Неврологічні та психіатричні порушення внаслідок COVID-19: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 14: Рядок 14:


=== Розлади нюху і смаку ===
=== Розлади нюху і смаку ===
Як згадувалося вище, багато хворих на COVID-19 мають розлади смаку та нюху. Від 41 % до 62 % хворих (залежно від конкретного дослідження) мають розлади нюху, які можуть проявлятися як [[аносмія]] (втрата нюху), [[гіпосмія]] (зниження нюху) або [[паросмія]] (спотворення нюху). Однак втрата нюху характерна не тільки для COVID-19; приблизно 13 % хворих на [[грип]] також втрачають нюх, як і хворі на [[Близькосхідний коронавірусний респіраторний синдром|MERS]] або [[гарячка Ебола|гарячку Ебола]].<ref name="Mastrangelo Bonato Cinque">{{Cite journal|last1=Mastrangelo|first1=Andrea|last2=Bonato|first2=Matteo|last3=Cinque|first3=Paola|date=березень 2021|title=Smell and taste disorders in COVID-19: From pathogenesis to clinical features and outcomes|url= |journal=Neuroscience Letters|lang=en|volume=748|pages=135694|doi=10.1016/j.neulet.2021.135694|pmc=7883672|pmid=33600902}}</ref>
Як згадувалося вище, багато хворих на COVID-19 мають розлади смаку та нюху. Від 41 % до 62 % хворих (залежно від конкретного дослідження) мають розлади нюху, які можуть проявлятися як [[аносмія]] (втрата нюху), [[гіпосмія]] (зниження нюху) або [[паросмія]] (спотворення нюху). Однак втрата нюху характерна не тільки для COVID-19; приблизно 13 % хворих на [[грип]] також втрачають нюх, як і хворі на [[Близькосхідний коронавірусний респіраторний синдром|MERS]] або [[гарячка Ебола|гарячку Ебола]].<ref name="Mastrangelo Bonato Cinque">{{Cite journal|last1=Mastrangelo|first1=Andrea|last2=Bonato|first2=Matteo|last3=Cinque|first3=Paola|date=березень 2021|title=Smell and taste disorders in COVID-19: From pathogenesis to clinical features and outcomes|url= |journal=Neuroscience Letters|lang=en|volume=748|pages=135694|doi=10.1016/j.neulet.2021.135694|pmc=7883672|pmid=33600902}}</ref> Серед хворих із COVID-19 50 % хворих відновлюють нюх протягом 14 днів, а у 89 % хворих повністю відновлюється нюх протягом 4 тижнів.<ref name="Veronese Sharbati">{{Cite journal|last1=Meunier|first1=Nicolas|last2=Briand|first2=Loïc|last3=Jacquin-Piques|first3=Agnès|last4=Brondel|first4=Laurent|last5=Pénicaud|first5=Luc|date=2021-01-26|title=COVID 19-Induced Smell and Taste Impairments: Putative Impact on Physiology|journal=Frontiers in Physiology|volume=11|pages=625110|doi=10.3389/fphys.2020.625110|issn=1664-042X|pmc=7870487|pmid=33574768}} {{ref-en}}</ref> Лише 5 % хворих із COVID-19 відчувають втрату нюху, що триває понад 40 днів.<ref name="Mastrangelo Bonato Cinque" />

Схоже, що вірус SARS-CoV-2 атакує сустентакулярні клітини (також їх називають «опорними клітинами»), тобто клітини, які оточують і підтримують [[нейрон]]и [[нюхові рецептори|нюхових рецепторів]].<ref name="Veronese Sharbati"/><ref>{{Cite journal|last1=Veronese|first1=Sheila|last2=Sbarbati|first2=Andrea|date=2021-03-03|title=Chemosensory Systems in COVID-19: Evolution of Scientific Research|url= |journal=ACS Chemical Neuroscience|lang=en|volume=12|issue=5|pages=813–824|doi=10.1021/acschemneuro.0c00788|issn=1948-7193|pmc=7885804|pmid=33559466}}</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 18:13, 21 вересня 2022

З все довшим часом тривалості пандемії коронавірусної хвороби з'являється більше даних про те, що COVID-19 спричинює як гострі, так і хронічні неврологічні[1] або психіатричні порушення. В осіб, які доглядають за хворими на COVID-19, також спостерігається вища за середню поширеність проблем із психічним здоров'ям.[2] Ці порушення є наслідком багатьох різних факторів.

