Синдром мультисистемного запалення в дітей і підлітків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.
Синдром мультисистемного запалення в дітей і підлітків
Зображення в ТЕМ коронавірусу SARS-CoV-2, який спричинює COVID-19: вважається, що синдром мультисистемного запалення спричинений незвичайною біологічною реакцією на цей вірус у деяких дітей.
Зображення в ТЕМ коронавірусу SARS-CoV-2, який спричинює COVID-19: вважається, що синдром мультисистемного запалення спричинений незвичайною біологічною реакцією на цей вірус у деяких дітей.
Зображення в ТЕМ коронавірусу SARS-CoV-2, який спричинює COVID-19: вважається, що синдром мультисистемного запалення спричинений незвичайною біологічною реакцією на цей вірус у деяких дітей.
Симптоми висип, головний біль, Тромб, гарячка, шок, симптом малинового язика, артеріальна гіпотензія, кон'юнктивіт, біль у животі, блювання і серцева недостатність[1]
Причини SARS-CoV-2
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 U10.9

Синдром мультисистемного запалення в дітей і підлітків (англ. Multisystem inflammatory syndrome in children, MIS-C), або педіатричний синдром мультисистемного запалення (англ. paediatric inflammatory multisystem syndrome, PIMS / PIMS-TS), або системний запальний синдром після COVID-19 (англ. systemic inflammatory syndrome in COVID-19, SISCoV) — це рідкісне системне захворювання, яке супроводжується стійкою гарячкою та вираженим запальним процесом після інфікування вірусом SARS-CoV-2, який спричинює COVID-19.[2] Синдром мультисистемного запалення в дітей також визнано можливою побічною дією в дітей після вакцинації проти COVID-19.[3] Цей синдром може швидко призвести до виникнення небезпечних ускладнень, зокрема раптового різкого зниження кровотоку (стан, відомий як шок).[2] Також при синдромі мультисистемного захворювання може виникнути гостра недостатність одного або кількох органів.[4] Найвірогіднішою ознакою початку розвитку синдрому є стійка гарячка незрозумілого походження, до якої приєднуються серйозні ускладнення, після контакту з COVID-19.[5] Важливе значення має швидке направлення дитини до спеціалістів-педіатрів, при підозрі на синдром родичам дитини необхідно терміново звернутися за медичною допомогою. Більшість хворих дітей потребуватимуть інтенсивної терапії.[2]

У всіх хворих дітей спостерігається постійна гарячка[2], інші клінічні симптоми можуть відрізнятися.[5] Перші ознаки синдрому можуть проявлятися гострим болем у животі з діареєю або блюванням, часто спостерігаються біль у м'язах і швидка втомлюваність[2], а також зниження артеріального тиску.[6] Симптомами хвороби також можуть бути кон'юнктивіт, шкірний висип, лімфоаденопатія, набряки рук і ніг, «малиновий» язик, можлива поява різноманітних психічних розладів.[7] Під час хвороби може відбуватися цитокіновий шторм[8], під час якого імунна система дитини активує надмірну та неконтрольовану реакцію у вогнищі запалення.[9] Часто спостерігається серцева недостатність.[6] Ускладненнями синдрому можуть стати міокардит, респіраторний дистрес-синдром, гостра ниркова недостатність і посилення згортання крові.[10] Можуть розвинутися аномалії коронарних артерій (від розширення до аневризм).[7]

Хоча цей синдром є небезпечним ускладненням COVID-19, смертність при ньому складає менше ніж 2 % зареєстрованих випадків.[2] Для покращення прогнозу важливим є раннє розпізнавання синдрому та якнайшвидша допомога фахівців.[11] У лікуванні застосовуються протизапальні препарати, хороші результати спостерігалися при застосуванні внутрішньовенного імуноглобуліну з або без глюкокортикоїдів.[12] Часто необхідно застосування оксигенотерапії.[2] Основним засобом лікування синдрому є симптоматична терапія.[10] Більшість дітей, які отримують кваліфіковану лікарняну допомогу, одужують.[2]

З часом відомості про цей нещодавно описаний синдром швидко доповнюються.[13] Його симптоми можуть дещо схожі на синдром Кавасакі, рідкісну хворобу невідомого походження, якою зазвичай хворіють маленькі діти, при якій спостерігається запалення кровоносних судин по всьому тілу. При цьому синдромі також можуть спостерігатися ознаки інших серйозних запальних станів, характерних для дітей, включаючи інфекційно-токсичний шок і синдром активації макрофагів.[6] Проте за всіма ознаками синдром мультисистемного запалення є окремим синдромом.[14] Синдромом мультисистемного запалення, як правило, хворіють діти старшого віку.[15]

Визначення синдрому дали Всесвітня організація охорони здоров'я[16], Королівський коледж педіатрії та здоров'я дітей[4] і Центри з контролю та профілактики захворювань у США, хоча й з дещо відмінними назвами.[17] Хоча вважається, що цей синдром спричинений інфекцією SARS-CoV-2, тести на антиген або антитіла до вірусу не завжди дають позитивний результат. Для диференціальної діагностики синдрому є виключення альтернативних причин, включаючи бактеріальні та інші інфекції.[18] Низку загальних клінічних рекомендацій щодо діагностики та лікування синдрому дали Королівський коледж педіатрії[4], Національний інститут охорони здоров'я США[15], Американський коледж ревматології[19] та Американською академією педіатрії.[20] Повідомлялося про кластери нових випадків синдрому через 2—6 тижнів після локальних піків захворюваності коронавірусною хворобою.[7] Існує думка, що синдром розвивається на основі уповільненого біологічного механізму у частини дітей із генетичною схильністю до імунних реакцій.[12] Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності оцінив ризик для дітей у Європі як «низький» у цілому, ґрунтуючись на «дуже низькій» ймовірності розвитку у дитини цієї важкої хвороби.[18] Щодо етнічної приналежності, то за останніми даними, цей синдром вражає більше дітей африканського, афро-карибського та латиноамериканського походження, тоді як хвороба Кавасакі вражає більше дітей східноазійського походження.[11] Початкові дані про поширеність синдрому стосувалися дітей у різних частинах Європи та США, і не було даних, наскільки цей стан залишився недіагностованим в інших регіонах.[16] Пізніше з'явилися повідомлення про випадки синдрому в інших країнах світу.[21][22] Повідомлялось про виявлення подібного стану в дорослих, який назвали Синдром мультисистемного запалення в дорослих (MIS-A).[23]

