Шачко Оксана Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шачко Оксана Василівна
Народилася31 січня 1987(1987-01-31)[2]
Хмельницький, Українська РСР, СРСР[2]
Померла23 липня 2018(2018-07-23)[1][2] (31 рік)
Монруж, О-де-Сен, Франція[3][2]
·повішення
Країна Україна
Національністьукраїнка
Місце проживанняПариж
Діяльністьактивістка за права жінок, художниця
Галузьмалярство і фемінізм
Alma materКНУ імені Тараса Шевченка
ЧленствоFEMEN (2016)
Роки активності2008 — 23 липня 2018
Жанрвізантійський іконописd
Конфесіяатеїзм
IMDbID 5906634

Оксана Василівна Шачко (31 січня 1987 — 23 липня 2018) — українська художниця, правозахисниця, співзасновниця та учасниця феміністичного руху «FEMEN».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в Хмельницькому 31 січня 1987 року. У 15 років поїхала з рідного міста з прагненням присвятити життя іконопису. Деякий час жила при монастирі. Згодом розчарувалася в релігії і покинула монастир[4].

Навчалася у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

У 2013 році, після декількох нападів на активісток FEMEN, попросила політичного притулку у Франції. Проживала в Парижі, пишучи картини.

23 липня 2018 року після двох невдалих спроб самогубства Оксана Шачко повісилася у власній квартирі у Парижі. Оксана залишила записку англійською мовою, у якій зверталася до паризької богеми: «Ви всі фейк»[5][6].

Активістська діяльність

[ред. | ред. код]

У квітні 2008 року разом з Ганною Гуцол і Олександрою Шевченко заснувала неофіційну організацію «FEMEN». Активістки спершу протестували з приводу проблем, які зачіпають студенток, але швидко перейшли до акцій проти сексуальної експлуатації українських жінок і секс-туризму. Спочатку привертали увагу, беручи участь в акціях лише в спідній білизні. У серпні 2009 року саме Шачко першою оголила груди в знак протесту у Києві. З того часу активістки FEMEN регулярно протестували топлес.[7]

Крім України, Оксана Шачко брала участь в акціях у Білорусі та Росії. Зокрема, Шачко була затримана в Москві 4 березня 2012 року під час виборів президента Російської Федерації, після того, як прем'єр-міністр РФ Володимир Путін проголосував на виборчій дільниці, разом з двома іншими жінками увірвалися на дільницю, оголилися до пояса і вигукували гасла. Активісток затримала поліція та депортувала в Україну. У червні 2012 року Шачко вже брала участь у «голому» протесті проти Євро-2012 у фан-зоні на Хрещатику, збиваючи ногами зі столу пиво вболівальників збірної Швеції.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 2014: «Україна не бордель» (англ. Ukraine Is Not a Brothel) — документальний фільм австралійського режисера Кітті Грін;
  • 2014: «Я — Фемен» (фр. Je suis Femen) — французький документальний фільм Алена Марго;
  • 2014: «Гола війна» (англ. Naked War) — франко-німецький документальний фільм.
  • 2022: «Аполонія, Аполонія» (англ. Apolonia, Apolonia) — документальний фільм, висвітлюючий життя подруги Оксани Шачко - художниці Аполонії Сокол. Частково показане життя самої Оксани у Франції.
Оксана Шачко (ліворуч) з Сафією Лебді

Мистецтво

[ред. | ред. код]

Після 2013 року Шачко активно зайнялась живописом. Організувала декілька персональних виставок у Франції. Роботи Шачко написані у стилі іконокласт — це ікони, написані традиційним способом, у яких художниця ввела трансгресивні деталі з феміністським, політичним або гуманістичним підґрунттям, щоб протистояти релігійній догматиці. Серед її скандальних картин є, зокрема, Богородиця у паранджі, Янгол з автоматом тощо.[8]Як пояснювала сама Оксана, своєю творчістю вона висловлювала протест проти релігії[9].

Співпрацювала з французькою письменницею Галею Акерман, яка написала книгу «FEMEN» (2013).

У 2014 році режисер Ален Марго зняв документальний фільм «Я — Фемен» (фр. Je suis Femen) про Шачко.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б La cofondatrice des Femen, Oksana Chatchko, s’est suicidée à Paris
  2. ↑ а б в г д Fichier des personnes décédées
  3. ↑ Oksana Shachko, a Founder of Feminist Protest Movement, Dies at 31
  4. ↑ Смерть Оксани Шачко: ким була засновниця Femen. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 24 липня 2018.
  5. ↑ Одна із засновниць Femen Оксана Шачко наклала на себе руки. Що відомо про неї та її самогубство // НВ, 24.7.2018/. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  6. ↑ Засновниця Femen наклала на себе руки у Парижі. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 24 липня 2018.
  7. ↑ Хто така Оксана Шачко з FEMEN, яка покінчила з собою в Парижі [Архівовано 24 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ Персональна виставка. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 24 липня 2018.
  9. ↑ «Иконы» и голая грудь: чем известна основательница Femen. Известия (рос.). 24 липня 2018. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 19 жовтня 2018.


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шачко_Оксана_Василівна&oldid=40326767