Юлія Пшилембська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юлія Пшилембська
пол. Julia Przyłębska[1]
Ім'я при народженні пол. Julia Żmudzińska[2]
Народилася 16 листопада 1959(1959-11-16) (64 роки)
Бидгощ, Республіка Польща
Країна  Польська Народна Республіка
 Республіка Польща
Місце проживання Бидгощ[1]
Познань[1]
Кельн[1]
Берлін[1]
Діяльність суддя, консулка, дипломат, асесорка
Alma mater Faculty of Law and Administration of Adam Mickiewicz University in Poznańd і Університет імені Адама Міцкевича у Познані
Знання мов польська
Заклад Посольство Польщі в Німеччиніd[1], Foundation for Polish-German Reconciliationd, Міністерство закордонних справ Польщі і Конституційний Трибунал Польщі[1]
Членство Socjalistyczny Związek Studentów Polskichd і Independent Students' Uniond
Посада суддя[1] і President of the Constitutional Tribunal of the Republic of Polandd[1]
Конфесія католицтво[3][4]
Батько Wolfgang Żmudzińskid[2]
У шлюбі з Andrzej Przyłębskid
Автограф

Юлія Анна Пшилембська (пол. Julia Anna Przyłębska; до шлюбу Жмудзіньська (пол. Żmudzińska)) (нар. 16 листопада 1959 року, Бидгощ[5]) — польська юристка і суддя, нинішня голова Конституційного суду Польщі з грудня 2016. На думку частини юристів, до цього призначення дійшло з порушенням закону[6][7][8][9][10][11][12][13].

Біографія[ред. | ред. код]

1982 року закінчила факультет права та адміністрування в університеті ім. А. Міцкевича (Познань). Під час навчання входила до складу Незалежної асоціації студентів.

З 1984 по 1998 рік була суддею-стажисткою та помічницую судді в обласному суді Познані. З 1988 по 1991 рік посідала посаду судді в районному суді в Познані, в цивільному департаменті[5].

З 1991 по 1988 рік працювала делегованою суддею, а потім суддею обласного суду в Познані у департаменті соціального страхування. З 1990 по 1992 рік очолювала Раду працівників при обласному суді в Познані. З 1990 по 1997 рік була заступницею голови обласної виборчої комісії в Познані.

З 1998 по 2007 рік, вийшовши у відставку, працювала у дипломатії як консулка і дипломатка — радниця посольства в посольстві Польщі в Кельні і Берліні. Як представниця польського посольства входила до команди, що вела перемовини про компенсацію за примусову працю. Відповідала за співпрацю Уповноваженого з громадських інтересів та архівами Штазі — вона встановила зв'язок між цими органами і згодом координувала співробітництво з Інститутом Національної пам'яті. Входила до відділу збору інформації в архіві міста Бад-Арользен. 2006 року була відповідальна за відновлення прав на нерухомість в Берліні, яку польський уряд придбав у 1939 році, щоб побудувати там польський інститут. Підготувала правовий аналіз для Міністерства закордонних справ, що стосувався національного і міжнародного права. З 2005 по 2007 рік координувала переговори щодо компенсацій жертвам нацистських злочинів і наданню польській діаспорі (Полонії) статус меншини в Німеччині.

Отримала медаль від Асоціації єврейських ветеранів і жертв Другої Світової Війни.

2007 року відновила суддівську діяльність в обласному суді Познані, в VIII відділі соціального забезпечення. З 2009 року була заступницею голови Департаменту, а з 1 липня 2015 року головою департаменту трудового права та соціального забезпечення[5].

Брала участь у європейських стажуваннях та конференціях із питань національного та європейського законодавства.

У грудні 2015 року, за рекомендацією правлячої партії «Право і справедливість», обрана до Конституційного суду Республіки Польща. 21 грудня 2016 року Президент Республіки Польщі призначив її головою Конституційного суду[14][15].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Чоловік — Анджей Пшилембський, професор філософії Університету Адама Міцкевича в Познані[16], політик і посол Польщі в Берліні[17]. Мають двох синів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к https://trybunal.gov.pl/o-trybunale/sedziowie-trybunalu-konstytucyjnego/art/9397-julia-przylebska
  2. а б https://www.gosc.pl/doc/3627627.Sedzia-na-trudne-czasy
  3. https://polityka.se.pl/wiadomosci/julia-przylebska-poszla-do-kosciola-z-ochrona-zdjecia-paparazzi-aa-TyAx-jLLg-tsK9.html
  4. https://www.fakt.pl/polityka/prezes-trybunalu-julia-przylebska-groza-mi-ale-kto/slw7n3k
  5. а б в Druk nr 56: Lista kandydatów na sędziów Trybunału Konstytucyjnego (PDF). sejm.gov.pl. 1 грудня 2015. Процитовано 31 січня 2018.
  6. Konstytucjonalista: Pani Przyłębska nie jest żadnym prezesem Trybunału Konstytucyjnego. tokfm. Процитовано 25 жовтня 2017.
  7. Wyborcza.pl. wyborcza.pl. Процитовано 22 жовтня 2017.
  8. Kim jest Julia Przyłębska – czy rzeczywiście prezesem Trybunału Konstytucyjnego?. Процитовано 25 жовтня 2017.
  9. Niekonstytucyjny Trybunał, niekonstytucyjna prezes. Profesor Wojciech Sadurski dla OKO.press. oko.press. 14 січня 2017. Процитовано 25 жовтня 2017.
  10. Brak uchwały, bunt „sędziego PiS”. Kulisy powołania nowej prezes TK. TVN24.pl. Процитовано 25 жовтня 2017.
  11. Zoll: to atrapa Trybunału. OKO.press: zgoda, z jednym wyjątkiem. oko.press. 22 грудня 2016. Процитовано 25 жовтня 2017.
  12. Bezprawne, ordynarne sztuczki - prof. Sadurski bezlitosny dla magister Julii Przyłębskiej. tokfm. Процитовано 20 липня 2018.
  13. Nowa szefowa Trybunału Konstytucyjnego powołana niezgodnie z konstytucją? Tak wynika z opinii eksperta PiS. naTemat.pl. Процитовано 9 липня 2018.
  14. Trybunał Konstytucyjny: Julia Przyłębska. trybunal.gov.pl. Процитовано 31 січня 2018.
  15. Президент Польщі призначив нову голову Конституційного суду. www.polradio.pl. 21 грудня 2016. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.
  16. Julia Przyłębska kandydatką PiS na sędzię TK. Jej mąż działa w organizacji związanej z PiS. wyborcza.pl. 1 грудня 2015. Процитовано 1 grudnia 2015.
  17. Złożenie listów uwierzytelniających. www.berlin.msz.gov.pl. Процитовано 2 лютого 2017.

Посилання[ред. | ред. код]