Найменування[ред. | ред. код]

Цей синдром іменується наступними назвами, зокрема:

  • Синдром мультисистемного запалення в дітей (MIS-C)[17]
  • Синдром мультисистемного запалення в дітей і підлітків, тимчасово пов'язаний з COVID-19[24]
  • Педіатричний синдром мультисистемного запалення (PIMS)[18]
  • Педіатричний синдром мультисистемного запалення, тимчасово пов'язаний з інфекцією SARS-CoV-2 (PIMS-TS)[18][2]
  • Педіатричний мультисистемний запальний синдром (PMIS)[6]
  • Кава-COVID-19[25]
  • Синдром системного запалення при COVID-19 (SISCoV)[26]

Передумови[ред. | ред. код]

Випадки COVID-19 з вираженими симптомами хвороби в дітей спостерігались відносно рідко[27], можливо у зв'язку з тим, що вони зазвичай переносять хворобу в легшій формі.[28] Початкова стадія хвороби, як правило, характеризується незначними проявами хвороби або без симптомів, тоді як пізніша стадія з ураженням легень, яка може становити загрозу для життя дорослих, зазвичай слабко виражена або відсутня.[29][30] Хоча випадки важкого перебігу хвороби в дітей є винятково рідкісними, іноді дітям також необхідно проведення інтенсивної терапії.[31][32][33] Смерть унаслідок синдрому мультисистемного запалення спостерігалась рідко.[30][34]

У квітні 2020 року у невеликої групи дітей із ознаками інфекції SARS-CoV-2 або контакту з COVID-19, було виявлено симптоми, що відповідають діагностичним критеріям синдрому Кавасакі, які іноді супроводжувалися шоком.[31][35] Синдром Кавасакі є рідкісним синдромом, який вражає головним чином маленьких дітей (іноді повідомлялося про випадки синдрому в дорослих[36]).[18][37][38] Синдром Кавасакі є різновидом васкуліту, під час якого спостерігається запалення кровоносних судин по всьому тілу, що призводить до стійкої гарячки.[18] Одужання зазвичай відбувається спонтанно, хоча у деяких дітей пізніше розвиваються аневризми коронарних артерій середнього розміру або великих розмірів у серці, що є потенційно смертельним ускладненням.[39][18] Іноді при синдромі Кавасакі спостерігаються симптоми токсичного шоку (синдрому, спричиненого бактеріальними токсинами) — цей стан іноді називають «шоковим синдромом Кавасакі»[40], і він характеризується систолічною гіпотензією або ознаками зниження перфузії.[18][41] Хоча точна причина синдрому Кавасакі невідома, одне з вірогідних пояснень його виникнення полягає в тому, що його причиною є інфекція, яка спричинює розвиток аутоімунної та/або автозапальної реакції в дітей, які генетично до них схильні.[42][43] Спеціального діагностичного тесту для синдрому Кавасакі не існує, і встановлення діагнозу ґрунтується на різних комбінаціях клінічних і лабораторних симптомів (включаючи постійну гарячку, поширені висипання, збільшення лімфатичних вузлів, кон'юнктивіт, зміни на слизових оболонках, і набряклість рук і ніг).[18][37][44]

Симптоматика[ред. | ред. код]

Синдром мультисистемного запалення в дітей і підлітків (або педіатричний синдром мультисистемного запалення, тимчасово пов'язаний з інфекцією SARS-CoV-2) — це системне захворювання, що характеризується постійною гарячкою, значно вираженим запальним процесом[2] (гіперзапалення) і порушенням функції органів, які пов'язані з впливом COVID-19[17][4] Початок розвитку синдрому може бути пізнішим або одночасним з одночасним інфікуванням SARS-CoV-2[45], яке може пройти без симптомів.[2] Тривалість часу для розвитку синдрому після первинної вірусної інфекції, ще обговорюється, хоча синдром може розвинутися між першим і другим тижнем інфікування.[46] Епідеміологічні дані свідчать про те, що розпізнавання синдрому зазвичай може відтягуватися на 2–6 тижнів[7], і зазвичай встановлюється на 3–4 тижні хвороби.[2][47] До цього моменту в дітей часто виробляються антитіла до SARS-CoV-2, але результати тестування на коронавірус при проведенні ПЛР є негативними.[2]

Синдром мультисистемного запалення може відповідати деяким або всім діагностичним критеріям синдрому Кавасакі (тобто «повного» або «неповного»/«атипового» підтипу[44][2])[4], або шокового стану при синдромі Кавасакі.[40] Цей синдром може вражати всі вікові групи дітей, починаючи від раннього дитинства до підліткового віку.[7][12] Синдром також може мати спільні клінічні ознаки з іншими педіатричними запальними станами, включно синдром токсичного шоку, вторинний гемофагоцитарний лімфогістіоцитоз та синдром активації макрофагів.[4][29] Були зареєстровані випадки коінфекції з іншими збудниками.[18]

У хворих дітей завжди спостерігається стійка гарячка.[2] Інші клінічні прояви синдрому можуть варіювати.[47][5] На відміну від гострої форми COVID-19, більшість дітей мають шлунково-кишкові симптоми, зокрема діарею, блювання та сильний біль у животі (іноді досить сильний, щоб припустити апендицит).[2] Також часто спостерігаються біль у м'язах, швидка втомлюваність та загальна слабкість.[6][2] Деякі симптоми, схожі на синдром Кавасакі, які спостерігаються частіше в дітей віком до 5 років, включають зміни слизової навколо рота («малиновий язик», потріскані губи тощо), почервоніння очей (кон'юнктивіт без гною), поширений висип (як при лейкоцитокластичному васкуліті)[48], червоні або набряклі руки та ноги та збільшення лімфатичних вузлів.[7][5][6] Також може спостерігатися біль у грудній клітці або шиї.[49] ​​Повідомлялося також про появу сильного головного болю і зміну психічного стану разом із різними неврологічними розладами.[7][14][50] Повідомлялось про появу симптомів менінгіту[5][12], а також про симптоми септичної енцефалопатії, інсульту[51] та синдрому Гієна-Барре.[52] У частини хворих спостерігається артеріальна гіпотензія та навіть явища шоку, що може бути причиною невідкладної госпіталізації до реанімаційного відділення.[6]