SARS-CoV-2 безпосередньо вражає нюхові нейрони, що спричинює характерне зниження нюху, і нервові клітини, що експресують смакові рецептори. Хоча ці клітини безпосередньо пов'язані з мозком, проте не спостерігається значного інфікування інших нервових клітин у центральній нервовій системі. Велика кількість неврологічних ускладнень, очевидно, є наслідком пошкодження клітин судин мозку, або пошкодженням у результаті гіпоксії. Тривалий перебіг COVID-19 може призвести до тривалого запального стану, що може посилити симптоми, подібні на аутоімунне захворювання.[1] Багато хворих на COVID-19 відчувають психіатричні симптоми, які можуть виникати внаслідок прямої дії вірусу, хронічного посилення запалення, або через вторинні ефекти, такі як посттравматичний стресовий розлад.[2]

SARS-CoV-2 можна відразу виявити в головному мозку та спинномозковій рідині за допомогою ПЛР, і вважається, що він проникає через нюхову систему. Черепно-мозкові нерви (включаючи лицевий нерв і блукаючий нерв, які забезпечують смак) забезпечують додатковий шлях входу. SARS-CoV-2 було виявлено в ендотеліальних клітинах за допомогою електронної мікроскопії, хоча такий метод надає докази, які демонструють присутність вірусу, але не визначає кількість вірусів, які наявні в організмі (якісний, а не кількісний метод).[3]

Гострі неврологічні симптоми при COVID-19

Частка хворих, які відчувають симптоми після зараження SARS-CoV-2, залежить від віку. У 10—20 % хворих, інфікованих SARS-CoV-2, зазвичай виявляється клінічний синдром, відомий як COVID-19. Кількість інфікованих COVID-19 є найвищою серед осіб віком 18–65 років, тоді як ризик тяжкого захворювання або смерті різко зростає після 50 років[4], і зростає з віком. Близько 35 % хворих із симптомами COVID-19 мають неврологічні ускладнення.[1][5] Неврологічні симптоми не є унікальними для COVID-19; SARS і MERS також спричинюють гострі та підгострі неврологічні симптоми, включно периферичну нейропатію, міопатію, синдром Гієна-Барре та стовбуровий енцефаліт Бікерстафа.[6] Є дані, що пандемія грипу 1918 року спричинила появу постгрипозного паркінсонізму, про що згадується в наукових працях Олівера Сакса та фільмі «Пробудження».

Втрата смаку чи нюху є одними з найперших і найпоширеніших симптомів COVID-19. Приблизно 81 % хворих із розгорнутими клінічними проявами COVID-19 відчувають розлади нюху (46 % аносмія, 29 % гіпосмія та 6 % дизосмія). Розлади смаку зустрічаються у 94 % хворих (агевзія 45 %, гіпогевзія 23 %, дисгевзія 26 %). У більшості хворих смак або нюх відновлюються протягом 8 днів.[1] Поширеним проявом COVID-19 також є делірій, особливо у літніх людей.[7] Нещодавні дані довгострокового дослідження підтверджують, що марення виникає на фоні запального процесу.[8] У великої кількості хворих на COVID-19 також спостерігаються більш серйозні неврологічні симптоми. Ці симптоми включають головний біль, нудоту, блювання, порушення свідомості, енцефаліт, міалгію та гострі цереброваскулярні захворювання, включаючи інсульт, тромбоз венозного синуса, і внутрішньомозковий крововилив.[1][3][9][10]

Все частіше спостерігаються порушення мозкового кровообігу внаслідок COVID-19 (зокрема інсульт), про які повідомляється в 5 % госпіталізованих пацієнтів, і які трапляються як у літніх, так і у молодих хворих.[1] Також повідомлялося про випадки синдрому Гієна-Барре, гострого мієліту та енцефаломієліту. Синдром Гієна–Барре виникає як аутоімунне захворювання, яке призводить до прогресуючої м'язової слабкості, труднощів при ходьбі, та інших симптомів, що відображають зниження надходження сигналів від нервової системи до м'язів.[10] Випадки мієліту можуть виникнути внаслідок прямого інфікування м'язів через місцевий рецептор ангіотензинперетворювального ферменту 2, який є рецептором входу SARS-CoV-2 до клітини. COVID-19 також може спричинювати важкі захворювання у дітей.[3] У частини дітей з COVID-19, у яких розвивається синдром, подібний на синдром Кавасакі, який є мультисистемним запальним синдромом, при якому також спостерігаються цереброваскулярні ускладнення та неврологічні ураження.[1][10]

Розлади нюху і смаку

Як згадувалося вище, багато хворих на COVID-19 мають розлади смаку та нюху. Від 41 % до 62 % хворих (залежно від конкретного дослідження) мають розлади нюху, які можуть проявлятися як аносмія (втрата нюху), гіпосмія (зниження нюху) або паросмія (спотворення нюху). Однак втрата нюху характерна не тільки для COVID-19; приблизно 13 % хворих на грип також втрачають нюх, як і хворі на MERS або гарячку Ебола.[11] Серед хворих із COVID-19 50 % хворих відновлюють нюх протягом 14 днів, а у 89 % хворих повністю відновлюється нюх протягом 4 тижнів.[12] Лише 5 % хворих із COVID-19 відчувають втрату нюху, що триває понад 40 днів.[11]

