Хорхе Гонсалес Камарена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хорхе Гонсалес Камарена
ісп. Jorge González Camarena
При народженніJorge González Camarena
Народження24 березня 1908(1908-03-24)
Гвадалахара, Халіско
Смерть24 травня 1980(1980-05-24) (72 роки)
 Мехіко
КраїнаМексика Мексика
Жанрживопис
Діяльністьскульптор, художник
Напрямокреалізм
Роки творчості1930—1979
ТвориPresencia de America Latinad
Роботи в колекціїМузей Соумаяd і Museo Nacional de Historiad
Нагороди
Сайтlafundacion.org.mx

CMNS: Хорхе Гонсалес Камарена у Вікісховищі

Хорхе Гонсалес Камарена (ісп. Jorge González Camarena; 24 березня, 1908 — 24 травня, 1980) — мексиканський художник і скульптор ХХ ст.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Гвадалахарі, Халіско. Родина перебралась в столицю 1918 р. Батько — Артуро Гонсалес Камарена та мати Сара Арандас. В родині було сім братів, також молодший син Гільєрмо, котрий став інженером і був винахідником в галузі національного телебачення, котрого також плутають із братом-художником.

Хорхе Камарена 1922 р. влаштувався в Академію Сан Карлос, де отримав художню освіту. Був серед учнів мистецтвознавця і художника доктора Атля (справжнє ім'я якого Герардо Мурільйо, 1875—1964). Сам починав в рекламі. Як художник з 1929 року робив ілюстрації до видань Revista де Revistas та Nuestro México. Але заклик доктора Атля до молодих митців Мексики створити нове, монументальне мистецтво Мексики на зразок ренесансної Італії сприйняв і згодом звернувся до стінописів. Його вважають представником другої генрації художників-муралістів Мексики.

Реставрація стінописів і мистецькі відкриття

[ред. | ред. код]
Чорно білі фрески «Св. Франциск Ассізький, Св. Банавентура і Антоній Падуанський», монастир в Уєхоцинго.

1932 року отримав замову на реставрацію стінописів в монастирі францисканців другої половини XVI століття в Уєхоцинго, штат Пуебла. Забруднені і затерті, в чорно білій манері, частково повністю знищені, вони відкрили молодому митцю-початківцю історію старовинного мистецтва. Захоплення пам'яткою другої половини XVI ст. привело митця до висновку, що тут разом із новоприбульцями із Іспанії працював і індіанський художник (ацтек ?) Маркос Капіктлі, перехрещений в католика. Реставрація стінописів розтяглася на три роки.

Цікавився історичними пам'ятками минулого. Виступив 1953 року на захист старовинного форта Сан-Хуан-де-Улуа в портовому місті Веракрус, котрий запропонували поруйнувати задля будівництва нового дока і винного заводу. З метою захисту пам'ятки архітектури XVI-XVII ст. заснував Комітет захисту і реставрації замка-фортеці Сан-Хуан-де-Улуа.

Працював над створенням власних пігментів для станкових і монументальних, виходячи з досвіду і технології ацтекських художників.

Власна творчість

[ред. | ред. код]
Стінопис «Вивільнення», 1959 , Палац красних мистецтв, Мехіко

Працював ілюстратором для періодичних видань Revista де Revistas та Nuestro México (Наша Мексика). Брав участь в конкурсі на створення портрету Мікеланджло Буонарроті в графіці. Портрет Мікеланджело роботи Камарени передано в музей італійського скульптора і художника в Капрезе. За цей твір отримав звання Commendatore della Republica. Серед станкової творів митця — близько двох тисяч картин. Творчий доробок митця зберігає низка приватних зібрань і державних музеїв (Музей Сумайя, Музей сучасного мистецтва, Мехіко, фонд Форда, США). Серед колекціонерів і прихильників Камарени був і Хосе Лопес Портильо (José López Portillo 1920—2004), президент Мексики. 1970 року отримав Національний приз в галузі мистецтв.

За замовою мексиканського уряду створив «Св. Георгія». котрий став дипломатичним подарунком Мексики Болгарії. Митець був запрошений в Болгарію наприкінці 1970-х рр. в туристичну подорож, а йому запопоновано тур виставок по містам Західної Європи із кінцевою виставкою в Музеї сучасного мистецтва в місті Нью-Йорк.

Смерть

[ред. | ред. код]

Помер 24 травня 1980 року від інсульту. Тіло поховали в родинному склепі в Пантеоні Долорес.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
Хорхе Гонсалес Камарена. «Презентація Латинської Америки», Будинок мистецтв, місто і університет Консепсьйон, Чилі
Технологічний інститут фундаментальних досліджень Ментеррея. Панорама, фото 2010 р.
  • «Алегорія Сімапана», м. Сімапан, штат Ідальго
  • Стінопис в холлі і дві скульптури «Материнство» та «Праця», Мексиканський інститут соціального забезпечення Пасео де ла Реформа, 1950
  • «Історія Мексики», 1955 , Бібліотека Технологічного інституту в Монтеррее, Мексика
  • «Вивільнення», 1959 , Палац красних мистецтв, Мехіко
  • «Конкіста», 1960, Націонльний історичний музей, Мехіко
  • «Презентація Латинської Америки», Будинок мистецтв, місто і університет Консепсьйон, Чилі
  • Скульптурні фризи на теми телебачення (цемент і кераміка), центр телебачення, знищено після реконструкції спруди
  • «Алегорія науки про землю», Національний політехнічний інститут
  • Диптих «Життя», будинок Гвардіола, Мехіко, знищений урядом через зображення коханців з оголеною жінкою
  • «Виверження вулкана Ситле», Археологічний музей Куікуілко
  • Кольоровий рельєф на фасаді, Технологічний інститут фундаментальних досліджень Ментеррея
  • Стінопис на стелі «Белісаріо Домінгес», сходинкова клітка і три стіни в будинку Сената
  • Стінопис «Раси», Національний інститут антропології, Мехіко
  • «Трилогія Сальтільо» в холлі муніпалітету Сальтільо, 1978

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]