Дуже часто при синдромі мультисистемного запалення спостерігається ураження серцево-судинної системи.[2][14][46] Поширеними є також прояви гострої серцевої недостатності у вигляді дисфункції лівого шлуночка[6][53], і часто фракція викиду лівого шлуночка в хворих нижча 60 %.[10] Шок при синдромі мультисистемного запалення часто має міокардіальне походження, головним чином унаслідок ураження лівого шлуночка.[12] Респіраторні симптоми проявляються рідше[14], і зазвичай не є основними ознаками синдрому.[12][5][53] Утруднене дихання при синдромі мультисистемного запалення часто пов'язане з шоком[18], і вказує на появу серцевої недостатності.[5] У частини дітей спостерігаються ознаки цитокінового шторму[5], включно з надзвичайно високими рівнями інтерлейкіну-6 у сироватці крові[14], та необхідністю інотропної підтримки для підтримки серцевого викиду.[8] Часто спостерігається розвиток аномалій коронарних артерій, зокрема їх дилатація.[6] У частини дітей розвиваються аневризми коронарних артерій.[5] Часто спостерігаються різноманітні зміни на ЕКГ.[6] Серед інших уражень серцево-судинної системи спостерігаються запалення клапанів серця (вальвуліт) та перикарду (перикардит).[7][53] Також було зареєстровано ехокардіографічні ознаки міокардиту.[7][2]

У хворих дітей у всіх випадках спостерігаються лабораторні ознаки вираженого запального процесу. Характерні біологічні маркери запалення зазвичай включають значно підвищену швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), підвищення рівня С-реактивного білка, прокальцитоніну, феритину та інтерлейкіну-6.[6] Спостерігаються також тромбоцитопенія та порушення згортання крові (коагулопатія)[12], одночасно з підвищенням рівня D-димеру та фібриногену. Інші гематологічні зміни включають лейкоцитоз, що характеризується збільшенням кількості нейтрофілів з великою кількістю незрілих форм та лімфопенією. Кількість еритроцитів і тромбоцитів може бути нормальною або зниженою.[6] Часто спостерігаються гостре ураження нирок і низький рівень альбуміну в крові (гіпоальбумінемія).[29] Також спостерігається гіпонатріємія та підвищення активності ферментів печінки.[12] Повідомлено про появу при синдромі мультисистемного запалення плеврального і перикардіального випоту, а також явищ асциту, також спостерігались явища генералізованого запального процесу.[29]

На відміну від синдрому Кавасакі при синдромі мультисистемного запалення часто спостерігаються шлунково-кишкові симптоми, зокрема блювання, діарея та біль у животі.[7][2] Відносно часто також спостерігаються неврологічні порушення.[5] Синдром мультисистемного запалення часто вражає дітей старшого віку, тоді як синдром Кавасакі зазвичай виникає у дітей віком до 5 років.[2][12] При синдромі мультисистемного запалення часто спостерігаються явища мультиорганного ураження. Відносно часто спостерігаються ознаки міокардиту і кардіогенного шоку.[14] Міокардит більш помітний у дітей старшого віку та підлітків. У дітей дошкільного віку, як правило, спостерігається більше симптомів, схожих на синдром Кавасакі.[46] Ознаки синдрому активації макрофагів виявляються частіше, ніж при синдромі Кавасакі.[15][52] Характерними лабораторними показниками, які зазвичай не зустрічаються при синдромі Кавасакі, включають дуже високі рівні мозочкового натрійуретичного пептиду (маркера серцевої недостатності)[8], а також дещо нижчу кількість тромбоцитів, нижчу абсолютну кількість лімфоцитів і більш високий рівень C-реактивного білка.[11] Часто спостерігається високий рівень тропоніну, що вказує на пошкодження міокарда.[12][29][14]

Перебіг[ред. | ред. код]

Клінічний перебіг синдрому мультисистемного запалення, як правило, важчий, ніж при синдромі Кавасакі.[45] Стан дитини може швидко погіршуватися навіть за наявності покращення лабораторних аналізів.[13] У багатьох дітей розвивається шок і серцева недостатність. Більшість хворих потребує госпіталізації у відділення інтенсивної терапії. Часто необхідне застосування оксигенотерапії, в деяких випадках проводиться штучна вентиляція легень. Більшість дітей, які отримують кваліфіковану допомогу із залученням фахівців з різних дисциплін, виживають.[2] Окрім респіраторного дистрес-синдрому, серйозними ускладненнями, які можуть потребувати інтенсивної підтримуючої терапії, включають пошкодження міокарда, гостре ураження нирок і коагулопатію (тромбофілія).[10] У деяких випадках поява стійких аритмій призвели до гемодинамічного колапсу та потреби в екстракорпоральній мембранній оксигенації.[6] Випадки смерті хворих спостерігалися дуже рідко (менше 2 % зареєстрованих випадків).[2][54] Іноді смертельні випадки спостерігались внаслідок ускладнень екстракорпоральної мембранної оксигенації.[8] У частини дітей, які захворіли на COVID-19, також виявляється менш важкий синдром Кавасакі.[35] Функція шлуночків часто відновлюється до виписки з лікарні (часто через 6–10 днів).[2] Можуть розвинутися аневризми коронарних артерій навіть за відсутності ознак синдрому Кавасакі.[7] Їх частота та важкість невідомі.[11] Натепер вони були зареєстровані в 7 % випадків синдрому мультисистемного запалення.[2] Довгостроковий прогноз цих аневризм неясний.[6]

Діагностика[ред. | ред. код]

Попереднє визначення випадку ВООЗ[16]

