Хачатуров Тигран Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хачатуров Тигран Сергійович
Народився23 вересня (6 жовтня) 1906[2][1]
Москва, Російська імперія[3][2][1]
Помер14 вересня 1989(1989-09-14)[1] (82 роки)
Москва, СРСР[1]
ПохованняВірменське кладовище (Москва)
Країна Російська імперія
 СРСР
Національністьвірмени[1]
Діяльністьекономіст
Alma materЕтнологічний факультет МДУd[2]
Науковий ступіньдоктор економічних наук[d][2] (1940)
Вчене званняакадемік
Знання мовросійська[4]
ЗакладМДУ[2], Інститут комплексних транспортних проблемd[2] і Voprosy ekonomikid
ЧленствоАкадемія наук СРСР[2], Угорська академія наук і Commission for the Study of the Natural Productive Forcesd
Посададиректор[2], директор[2] і головний редактор[2]
ПартіяВКП(б)
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
почесний залізничник Премії імені М. В. Ломоносова

Тигран Сергійович Хачатуров (23 вересня (6 жовтня) 1906, Москва, Російська імперія — 14 вересня 1989, Москва, Російська РФСР) — радянський економіст, член-кореспондент (1943), академік Академії наук СРСР (1966)[5].

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Московський університет в 1926. Доктор економічних наук (1940). Член КПРС з 1945. Директор науково-дослідного інституту залізничного транспорту (1945—1949), директор інституту комплексних транспортних проблем (1954—1959), головний редактор журналу «Вопросы экономики» (з 1966), академік-секретар Відділення економіки АН СРСР (1967—1971), заступник голови Комісії з вивчення продуктивних сил і природних ресурсів при Президії АН СРСР (з 1971). Професор МДУ (з 1971). Член редколегії журналу «Супутник».

Основні праці по теорії соціалістичного відтворення, економічної ефективності капітальних вкладень, економіці капітального будівництва, економіці транспорту, розміщенню продуктивних сил, сучасній економіці СРСР та соціалістичного табору.

Почесний член Угорської АН (1970), почесний доктор Економічної академії ім. О. Ланге (ПНР, 1977).

Похований у Москві на вірменському кладовищі[6].

Наукові оцінки

[ред. | ред. код]

Займаючись дослідженням капіталовкладень, запропонував моделі їх оцінки, що базувались на ефективності від їх використання, а не на економії ресурсів при їх створенні, як було прийнято в СРСР.

У 1981 році оцінив тенденції розвитку економіки СРСР як такі, що мали призвести до розпаду СРСР.

У 1988 році визначив, що щорічні трати від зниження ефективності капіталовкладень у 1970-1980-ті роки майже на чверть перевищували середньорічні матеріальні втрати під час німецько-радянської війни.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. ԱյվազյանԵրևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1. — С. 508.
  2. а б в г д е ж и к л Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. ԽուդավերդյանՀայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
  3. Хачатуров Тигран Сергеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  5. Хачатуров Тигран Сергеевич. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 14 липня 2017.
  6. Могила Т. С. Хачатурова на вірменському кладовищі. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 14 липня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]