Ґонкурівська премія ліцеїстів

Ґонку́рівська пре́мія ліцеї́стів (фр. Prix Goncourt des lycéens) — французька літературна нагорода за твори, написані французькою мовою, відгалужена від Ґонкурівської премії й тісно пов'язана з нею.

Ідею Ґонкурівської премії ліцеїстів подали Міністерство освіти Франції і Національна федерація придбання основних продуктів (НФПОП / Fnac), а 1988 року задум втілила в життя НФПОП, співпрацюючи з Реннською академією й діставши схвалення від Ґонкурівської академії. Ідея має на меті, зокрема, заохочувати молодих людей до читання.

Із учнів 56 ліцеїв вибирають журі — близько 2000 осіб, яким у вересні дають прочитати дванадцять книжок, номінованих на Ґонкурівську премію. Два місяці тривають дискусії про ці твори, з учнями зустрічаються письменники-номінанти, а в листопаді представники цих 56 ліцеїв збираються в Ренні, щоб зробити остаточний вибір лауреата.

Ґонкурівську премію ліцеїстів присуджують кілька днів після того, коли стає відомий володар Ґонкурівської премії.

Лауреати

Рік	Автор	Твір	Видавець (в дужках вказано кількість нагороджених книжок)	Примітки
1988	Ерік Орсенна	«L'Exposition coloniale» / Колоніальна виставка	Сей	Водночас Ґонкурівська премія
1989	Жан Вотрен	«Un grand pas vers le bon Dieu» / Великий крок до доброго Бога	Ґрассе	Водночас Ґонкурівська премія
1990	Франсуаза Лефевр	«Le Petit Prince Cannibale» / Маленький Принц-людоїд	Акт Сюд
1991	П'єр Комбеско	«Les Filles du Calvaire» / Дочки Голгофи	Ґрассе (2)	Водночас Ґонкурівська премія
1992	Едуардо Мане	«L'Île du lézard vert» / Острів зеленої ящірки	Фламмаріон
1993	Анна В'яземскі	«Canines» / Ікла	Ґаллімар
1994	Клод Пюжад-Рено	«Belle mère» / Мачуха	Акт Сюд (2)
1995	Андрій Макін	«Le Testament français» / Французький заповіт	Меркюр де Франс	Водночас Ґонкурівська премія і Премія Медічі
1996	Ненсі Г'юстон	«Instruments des ténèbres» / Знаряддя пітьми	Акт Сюд (3)	Водночас Книжкова премія радіостанції «France Inter»
1997	Жан-П'єр Мілованофф	«Le Maître des paons» / Повелитель павичів	Жульяр
1998	Люк Ланґ	«Mille six cents ventres» / Тисяча шістсот животів	Фаяр
1999	Жан-Марі Лаклаветін	«Première Ligne» / Перша лінія	Ґаллімар (2)
2000	Ахмаду Курума	«Allah n'est pas obligé» / Аллах не мусить	Сей (2)	Водночас Премія Ренодо
2001	Шан Са	«La Joueuse de go» / Жінка, що грала в ґо	Ґрассе (3)
2002	Лоран Ґоде	«La Mort du roi Tsongor» / Смерть короля Цонґора	Акт Сюд (4)	Водночас prix des libraires
2003	Янн Апперрі	«Farrago» / Мішанина	Ґрассе (4)
2004	Філіпп Ґрембер	«Un secret» / Таємниця	Ґрассе (5)
2005	Сільвія Жермен	«Magnus» / Магнус	Альбен Мішель
2006	Леонора Міано	«Contours du jour qui vient» / Обриси близького дня	Плон
2007	Філіпп Клодель	«Le Rapport de Brodeck» / Оповідь Бродека	Сток
2008	Катрін Кюссе	«Un brillant avenir» / Осяйне майбуття	Ґаллімар (3)
2009	Жан-Мішель Ґенассія	«Le Club des incorrigibles optimistes» / Клуб невиправних оптимістів	Альбен Мішель (2)
2010	Матіас Енар	«Parle-leur de batailles, de rois et d'éléphants» / Розкажіть їм про битви, королів і слонів	Акт Сюд (5)
2011	Кароль Мартінес	«Du domaine des Murmures» / Із царства шепотів	Ґаллімар (4)
2012	Жоель Діккер	«La Vérité sur l'affaire Harry Quebert» / Правда про справу Гаррі Кебера	Видавництво Фаллуа	Водночас Велика премія Французької академії за роман
2013	Сорж Шаландон	«Le Quatrième Mur» / Четверта стіна	Ґрассе (6)
2014	Давід Фенкінос	«Charlotte» / Шарлотта	Ґаллімар (5)	Водночас Премія Ренодо
2015	Дельфін де Віган	«D'après une histoire vraie» / За правдивою історією	Видавництво Жана-Клода Латтеса (1)	Водночас Премія Ренодо
2016	Ґаель Фай	«Petit Pays» / Маленька країна	Ґрассе (7)	Водночас prix du roman Fnac
2017	Аліс Зенітер	«L'Art de perdre» / Мистецтво втрачати	Фламмаріон (2)	Водночас prix littéraire du Monde
2018	Давід Діоп	«Frère d'âme» / Брат душі	Сей (3)
2019	Карін Тюїль	«Les Choses humaines» / Людські речі	Ґаллімар (6)	Водночас prix Interallié
2020	Джаїлі Амаду Амаль	«Les Impatientes» / Нетерплячі	Видавництво Емманюель Коллас
2021	Клара Дюпон-Моно	«S'adapter» / Пристосуватися	Видавництво «Сток»	Водночас Премія «Феміна»