Ханджян Григор Сепухович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ханджян Григор Сепухович
вірм. Գրիգոր Սեպուհի Խանջյան
Народження29 листопада 1926(1926-11-29)[1][2][…]
Єреван, Вірменська РСР, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР[1][3][4]
Смерть19 квітня 2000(2000-04-19)[2] (73 роки)
 Єреван, Вірменія
ПохованняТохмахський цвинтарd
Національністьвірмени[3]
Країна СРСР
 Вірменія
Жанриллюстрация, графика, дизайн
НавчанняЄреванський державний художній коледж імені Фаноса Терлемезянаd (1945)[3] і Державна академія мистецтв Вірменіїd (1951)[3]
Діяльністьхудожник, ілюстратор
Напрямоксоціалістичний реалізм
ЧленСХ СРСР, Академія мистецтв СРСР[3] і Академія наук Вірменської РСР
Вчене званняакадемік
Роботи в колекціїSilva Kaputikjan Museumd, Avetik Isahakian Museumd і Національна галерея Вірменії
Нагороди
CMNS: Ханджян Григор Сепухович у Вікісховищі

Григор Сепухович Ханджян (вірм. Գրիգոր Սեպուհի ԽանջյանԳրիգոր Սեպուհի Խանջյան, 29 листопада 1926, Єреван, СРСР — 19 квітня 2000, Єреван, Вірменія) — вірменський радянський живописець і графік.

Академік АМ СРСР (1973; член-кореспондент з 1962). Народний художник СРСР (1983). Лауреат Державної премії СРСР (1969).

Автор переважно жанрово-пейзажних картин і пройнятих драматизмом, побудованих на різких світлотіньових контрастах ілюстрацій та графічних серій на теми з життя вірменського народу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 29 листопада 1926 року в Єревані.

У 1945 році закінчив Ереванское художнє училище імені Ф. Терлемезяна.

Навчався в Єреванському художньому інституті (1945-1951) у А. В. Бекаряна, Е. А. Ісабекяна.

Член Спілки художників СРСР з 1953 року, в 1963 році обраний членом правління СХ СРСР (1963). Також був членом правління Спілки художників Вірменської РСР.

Член Президії Верховного Ради Армянской ССР, депутат IX скликання Верховного Ради Армянской ССР (1975),Заслужений працівник мистецтва Вірменської РСР (1973, член-кореспондент з 1962), академік АН Вірменської РСР (1990, член-кореспондент з 1982).

Помер 19 квітня 2000 року в Єревані.

Творчість

[ред. | ред. код]

Григор Ханджян один з майстрів образотворчого мистецтва Вірменії. Художню кар'єру починав як живописець. Його полотна і перші ілюстрації для книг Вірменських письменників і поетів показали схильність художника до ліризму і любов до деталей. У більш пізніх роботах Ханджяна історія Вірменії стає головним предметом його творчості. Ханджян один з майстрів образотворчого мистецтва Вірменії.

Відомий як живописець, книжковий ілюстратор і дизайнер великомасштабних гобеленів на історичну тематику. Відтворюючи в своїй творчості кращі традиції вірменського мистецтва, Ханджян адресує свої роботи багатонаціональної публіці.

Ілюстрував роман «Рани Вірменії» (1959) Хачатура Абовяна, поему «Невгамовне дзвіниця» (1968) Паруйра Севака. Створив ескізи для гобеленів на історичну тему: «Вардананк» і «Вірменський Алфавіт» (1981).

Меморіальна дошка на будинку в Єревані, де жив Григор Ханджян (вул. Киевян, 24)

Ілюстрації, які висвітлюють інший аспект історії Вірменії, зроблені Ханджяном для поеми Севака «Невгамовне дзвіниця». Центральна постать поеми — композитор Комітас, її головна тема — історія життя і смерті композитора.

На ескізах Ханджяна для гобеленів також відображені події Вірменської історії: сцени битви з Персами 451 року, очолюваного Варданом Мамиконяном; і створення Вірменського алфавіту Месропом Маштоцем в 405 році.

З середини сімдесятих головною темою робіт Ханджяна стають натюрморти.

Нагороди та премії

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Казарян М. М. Григор Ханджян. М., 1968.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Ханджян Григор Сепухович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
  3. ↑ а б в г д е Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
  4. ↑ Հայկական համառոտ հանրագիտարան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 4.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ханджян_Григор_Сепухович