Діти та підлітки

  • 0–19 років з лихоманкою більше 3 днів

І

  • Два з наступного:
  1. Висип або двосторонній негнійний кон'юнктивіт
    або ознаки запалення слизової оболонки шкіри
    (рота, рук або ніг)
  2. Артеріальна гіпотензія або шок
  3. Явища міокардіальної дисфункції, перикардиту,
    вальвуліту або коронарних аномалій
    (включаючи зміни на ехокардіографії або підвищений рівень тропоніну/ мозкового натрійуретичного пептиду)
  4. Явища коагулопатії
    (за протромбіновим часом, частковий тромбопластиновим часом, підвищення d-димеру)
  5. Гострі шлунково-кишкові симптоми
    (діарея, блювання або біль у животі)

І

  • Підвищені маркери запалення
    , зокрема ШОЕ, С-реактивний білок або прокальцитонін

І

  • Відсутність іншої очевидної мікробної причини запалення,

включаючи бактеріальний сепсис,
стафілококовий або стрептококовий шоковий синдром І

  • Докази COVID-19
    (ПЛР, тест на антиген або серологічний результат)
    або ймовірний контакт із хворими COVID-19

( Примітка: розгляньте цей синдром у дітей з ознаками
типового або атипового синдрому Кавасакі
або синдрому токсичного шоку.)

Діагноз встановлюється на основі клінічної оцінки симптомів хвороби спеціалістом.[55] Підозра на діагноз синдрому мультисистемного запалення можуть ґрунтуватися на постійній гарячці невідомого походження та клінічними симптомами після контакту з COVID-19.[5] Родичам дитини необхідно негайно звернутися за медичною допомогою, оскільки її стан може швидко погіршитися.[2] Перший огляд педіатра часто відбувається у відділенні невідкладної допомоги.[46] Часто необхідне раннє залучення вузьких спеціалістів та міждисциплінарне залучення педіатрів (у відділеннях інтенсивної терапії, інфекційних хвороб, кардіології, гематології, ревматології тощо).[4][15][5][11] Необхідні обстеження включають аналіз крові, рентгенографію грудної клітки, ехокардіографію та ультразвукове дослідження черевної порожнини.[56] Клініцистам у всьому світі рекомендовано враховувати можливість цього стану в дітей, які мають деякі або всі ознаки синдрому Кавасакі або синдрому токсичного шоку.[16]

Визначення випадку хвороби і рекомендації[ред. | ред. код]

Загальноприйняте визначення випадку цього нещодавно описаного синдрому досі не узгоджено.[21][57] Поки що у всьому світі використовуються різні назви та тимчасові визначення для цього синдрому.[21][57] Початкові визначення випадку, опубліковані Всесвітньою організацією охорони здоров'я, Королівським коледжем педіатрії та здоров'я дітей і Центрами з контролю та профілактики захворювань, включають залучення більше ніж однієї системи органів поряд з гарячкою та підвищеними маркерами запалення.[40] Критерії, які відрізняються між цими трьома визначеннями, включають способи визначення ураження різних органів, тривалість гарячки та те, як оцінюється вплив COVID-19.[6]

  • Попереднє визначення випадку ВООЗ дає опис «Синдром мультисистемного запалення в дітей і підлітків, тимчасово пов'язаний з COVID-19»[24] (на вставці). ВООЗ створила платформу для стандартизованих, знеособлених клінічних даних разом із спеціальною формою звіту про випадок хвороби, та підкреслила «нагальну потребу в зборі стандартизованих даних, що описують клінічні прояви, тяжкість, результати та епідеміологію синдрому».[16]
  • Діагностичні рекомендації Королівського коледжу педіатрії та здоров'я дітей пропонують ширше визначення випадку (як педіатричний синдром мультисистемного запалення)[21], яке також було схвалено групою експертів, скликаною Американським коледжем кардіології.[58] Ключовими клінічними критеріями, викладеними у визначенні випадку Королівського коледжу педіатрії, є: стійка гарячка, ознаки запалення (зокрема нейтрофільоз, високий рівень СРБ і низька кількість лімфоцитів) і ознаки дисфункції органів (шок; серцева, дихальна, ниркова, порушення роботи шлунково-кишкового тракту або неврологічний розлад), у поєднанні з додатковими клінічними ознаками, включаючи результати лабораторних досліджень, візуалізації та ЕКГ.[18][4] При ехокардіографії та ЕКГ (або контрастній комп'ютерній томографії грудної клітки) можуть виявлятися аномалії коронарних артерій, зокрема їх дилатація. Біомаркерами, що підтверджують діагноз, є аномальний рівень фібриногену, високі рівні D-димеру (імовірність коагулопатії), високий рівень тропоніну, низький рівень альбуміну та високий рівень феритину.[4] Згідно з визначенням Королівського коледжу педіатрії, тест дитини на SARS-CoV-2 може бути як позитивним, так і негативним, але повинні бути виключені інші можливі інфекційні причини.[18][4]
  • Визначення випадку «Синдром мультисистемного запалення в дітей» за даними Центрів з контролю та профілактики захворювань охоплює осіб «віком <21 року з гарячкою, лабораторними ознаками запалення та ознаками клінічно важкої хвороби, що потребує госпіталізації, з ураженням багатьох органів (>2) (серце, нирки, дихальна система, система крові, травна система, дерматологічні або неврологічні прояви)». Також вимагається наявність позитивного результату тесту на антиген/антитіло SARS-CoV-2 або контакту з COVID-19 протягом 4 тижнів до появи симптомів, а також виключення інших вірогідних діагнозів.[17] Це визначення випадку є досить широким (воно збігається не лише з синдромом Кавасакі, але й з ювенільним ревматоїдним артритом та різними дитячими інфекційними/запальними захворюваннями, включаючи інші вірусні захворювання)[8], але не таке широке, як визначення Королівського коледжу педіатрії.[21] Центри з контролю та профілактики захворювань рекомендують постачальникам медичних послуг уСША інформувати органи охорони здоров'я про підозрювані випадки, навіть якщо вони також повністю або частково відповідають критеріям синдрому Кавасакі, і розглядати можливість випадку цього синдрому після будь-якої дитячої смерті, в якій є докази зв'язку з інфекцією SARS-CoV-2.[17]

Інші визначення випадку синдрому мультисистемного запалення в дітей були сформульовані Британським підрозділом педіатричного спостереження і Канадською програмою педіатричного спостереження.[57] Деякі попередні діагностичні рекомендації були надані як Американським коледжем ревматології[11], так і Американською академією педіатрії.[5] У Великій Британії було досягнуто консенсусу щодо діагностичного обстеження дітей з підозрою на синдром мультисистемного запалення.[59] Дитяча лікарня Філадельфії також запропонувала клінічні рекомендації для діагностичної оцінки випадку підозри на синдром мультисистемного запалення.[55]Список діагностичних принципів, запропонований групою лікарень Західного Нью-Йорка, рекомендує також оцінювати дітей із клінічними ознаками, які збігаються з визначенням випадку синдрому мультисистемного запалення, але які пройшли скринінг із наявності легких захворювань та мають зміни в лабораторних аналізах, та які не мають альтернативного діагнозу.[13]

Диференціальна діагностика[ред. | ред. код]

Для дифереціальної діагностики синдрому мультисистемного запалення важливо виключити інші неінфекційні[5] та інфекційні причини виникнення запального стану, включаючи бактеріальний сепсис, стафілококовий і стрептококовий бактеріальний шок, а також інфекції, які можуть спричинити міокардит, зокрема ентеровіруси.[18][4] Іноді спостерігається виникнення коінфекції з іншими патогенами, включаючи метапневмовірус людини та низки інших мікроорганізмів.[18] Іншими можливими непов'язаними причинами болю в животі можуть бути апендицит і мезентеріальний аденіт.[60]

Диференціальна діагностика з синдромом Кавасакі може бути затрудненою, враховуючи відсутність діагностичних тестів для обох захворювань.[8] Натепер невідомо, чи накладається цей нещодавно описаний синдром на шокову форму синдрому Кавасакі.[40] Оскільки швидка діагностика та своєчасне лікування істинного синдрому Кавасакі є важливими для запобігання ускладненням, було зроблено рекомендовано зберігати серйозну підозру на синдром Кавасакі у всіх дітей із тривалою гарячкою, але особливо у дітей до 1 року.[61]

Лікування[ред. | ред. код]

У зв'язку з обмеженою інформацію про цей рідкісний новий діагноз лікування в основному ґрунтувалося на експертній думці, включаючи досвід, отриманий під час лікування синдрому Кавасакі та інших системних запальних захворювань у дітей, на додаток до досвіду лікування COVID-19 у дорослих.[6] Лікування підбирається для кожної окремої дитини за участю різних спеціалістів-консультантів.[13] Підходи до лікування в різних клініках різняться.[62] Королівський коледж педіатрії спочатку окреслив попередній підхід до принципів лікування, включаючи рекомендації щодо раннього медикаментозного лікування, моніторингу та деяких загальних принципів лікування[4]; після цього для Великої Британії було досягнуто консенсусу щодо рекомендованих принципів лікування (включаючи доступ до зареєстрованих клінічних досліджень).[59] Національний інститут охорони здоров'я США надав низку загальних рекомендацій.[15] Американський коледж ревматології також надав рекомендації щодо клінічного лікування синдрому мультисистемного запалення.[11][7] Американська академія педіатрії також надала деякі тимчасові рекомендації щодо лікування синдрому.[5] Були також розроблені інші схеми лікування.[6][13][49][62][63] Королівський коледж педіатрії рекомендував, щоб усі діти з синдромом мультисистемного запалення лікувались як такі хворі, що мають підозру на COVID-19.[4]

У джерелах доступна незначна кількість інформації щодо ефективності лікування.[15] Більшість дітей, яких лікували як при синдромі Кавасакі, одужали.[2] Основним засобом лікування синдрому є симптоматична терапія[15], і для легкого або середнього ступеня перебігу хвороби її може бути достатньо.[4][12] Серйозніші ускладнення можуть добре реагувати на більш агресивну симптоматичну терапію.[10] Для хворих, в яких у клінічній картині синдрому переважають явища шоку, може бути необхідним застосування серцевої та респіраторної підтримки.[13]

Стратегії клінічного лікування зазвичай базуються на застосуванні протизапальних препаратів, лікуванні шоку та профілактиці тромбозу.[62] Більшість дітей отримували імуномодулююче лікування внутрішньовенним імуноглобуліном.[64][47][6] Повідомлялося, що імуноглобуліни діють на інтерлейкін-1-β+ нейтрофіли та їх активацію у хворих дітей.[65] Використовувалися й інші протизапальні засоби, включаючи кортикостероїди в різних дозах.[6] Хороші результати були зареєстровані при застосуванні внутрішньовенних імуноглобулінів, з або без кортикостероїдами.[2][12][29] Випадки, коли необхідно застосування кортикостероїдів унаслідок стійкості до застосування внутрішньовенних імуноглобулінів, можуть бути більш поширеними, ніж при синдромі Кавасакі.[45] У частині випадків[2] як додаткове лікування застосовувалися блокатори цитокінів для пригнічення вироблення інтерлейкіну-6 (тоцилізумаб) або інтерлейкіну-1 (анакінра); також використовуються інгібітори фактору некрозу пухлини (інфліксімаб).[6] У дітей із серцевою дисфункцією та гіпотензією часто використовуються інотропні або вазоактивні засоби. Також у лікуванні застосовуються антикоагулянти.[21] Як антитромбоцитарний препарат застосовуються низькі дози ацетилсаліцилової кислоти.[6][5][12]

Розглядаються стратегії лікування синдрому для запобігання серйозним довгостроковим ускладненням, зокрема виникненню аневризм коронарних артерій (основне ускладнення синдрому Кавасакі).[35] Також рекомендується ретельне амбулаторне спостереження групою дитячих кардіологів.[6][5]

Причини виникнення[ред. | ред. код]

Хоча існує гіпотеза про те, що цей синдром пов'язаний з COVID-19[16], також наголошується, що потенційний зв'язок його з коронавірусною хворобою «не встановлений і не вивчений». Тимчасовий зв'язок між інфекцією SARS-CoV-2 і клінічними проявами синдрому є вірогідним. Оцінка причинно-наслідкового зв'язку виявила, що «тимчасовість» була серед 5 (з 9) критеріїв Бредфорда Гілла які підтверджували причинно-наслідковий зв'язок між інфекцією SARS-CoV-2 і розвитком синдрому мультисистемного запалення.[18] Подальше вивчення синдрому робить необхідним встановлення факторів ризику його виникнення, та зрозуміти причинно-наслідковий зв'язок його виникнення.[16] Незрозуміло, чи цей новий синдром має етіологію, подібну до синдрому Кавасакі (стан, який описаний перед появою SARS-CoV-2, який натепер вважається спричиненим специфічним вірусним агентом).[8] Хоча низка випадків синдрому мультисистемного запалення перебігають подібно до синдрому токсичного шоку, немає жодних доказів того, що причиною цього є стафілококові чи стрептококові токсини.[21] Роль супутніх захворювань поки що незрозуміла.[6] Краще розуміння причин виникнення синдрому матиме потенційно позитивні наслідки для розробки лікування синдрому.[66] Очікується, що загальногеномні дослідження асоціацій дадуть зрозуміти сприйнятливість до синдрому і потенційні біологічні механізми його розвитку.[45]

Механізм розвитку[ред. | ред. код]

Патогенез розвитку синдрому мультисистемного запалення в цілому невідомий і може включати кілька факторів.[47][17][18] Вірус SARS-CoV-2 може виконувати одну з кількох ролей; він може діяти як екологічний тригер для стану прямо або опосередковано (якимось чином відкриваючи шлях для іншого тригера).[42]

Як і у випадку з синдромом Кавасакі, як потенційний механізм було запропоновано антитілозалежне посилення, за допомогою якого вироблення антитіл може сприяти проникненню вірусу в клітини господаря.[18][67] Епідеміологічні міркування роблять постінфекційний механізм вірогідним[47][12][14][8][68], що, ймовірно, збігається з розвитком набутої імунної відповіді на вірус.[21] Існує припущення, що цей синдром може бути спричиненим цитокіновими штормами внаслідок COVID-19.[9][68] Характерна здатність коронавірусів блокувати відповіді на інтерферон типу I та типу III може допомогти пояснити відстрочений цитокіновий шторм у дітей, чия імунна система бореться з контролем реплікації вірусу SARS-CoV-2 або перевантажена початковим високим вірусним навантаженням.[8] Один з вірогідних ланцюжків подій, що призводять до гіперімунної відповіді, може включати ранній вірусний ініціатор активації макрофагів з наступною стимуляцією Т-хелперних клітин, що, у свою чергу, призводить до вивільнення цитокінів, стимуляції макрофагів, нейтрофілів і моноцитів у поєднанні з активацією B-клітин і плазматичних клітин, і вироблення аутоантитіл.[47][29]

Немає даних, наскільки патофізіологія синдрому мультисистемного запалення подібна до інших педіатричних запальних синдромів, які мають подібні клінічні ознаки.[67] Клінічні збіги із синдромами, що мають різні причини (синдром Кавасакі, токсичний шок, синдром активації макрофагів і вторинний гемофагоцитарний лімфогістіоцитоз), можна пояснити імунологічною активацією та порушенням регуляції подібних шляхів запалення.[47][69] При кожному з цих захворювань цитокіновий шторм призводить до порушення діяльності багатьох органів. При цих хворобах спостерігаються високі рівні як феритину (вивільненого нейтрофілами), так і гемофагоцитозу, що також спостерігається й при синдромі мультисистемного запалення та важких формах COVID-19.[46]

Часте ураження шлунково-кишкового тракту та запалення мезентеріальних лімфатичних вузлів узгоджуються з відомою схильністю SARS-CoV-2 розмножуватися в ентероцитах.[8] Асоціація подібного до синдрому мультисистемного запалення синдрому Кавасакі з COVID-19 може підтвердити думку про те, що SARS-CoV-2 може спричинювати виникнення системного васкуліту, впливаючи на ендотеліальну тканину за допомогою ангіотензинперетворювального ферменту 2 — білка, який вірус використовує для доступу до клітин.[70] Хоча відомо, що первинна інфекція може спричинити гостре пошкодження міокарда, виникнення міокардиту також може бути ймовірно пов'язаним із системним гіперзапаленням, спричиненим невпорядкованою постінфекційною імунною відповіддю.[6] Висловлено припущення, що вірус SARS-CoV-2 може призвести до імуноопосередкованого пошкодження серця та коронарних артерій через імунні комплекси або посилення Т-клітинної відповіді.[21]

Розуміння патофізіології є ключовим пріоритетом дослідження причин виникнення синдрому.[71] Зазначалось, що провідна гіпотеза патогенезу синдрому Кавасакі також передбачає гіперзапальну реакцію на вірусну інфекцію (наприклад, новий РНК-вірус[44][72]) у деяких генетично схильних дітей, і що SARS-CoV-2 тепер «доданий до списку» залучених вірусних тригерів.[45] Були висловлені сподівання, що вивчення нового синдрому може допомогти зрозуміти приховані механізми розвитку синдрому Кавасакі.[35] Але наявні дані свідчать про те, що синдром мультисистемного запалення і синдром Кавасакі є двома різними захворюваннями.[47]

Імовірна роль шляху STING[ред. | ред. код]

Запропонована можлива роль у розвитку синдрому мультисистемного запалення стимулятора генів інтерферону, відомого як STING. SARS-CoV-2 здатний посилювати регуляцію білка STING (що кодується трансмембранним білком TMEM173, і експресується в альвеолах, ендотеліальних клітинах і селезінці), що призводить до масового вивільнення бета-інтерферону та цитокінів, що виникає внаслідок активації NF-κB та IRF3. При синдромі мультисистемного запалення такий сценарій може призвести до клінічної картини, подібної до васкулопатії, пов'язаної зі STING, з початком у дитинстві (також відомого як SAVI) — стану, що характеризується гарячкою, ураженням легень, запаленням судин, міозитом, ураженням шкіри (іноді акральним некрозом) і артеріальними аневризмами. Варіації в прояві та тяжкості синдрому мультисистемного запалення можна принаймні частково пояснити характерними відмінностями в поліморфізмі трансмембранного білка TMEM173, виявлених у різних популяціях.[26]

