджійського гінді істотно спростилася в порівнянні з гінді, де утворення ряду числівників нерегулярне. Для числівників менше 10 використовуються слова з гінді з легкою відзнакою у вимові, а для числівників від 10 до 19 використовуються англійські слова (хоча фіджі-індійці старшого покоління ще вміють рахувати від 10 до 19 на гінді).

Слово «два» на стандартному гінді звучить do (दो), а на фіджійській гінді dui (दुइ). «Шість» на стандартному гінді chhah (छह), а на фіджійській гінді chhe (छे).

Якщо в гіндустані числівники від 20 до 39 утворюються нерегулярно, то в фіджійській гінді метод їх утворення спрощений: назва відповідного десятка, сполучник «і» і назва числа від 1 до 9.

Числівник Гінді (деванагарі) Гінді (транслітерація) Фіджійська гінді
21 इक्कीस ikkiis bis aur ek
22 बाईस baaiis bis aur dui
23 तेईस teiis bis aur teen
31 इकत्तीस ikatiis tiis aur ek
32 बत्तीस battiis tiis aur dui
33 तैंतीस taintiis tiis aur teen
37 सैंतीस saintiis tiis aur saat
41 इकतालीस ekatalis chaalis aur ek
42 बयालीस bayaalis chaalis aur dui
43 तैंतालीस taintaalis chaalis aur teen

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Fijian Hindustani. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 13 жовтня 2007.
  2. Barz, Richard K.; Jeff Siegel (1988). Language transplanted : the development of overseas Hindi. Wiesbaden: Otto Harrassowitz. с. p.127. ISBN 3-447-02872-6. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  3. Barz, Richard; Jeff Siegel (1988). Language transplanted: the development of overseas Hindi. Wiesbaden: Otto Harrassowitz. ISBN 3-447-02872-6.

Література

[ред. | ред. код]
  • Siegel Jeff, Plantation Languages in Fiji, Australian National University, 1985
  • Jeff Siegel Say it in Fiji Hindi. — Sydney: Pacific Publications (Aust) Pty Ltd, 1977. — ISBN 0-85807-026-X
  • Rodney F. Moag Fiji Hindi: A basic course and reference grammar. — Canberra: Australian National University, 1977. — ISBN 0-7081-1574-8
  • Richard K. Barz Language transplanted: the development of overseas Hindi. — Wiesbaden: Otto Harrassowitz, 1988. — ISBN 3-447-02872-6

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія