Координати: 40°48′38.808000100004″ пн. ш. 114°52′52.104000100007″ сх. д. / 40.81078° пн. ш. 114.88114° сх. д. / 40.81078; 114.88114

Чжанцзякоу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Калган.
Чжанцзякоу / Калган
спрощ. кит.: 张家口市
монг. ᠬᠠᠭᠠᠯᠭᠠᠨ
Основні дані
40°48′38.808000100004″ пн. ш. 114°52′52.104000100007″ сх. д. / 40.81078° пн. ш. 114.88114° сх. д. / 40.81078; 114.88114
Країна Китай
Регіон Хебей
Столиця для Менцзян[1] (колишня держава, маріонеткова держава)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Пекін, Баодін, Ченде, Датун, Уланчаб, Шилін-Гол, Шаньсі, Внутрішня Монголія ?
Поділ
  • Qiaodong Districtd, Qiaoxi Districtd, Xuanhua Districtd, Xiahuayuan Districtd, Zhangbei Countyd, Канбаоd, Округ Гуюаньd, Shangyi Countyd, Yu Countyd, Yangyuan Countyd, Huai'an Countyd, Wanquan Districtd, Huailai Countyd, Zhuolu Countyd, Chicheng Countyd, Район Чунлі, Saibei Administrative Area of Zhangjiakoud, Zhangjiakou Economical Development Zoned, Chabei Administrative Area of Zhangjiakoud
    • Площа 36 796,53 км²
    Населення 4 345 485 осіб (2010)[2],
    4 118 908 осіб (2020)[3]
    Висота НРМ 716 м
    Міста-побратими Шевде[4]
    Телефонний код 313
    Часовий пояс UTC+8
    Номери автомобілів 冀G
    GeoNames 2033194
    OSM ↑912998 ·R (Хебей)
    Поштові індекси 075000
    Міська влада
    Вебсайт zjk.gov.cn
    Мапа
    Мапа
    Чжанцзякоу / Калган. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
    Чжанцзякоу / Калган
    Чжанцзякоу / Калган
    Чжанцзякоу / Калган (Китайська Народна Республіка)
    Чжанцзякоу / Калган. Карта розташування: Хебей
    Чжанцзякоу / Калган
    Чжанцзякоу / Калган
    Чжанцзякоу / Калган (Хебей)
    CMNS: Чжанцзякоу / Калган у Вікісховищі

    Чжанцзякоу (кит. спр. 張家口市, піньїнь: Zhāngjiākǒu shì) — місто в КНР, у провінції Хебей. Розташоване на північному сході країни і провінції, на північній схід від Пекіна, на кордоні з Внутрішньою Монголією. Історична назва — Калган, столиця монгольської автономії Менцзян (1939—1945).

    Назва

    [ред. | ред. код]
    • Чжанцзякоу (кит. спр. 張家口, піньїнь: Zhāngjiākǒu, МФА: [ʈʂáŋtɕjá kʰòu]) — сучасна китайська назва з середини ХХ ст.
    • Калган (ст.-монг. Kalgan, кит. 喀拉干, Kālāgàn) — історична монгольська назва міста, усталена в європейських мовах.
      • Чулалт Халга (монг. ᠴᠢᠭᠣᠯᠠᠯᠲᠣ ᠬᠠᠭᠠᠯᠭ᠎ᠠ), , Čiɣulaltu qaɣalɣa) — повна класична монгольська назва; монг. Чуулалт Хаалга, Chuulalt haalga — сучасна монгольська назва
      • Халган (, Qaghalghan, «ворота») — коротка класична назва; монг. Хаалган, Haalgan — сучасна монгольська назва; означає ворота у Великому китайському мурі.
    • Імінангга ясе (маньчжурська: ᡳᠮᡳᠶᠠᠩᡤᠠ ᠠᠰᡝ, , Imiyangga jase) — манчжурська назва міста.

    Географія

    [ред. | ред. код]

    Чжанцзякоу розташовується на північному сході провінції.

    Клімат

    [ред. | ред. код]

    Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 23.9 °C (75 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -7.8 °С (18 °F).[5]


    Клімат Чжанцзякоу
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 7 13 20 30 35 35 36 35 31 27 17 17 36
    Середній максимум, °C −3 0 7 16 23 27 28 26 22 15 5 −1 13
    Середня температура, °C −7 −5 2 11 17 22 23 22 17 10 1 −6 8
    Середній мінімум, °C −12 −10 −2 5 11 16 18 17 11 5 −3 −10 3
    Абсолютний мінімум, °C −26 −22 −16 −7 0 5 11 10 1 −7 −20 −20 −26
    Днів з опадами 4 7 7 9 12 15 17 16 12 8 6 4 117
    Днів з дощем 0 0 3 9 12 15 17 16 12 8 3 0 95
    Днів зі снігом 3 7 6 1 0 0 0 0 0 1 4 4 26
    Джерело: Weatherbase

    Адміністративний поділ

    [ред. | ред. код]

    Міський округ поділяється на 6 районів і 10 повітів:

    Карта
    Статус Назва Оригінал Населення
    (2020)
    Район Ваньцюань 万全区 216 795
    Район Сюаньхуа 宣化区 542 358
    Район Сяхуаюань 下花园区 64 216
    Район Цяодун 桥东区 422 753
    Район Цяосі 桥西区 393 227
    Район Чунлі 崇礼区 105 501
    Повіт Гуюань 沽源县 167 587
    Повіт Канбао 康保县 138 205
    Повіт Хуайань 怀安县 179 949
    Повіт Хуайлай 怀来县 348 746
    Повіт Чжанбей 张北县 325 795
    Повіт Чжолу 涿鹿县 294 013
    Повіт Чичен 赤城县 197 919
    Повіт Шан'ї 尚义县 104 247
    Повіт Юй 蔚县 411 824
    Повіт Ян'юань 阳原县 205 773

    Історія

    [ред. | ред. код]

    Новий час

    [ред. | ред. код]

    1571 року китайська династія Мін уклала мир з монголами. Місто перетворилося на центр китайсько-монгольської торгівлі, стало вікном, через яке монголи продавали своїх коней у Китай. Водночас, мінський уряд продовжував розглядати місто як стратегічну військову базу на китайсько-монгольському кордоні.

    Після 1727 року місто стало також одним із центрів так званої кяхтинської торгівлі, між Калганом і Кяхтою. До ХІХ ст. деякі російські купці мали постійні резиденції та склади за межами міських мурів Калгана.

    • Калган 1698
      Калган
      1698
    • Великий мур поблизу міста
      Великий мур поблизу міста
    • Калган 1912
      Калган
      1912

    Новітня доба

    [ред. | ред. код]

    1909 року місто сполучилося зі столицею Пекін-Калганською залізницею, першою, яка була побудована самостійно Цінським урядом.

    Після революції 1911 року, внаслідок якої було повалено династію Цін і встановлено Китайську Республіку, місто увійшло до складу новоствореної Чахарської автономії (з 1928 року — провінції).

    1937 року, на початку китайсько-японської війни, Калган захопили японські війська. 1939 року місто стало столицею Монгольського краю (Менцзяну), залежного від Японії.

    9 — 21 серпня 1945 року в місті відбувався жорстокий бій між японськими військами, які намагалися евакуювати місцевих японців, і наступаючими силами Радянської армії і сателітної Монгольської Народної Республіки. Місто опинилося під радянським контролем, а згодом перейшло до Китайської Республіки. На згадку про ці події у місті є пам'ятник радянсько-монгольським військам.

    Після радянсько-китайського розколу 1960 року став важливим військово-стратегічним містом через близькість до Пекіна. Укріплявся через небезпеку нападу СРСР і називався «Північними воротами Пекіна».

    2022 року в місті відбулася частина заходів Пекінських зимових Олімпійських ігор.

    Адміністративна історія

    [ред. | ред. код]
    • 1913—1928: центр Чахарської автономії Внутрішньої Монголії у складі Китайської Республіки.
    • 1928—1936: центр Чахарської провінції Внутрішньої Монголії у складі Китайської Республіки.
    • 1939—1945: столиця монгольської автономії Менцзян.
    • 1945—1948: центр Чахарської провінції Внутрішньої Монголії у складі Китайської Республіки.
    • З 1948 : переведено до складу внутрішньокитайської провінції Хейбей, КНР.

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ Менцзян — 1939.
    2. ↑ Sixth National Population Census of the People's Republic of China
    3. ↑ 国务院第七次全国人口普查领导小组办公室 中国人口普查分县资料—2020 — 北京市: 中国统计出版社, 2022. — 983 с. — ISBN 978-7-5037-9772-9
    4. ↑ http://www.skovde.se/Kommun-Politik/Internationell--Regional-samverkan/Vanorter/
    5. ↑ Клімат Чжанцзякоу. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.

    Джерела

    [ред. | ред. код]
    • Merker, Peter; Zhao, Zhanhua. Zhangjiakou Through the Eyes of Foreigners. Beijing China: Xiandai Chubanshe, 2016.
    • Zhangjiakou Shidian (Zhangjiakou Encyclopedia). Baoding China: Hebei Daxue Chubanshe.

    Посилання

    [ред. | ред. код]

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чжанцзякоу

    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чжанцзякоу&oldid=43155677