Епідеміологія[ред. | ред. код]

Епідеміологічна інформація про синдром мультисистемного запалення обмежена, а клінічну статистику натепер отримують із перегляду серій випадків.[7][14][комент. 1] Цей нововиниклий синдром вважається рідкісним.[18] Його частота невідома.[7][53][комент. 2] Згідно з наявними даними, рівень смертності серед діагностованих випадків становив приблизно 1,7 % (помітно вище, ніж показник 0,07 %, зареєстрований серед дітей із синдромом Кавасакі в Японії).[2] Швидка оцінка ризику, проведена Європейським центром з профілактики та контролю захворюваності, зробила висновок, що загальний ризик для дітей у Європейському Союзі, Європейській економічній зоні та Великій Британії «вважається „низьким“, виходячи з „дуже низької“ ймовірності [захворювання] у дітей та „високий“ вплив такого захворювання».[18]

Кластери випадків нещодавно описаного синдрому були зареєстровані через 3–4 тижні після піків передачі вірусу SARS-CoV-2 у різних місцевостях.[12][комент. 3] Вважається, що такі спостереження підтверджують концепцію про те, що інфекція SARS-CoV-2 може спровокувати важку форму синдрому Кавасакі.[72] Часті випадки синдрому мультисистемного запалення без явних респіраторних симптомів у дітей, у яких, найімовірніше, не спостерігається ознак інфікування SARS-CoV-2, але в яких уже виробилися антитіла, наводять на думку, що хвороба може бути спричинена відстроченим постінфекційним механізмом.[12]

Середній вік хворих становить близько 7 років (порівняно з 2 роками для синдрому Кавасакі, який переважно вражає дітей віком до 5 років). Найімовірніше, що діти чоловічої статі хворіють частіше (загалом як і при синдромі Кавасакі, де співвідношення чоловіків і жінок становить приблизно 1,5 до 1).[14] У багатьох хворих дітей не виявлено супутніх хронічних хвороб, таких як астма чи аутоімунні розлади, і було відносно мало повідомлень про наявність у них вроджених вад серця або серцево-судинних захворювань.[2][6] У більш ніж половини (52 %) дітей, про яких була доступна інформація, не мали жодного зареєстрованого хронічного захворювання, включно з надмірною вагою або ожирінням (серед тих, у кого були певні супутні захворювання, 51 % мали надлишкову вагу або ожиріння).[2]

Щодо етнічної приналежності хворих, то звіти з Франції та Великої Британії вказали на ймовірність того, що діти афро-карибського походження мають більший ризик розвитку синдрому мультисистемного запалення, ймовірно внаслідок генетичної схильності.[45] У США (станом на середину липня 2020 року) більшість випадків були класифіковані як латиноамериканці (38 %) або неіспаномовні чорношкірі (33 %).[78] На підставі даних з Європи та США, синдром мультисистемного запалення більш поширений серед дітей африканського, афро-карибського та латиноамериканського походження, тоді як синдром Кавасакі вражає більше дітей східноазійського та тихоокеанського походження.[11][79] Роль соціально-економічних та інших екологічних факторів у таких розбіжностях незрозуміла.[42]

Що стосується географічного поширення, існувала невизначеність щодо того, чи початкові повідомлення про випадки в Європі та Північній Америці відображали справжню модель поширення синдрому, чи він залишився нерозпізнаним в інших місцях.[18][16] У Японії та інших країнах Південно-Східної та Східної Азії, де синдром Кавасакі зазвичай набагато більш поширений, ніж у Європі, під час першої хвилі передачі не було зареєстровано жодного випадку синдрому Кавасакі, пов'язаного з COVID-19.[18][8][72][80][комент. 4] Повідомлення про підтверджені або підозрювані випадки синдрому з'явилися в багатьох країнах світу.[21][комент. 5]

Жодне з трьох основних вищенаведених визначень випадку нового синдрому не є діагностично специфічним.[79] Висловлено занепокоєння щодо можливості помилкової діагностики або затримки виявлення синдрому Кавасакі внаслідок надмірної діагностичної підозри на новий синдром.[61] Неправильна діагностика випадків синдрому Кавасакі та інших запальних та інфекційних захворювань у дітей, визначення випадків яких збігаються з синдромом мультисистемного запалення, може спотворити розуміння реальної частоти нового захворювання, наприклад частоти аневризм коронарних артерій.[100][101] Також викликає занепокоєння те, що клінічно менш важкі випадки нового синдрому можуть бути пропущені, і що фактичний спектр тяжкості захворювання може бути ширшим[21][102], особливо враховуючи використання початкових спостережень лише важких випадків хвороби для попереднього визначення випадку.[103] Для вивчення можливого поділу випадків, які задовольняють визначенню випадку синдрому мультисистемного запалення, використано часткове статистичне моделювання з поділом усіх випадків синдрому на 3 окремі підгрупи на основі подібних клінічних проявів: підклас 1, що характеризується вираженим ураженням багатьох органів, з невеликим збігом із синдромом Кавасакі або гострою формою COVID-19; підклас 2, який переважно характеризується респіраторними симптомами, типовими для гострого перебігу COVID-19; підклас 3, клінічно менш важка група, де переважають висипання та симптоми з ураженням слизових оболонок, з менш вираженим ураженням інших органів і, як правило, більшою мірою збігається з синдромом Кавасакі.[104][54] Обговорюється припущення[103] того, що дослідження біології синдрому можуть отримати вигоду внаслідок розгляду випадків синдрому Кавасакі та синдрому мультисистемного запалення одночасно.[104]

У дорослих[ред. | ред. код]

Початково спостерігалась невизначеність щодо того, чи цей синдром реєструється тільки в дітей[13], і доцільність виключення дорослих із визначення випадку синдрому була поставлена ​​під сумнів.[105] Зареєстровані спорадичні повідомлення про подібний небезпечний для життя стан, який називається «синдром мультисистемного запалення в дорослих» (MIS-A), який також зазвичай потребує інтенсивної терапії.[23]

Історія виявлення[ред. | ред. код]

