Паранджа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Паранджа афганських жінок

Паранджа́ — верхній одяг жінок у Середній Азії та на Близькому Сході у вигляді халату з довгими псевдорукавами та волосяною сіткою, що закриває обличчя.

Історія[ред.ред. код]

Термін паранджа походить від перського Фарадж (узбецька вимова параджі, в турецькому варіанті — фередже). Слово Фарадж спочатку означало чоловічий широкий верхній одяг, зазвичай із довгими рукавами. У XVI сторіччі халати Фарадж носили як чоловіки, так і жінки. Розквіт культури носіння паранджі у народів Середньої Азії припав на кінець XIX — початок XX сторіччя.

Паранджа і політика[ред.ред. код]

Франція[ред.ред. код]

Колишній президент Франції Ніколя Саркозі періодично висловлювався про мусульманський одяг; так, 2009 року він сказав таке [1]:

Ми не можемо допустити, щоб у нашій країні були жінки за сіткою паранджі, відірвані від громадського життя, позбавлені самовизначення. Це не має нічого спільного з тим, як у Французькій республіці розуміють жіночу гідність.

Мусульманський одяг уже опинявся в центрі дискусій у Франції. 2004 року в країні було заборонено носіння хіджабу в державних школах. Мусульманська громада висловилася проти цього рішення. Дійшло навіть до погроз Франції з боку ісламських екстремістських організацій.

Німеччина[ред.ред. код]

Міністерство внутрішніх справ федеральної землі Гессен у Німеччині заборонило державним службовцям приходити на роботу в паранджі.

«Посадові особи, особливо ті, хто за родом своєї діяльності спілкується з громадянами, не повинні ходити закутаними»

Бельгія[ред.ред. код]

28 квітня 2011 року бельгійський парламент проголосував за введення заборони на носіння традиційних жіночих мусульманських шат — паранджі та нікаба. Порушникам загрожує штраф до 137 євро, а при повторному порушенні — тиждень в'язниці.[2]

Інші країни[ред.ред. код]

Заборону на носіння жіночих мусульманських шат планують запровадити парламенти Австрії, Ірландії, Іспанії, Італії, Нідерландів і Швейцарії.

  • У вересні 2013 року жителі кантону Тічино, стали першими в Швейцарія, які проголосували за заборону на носіння паранджі та нікаба в громадських місцях. На користь цієї заборони висловилося близько 65 % учасників кантонального референдум[3].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Абдуллаев Т. А. Одежда узбеков (XIX-нач. ХХ в). — Ташкент: Фан, 1978.
  • Ершов Н. Н., Широкова З. А. Альбом одежды Таджиков. — Душанбе, 1969.
  • Калашникова Н. М., Плужникова Г. А. Одежда народов СССР. М.: «Планета», 1990.
  • Костюм народов Средней Азии: историко-этнографические очерки. — М: Наука, 1979.
  • Лобачева Н. Паранджа: Ритуальный костюм или свадебная одежда. — «Азия и Африка сегодня», 1995, N8, с.78-80.
  • Русяйкина С. П. Поездка в Таджикскую ССР. — Академия наук СССР. Институт этнографии. Краткие сообщения, вып.4. — Издательство академии наук СССР, 1948, с. 81-86.
  • Сухарева О. А. История Среднеазиатского костюма: Самарканд (2-ая половина XIX- нач. ХХв.). — М., 1982.
  • Широкова З. А. Традиционная и современная одежда женщин горного Таджикистана. — Душанбе, 1976.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паранджа