Ангольсько-китайські відносини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ангольсько-китайські відносини
Ангола
Ангола 		КНР
Китай

Ангольско-китайські відносини — двосторонні відносини між Анголою і Китаєм. Дипломатичні відносини між країнами встановлено 1983 року[1].

Історія[ред. | ред. код]

1963 року в Кенії міністр закордонних справ Китаю Чень Ї сказав Жонасу Савімбі, генеральному секретареві Союзу народів Північної Анголи, що Китай надасть йому «великомасштабну військову допомогу». У 1966 році повстанці УНІТА на чолі з Жонасом Савімбі напали на португальців у Кассамбе. Повстанці мали десять гвинтівок НАТО, придбаних з допомогою китайців. Напад не приніс бажаних результатів, повстанцям не вдалося зупинити вивіз лісу з країни, а подальші дії португальської колоніальної влади призвели до загибелі кількох членів УНІТА[2].

Розлад[ред. | ред. код]

3 грудня 1975 року відбулася зустріч американських і китайських офіційних осіб, де були присутні: віце-прем'єр Ден Сяопін, міністр закордонних справ Цяо Гуаньхуа, президент Джеральд Форд, державний секретар Генрі Кіссінджер, радник з національної безпеки Брент Скоукрофт і Джордж Герберт Вокер Буш. Генрі Кіссінджер заявив, що США готові «виштовхнути ПАР з Анголи, як тільки альтернативна військова сила буде створена». Китайці заявили про підтримку УНІТА проти МПЛА. Джеральд Форд сказав: «Ми не маємо нічого спільного з політикою ПАР в Анголі і вжиємо заходів, щоб Південна Африка вийшла з цього конфлікту». Він також сказав, що схвалив 35 млн доларів США на підтримку півночі Анголи[3]. У лютому 1979 року президент Анголи Агоштінью Нету засудив китайське вторгнення у В'єтнам[4]. 25 серпня 2012 року 37 китайських громадян, заарештованих в Анголі через їхню передбачувану причетність до злочинних діянь проти Анголи, було видано і засуджено в Китаї[5][6].

Економічні зв'язки[ред. | ред. код]

Станом на 2007 рік Ангола була найбільшим торговим партнером Китаю в Африці[7]. У 2010 році торгівля між двома країнами становила суму в 24,8 млрд доларів США[8]. 2011 року і в перші 8 місяців 2012 року Ангола була другим за величиною торговельним партнером Китаю в Африці, після ПАР[9].

Китайські інвестиції в Анголу[ред. | ред. код]

У 2000 році відбувся перший Форум співробітництва Китай-Африка, Пекін виділив 465 млн доларів США на офіційні проекти з фінансування розвитку економіки Анголи[10]. Ексімбанк Китаю виділив 90 млн доларів США на реконструкцію залізниці в Луанді[10]. Ангола також отримала від Ексім банку 1 млрд доларів США кредиту на розвиток інфраструктури країни[10]. У 2014 році на китайський кредит і силами китайських фахівців в Анголі знову розпочала роботу Бенгельська залізниця[11].

Співробітництво в галузі освіти[ред. | ред. код]

Китайська влада заохочує навчання в КНР ангольських фахівців. Тільки 2013 року влада КНР видала стипендії 177 студентам з Анголи.

Двосторонні візити[ред. | ред. код]

У червні 2006 року прем'єр Держради КНР Вень Цзябао відвідав Анголу і запропонував кредит у розмірі 9 мільярдів доларів США для поліпшення інфраструктури країни, в обмін на нафту. КНР вклала значні кошти в Анголу з моменту закінчення громадянської війни у 2002 році[12]. У листопаді 2007 року Жуан Мануел Бернарду став послом Анголи в Китаї[13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ China in Angola: An emerging energy partnership. The Jamestown Foundation. 2006. Архів оригіналу за 28 листопада 2007. Процитовано 4 лютого 2017.
  2. ↑ Walker, John Frederick (2004). A Certain Curve of Horn: The Hundred-Year Quest for the Giant Sable Antelope of Angola. с. 147.
  3. ↑ http://www.gwu.edu/~nsarchiv/NSAEBB/NSAEBB67/gleijeses4.pdf [Архівовано 17 червня 2014 у Wayback Machine.] (Document obtained by National Security Archive, from National Archives Record Group 59.
  4. ↑ Winrow, Gareth M. (1990). The Foreign Policy of the GDR in Africa. с. 115.
  5. ↑ Angola deports China 'gangsters'. BBC. 25 серпня 2012. Архів оригіналу за 9 березня 2015. Процитовано 4 лютого 2017.
  6. ↑ Angola extradites suspected Chinese gangsters - Asia-Pacific - Al Jazeera English. Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 4 лютого 2017.
  7. ↑ Lucy Ash (4 грудня 2007). China in Africa: Developing ties. BBC News. Архів оригіналу за 7 грудня 2007. Процитовано 4 лютого 2017.
  8. ↑ China pledges $20bn in credit for Africa at summit. BBC News Online. BBC. 19 липня 2012. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 4 лютого 2017.
  9. ↑ Mozambique-China Trade Continues to Grow. allafrica.com. 9 грудня 2012. Архів оригіналу за 18 січня 2013. Процитовано 4 лютого 2017.
  10. ↑ а б в Austin Strange, Bradley C. Parks, Michael J. Tierney, Andreas Fuchs, Axel Dreher, and Vijaya Ramachandran. 2013.
  11. ↑ Бояркина А.
  12. ↑ Angola: China's African foothold. BBC News. 20 червня 2006. Архів оригіналу за 4 січня 2008. Процитовано 4 лютого 2017.
  13. ↑ Angola: Ambassador Considers Relations With China Excellent. Angola Press Agency via AllAfrica. 2007. Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 4 лютого 2017.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ангольсько-китайські_відносини&oldid=35880683