Схоже, що вірус SARS-CoV-2 атакує сустентакулярні клітини (також їх називають «опорними клітинами»), тобто клітини, які оточують і підтримують нейрони нюхових рецепторів.[12][13]

Примітки

  1. а б в г д е ж Koralnik IJ, Tyler KL (липень 2020). COVID-19: A Global Threat to the Nervous System. Annals of Neurology. 88 (1): 1—11. doi:10.1002/ana.25807. PMC 7300753. PMID 32506549. (англ.)
  2. а б Hossain MM, Tasnim S, Sultana A, Faizah F, Mazumder H, Zou L, McKyer EL, Ahmed HU, Ma P (2020). Epidemiology of mental health problems in COVID-19: a review. F1000Research. 9: 636. doi:10.12688/f1000research.24457.1. PMC 7549174. PMID 33093946. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  3. а б в Al-Sarraj S, Troakes C, Hanley B, Osborn M, Richardson MP, Hotopf M, Bullmore E, Everall IP (лютий 2021). Invited Review: The spectrum of neuropathology in COVID-19. Neuropathology and Applied Neurobiology. 47 (1): 3—16. doi:10.1111/nan.12667. PMID 32935873. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  4. CDC (28 березня 2020). COVID Data Tracker. Centers for Disease Control and Prevention (англ.). Процитовано 5 березня 2021.
  5. Mukerji SS, Solomon IH (січень 2021). What can we learn from brain autopsies in COVID-19?. Neuroscience Letters. 742: 135528. doi:10.1016/j.neulet.2020.135528. PMC 7687409. PMID 33248159.(англ.)
  6. Troyer, Emily A.; Kohn, Jordan N.; Hong, Suzi (липень 2020). Are we facing a crashing wave of neuropsychiatric sequelae of COVID-19? Neuropsychiatric symptoms and potential immunologic mechanisms. Brain, Behavior, and Immunity (англ.). 87: 34—39. doi:10.1016/j.bbi.2020.04.027. PMC 7152874. PMID 32298803.
  7. Barthorpe, Amber; Rogers, Jonathan P. (8 грудня 2021). Coronavirus infections from 2002-2021: Neuropsychiatric Manifestations. Sleep Medicine (англ.). 91: 282—288. doi:10.1016/j.sleep.2021.11.013. ISSN 1389-9457. PMC 8651478. PMID 35221210.
  8. Saini, Aman; Oh, Tae Hyun; Ghanem, Dory Anthony; Castro, Megan; Butler, Matthew; Sin Fai Lam, Chun Chiang; Posporelis, Sotiris; Lewis, Glyn; David, Anthony S.; Rogers, Jonathan P. (15 жовтня 2021). Inflammatory and blood gas markers of COVID-19 delirium compared to non-COVID-19 delirium: a cross-sectional study. Aging & Mental Health (англ.): 1—8. doi:10.1080/13607863.2021.1989375. ISSN 1360-7863. PMID 34651536.
  9. Bobker SM, Robbins MS (вересень 2020). COVID-19 and Headache: A Primer for Trainees. Headache. 60 (8): 1806—1811. doi:10.1111/head.13884. PMC 7300928. PMID 32521039. (англ.)
  10. а б в Harapan BN, Yoo HJ (січень 2021). Neurological symptoms, manifestations, and complications associated with severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2) and coronavirus disease 19 (COVID-19). Journal of Neurology. 268 (9): 3059—3071. doi:10.1007/s00415-021-10406-y. PMC 7826147. PMID 33486564. (англ.)
  11. а б Mastrangelo, Andrea; Bonato, Matteo; Cinque, Paola (березень 2021). Smell and taste disorders in COVID-19: From pathogenesis to clinical features and outcomes. Neuroscience Letters (англ.). 748: 135694. doi:10.1016/j.neulet.2021.135694. PMC 7883672. PMID 33600902.
  12. а б Meunier, Nicolas; Briand, Loïc; Jacquin-Piques, Agnès; Brondel, Laurent; Pénicaud, Luc (26 січня 2021). COVID 19-Induced Smell and Taste Impairments: Putative Impact on Physiology. Frontiers in Physiology. 11: 625110. doi:10.3389/fphys.2020.625110. ISSN 1664-042X. PMC 7870487. PMID 33574768.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  13. Veronese, Sheila; Sbarbati, Andrea (3 березня 2021). Chemosensory Systems in COVID-19: Evolution of Scientific Research. ACS Chemical Neuroscience (англ.). 12 (5): 813—824. doi:10.1021/acschemneuro.0c00788. ISSN 1948-7193. PMC 7885804. PMID 33559466.