Якоб де Віт розпочав свій мистецький шлях у віці 9 років, коли став учнем амстердамського художника — Альберта ван Спірса[en]. Під його керівництвом Якоб навчався протягом чотирьох років. Після цього де Віт перебрався до Антверпену, де, за фінансового сприяння свого дядька, навчався в Королівській академії витончених мистецтв[en] з 1711 по 1713 рік. У цей час познайомився з творами Пітера Пауля Рубенса, творчість якого вплинула на де Віта. Якоб назлідував стиль та манеру виконання Рубенса і на цьому етапі життя зробив копії багатьох творів останнього, зокрема, настінні розписи Рубенса в єзуїтській церкві в Антверпені (нині церква св. Карло Борромео[en]). Оригінальний набір копій де Віта був знищений вогнем в 1718 році, однак потім він створив другий, більший набір, який пізніше був відтворений в гравюрі. В 1713 році де Віт приєднався до Антверпенської гільдії св. Луки. Близько 1715 року художник повернувся до Амстердама, де налагодив важливі відносини з римо-католицьким священиком — Егідіусом де Глаббаісом. З 1716 року і напротязі наступних двох де Віт виконав наступні роботи: «Хрещення Христа в Йордані» (1716) та «Портрет отця Глаббаіса» (1718). З 1720-х років де Віт виконував розписи стін та стель на замовлення державних та приватних споруд. Помер в 1754 році в Амстердамі[7][8].
.JPG)