Випадки синдрому Кавасакі з одночасним інфікуванням SARS-CoV-2 були зареєстровані серед дітей у Європі та США з 7 квітня 2020 року, коли Американська академія педіатрії опублікувала звіт про випадок «класичного» синдрому Кавасакі в шестимісячної дівчинки з позитивним результатом тесту на COVID-19 у Каліфорнії.[18][106] У цьому випадку COVID-19 не мав значних клінічних наслідків.[66][106]

25 квітня 2020 року у Великій Британії спочатку було висловлено занепокоєння щодо виявлення кластера дітей різного віку з мультисистемним запальним станом, які потребували інтенсивної терапії, і у всіх них спостерігались ознаки синдрому токсичного шоку та атипового синдрому Кавасакі з відповідними показниками крові та з важким перебігом COVID-19.[35][107] Деталі 8 випадків, які були серед тих випадків, які спричинили занепокоєння (не всі з підтвердженим контактом з COVID-19), пізніше були опубліковані в журналі «The Lancet», де автори узагальнили клінічну картину як «гіперзапальний синдром із подібним до шокового перебігу синдрому Кавасакі ураженням багатьох органів».[66][108] Звіти про подібні випадки — включно з такими, які здавалися менш серйозними — також неофіційно поширювалися серед клініцистів по всій Європі.[35] Система раннього попередження та реагування ЄС позначила підозрювані випадки в Австрії, Німеччині та Португалії з позитивним результатом тесту на SARS-CoV-2.[18] У Бергамо, центрі епідемії COVID-19 у Ломбардії, кластер із 20 випадків синдрому Кавасакі виявився приблизно еквівалентним кількості випадків, яка зазвичай реєструється там протягом 3 років.[66] Уряд Франції 29 квітня повідомив, що близько 15 дітей перебувають у лікарні в Парижі з симптомами синдрому Кавасакі[109][66], й цей факт спонукав до організації національної програми спостереження за недавніми випадками синдрому Кавасакі.[74]

1 травня Королівський коледж педіатрії опублікував попереднє визначення випадку синдрому, засноване на аналізі характеристик випадків, виявлених у Великій Британії, що супроводжувалося деякими клінічними рекомендаціями.[4][35] Через два тижні, 15 травня, ВООЗ[16] і Центри з контролю та профілактики захворювань у США[17] опублікували два інших попередніх визначень випадку окремо, а Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності опублікував швидку оцінку ризику стану хворого при синдромі від імені Європейського Союзу.[18] У наступні тижні інші медичні організації, включаючи Національний інститут охорони здоров'я США[15], Американський коледж ревматології[19] та Американська академія педіатрії[20], опублікували додаткові клінічні рекомендації. 4 травня міський департамент охорони здоров'я та психічної гігієни Нью-Йорка опублікував попередження про виявлення дітей із цим захворюванням у лікарнях Нью-Йорка[18], де вже лікували 15 таких випадків.[110] 9 травня губернатор штату Нью-Йорк Ендрю Куомо оголосив про співпрацю з Центрами з контролю та профілактики захворювань, щоб допомогти розробити національні критерії для виявлення та реагування на нещодавно виявлену дитячу хворобу.[111]

Станом на 12 травня було зареєстровано близько 230 підозрюваних випадків у ЄС та ЄЕЗ, а також у Великій Британії[18] (у наступні дні джерела повідомляли про 100 випадків у Великій Британії[112], понад 135 у Франції[113], 20 у Нідерландах[114], 10 у Швейцарії[115], та 10 у Німеччині[116]). У США до середини травня було понад 200 випадків підозр на новий синдром[117], у тому числі близько 145 у Нью-Йорку.[118][119] У період з 15 березня по 20 травня в 26 штатах США було діагностовано 186 підтверджених випадків синдрому.[120][121] Станом на 11 травня 2020 року було зареєстровано 5 летальних випадків синдрому (1 у Франції, 1 у Великій Британії, 3 у США).[18] У рецензованих медичних журналах швидко повідомлялося про серії випадків і відповідні дослідження нового захворювання з різних країн, включаючи Велику Британію[122][123]; Італію[75]; Іспанію[124][125][126]; Францію та Швейцарію[127]; Францію[25][128][129]; і США[120][130], включаючи Нью-Йорк.[73][131][132] Нові спостереження свідчили про дещо більшу різноманітність у тяжкості симптомів, ніж вважалося спочатку.[15] Пропозиція щодо нового клінічного явища під час пандемії також викликала наукову дискусію щодо його можливої відмінності від синдрому Кавасакі та потенційної ролі COVID-19.[35][57][66][79][72][80][101][103]

До 15 липня в США було зареєстровано 342 підтверджені випадки синдрому мультисистемного запалення (у тому числі 6 смертельних випадків) у 36 штатах США, а також у Вашингтоні.[78][133] Більшість (71 %) дітей були іспаномовними/латиноамериканцями або неіспаномовними темношкірими особами, і Центри з контролю та профілактики захворювань підкреслив необхідність дізнатися причини такої переваги.[78][134] До 29 липня було зареєстровано загалом 570 випадків хвороби та 10 смертей у 40 штатах, Вашингтоні та Нью-Йорку.[54]

До кінця травня не було задокументовано жодного підтвердженого випадку синдрому за межами ЄС/Європейської економічної зони/Великої Британії та США.[18] Жодного випадку підозри на синдром мультисистемного запалення у Східній або Південно-Східній Азії (а також в Австралії чи Новій Зеландії) не спостерігалося.[80][135][136] Відсутність задокументованих випадків у Китаї та інших азійських країнах, які вже пережили епідемію COVID-19, призвела до припущень щодо можливості значної еволюції вірусу або варіацій у сприйнятливості в різних групах населення.[29] 2 червня з'явилися повідомлення про перший випадок синдрому мультисистемного запалення, діагностованого в Перу.[137][138] У Бразилії повідомлялося про випадки синдрому мультисистемного запалення в Сан-Паулу[139]; та в контексті проспективного дослідження в штаті Пара, де стало більше дітей з важкими пізніми проявами COVID-19 в дитячих реанімаційних відділеннях.[140] Станом на 28 червня в Чилі було зареєстровано 42 підтверджені випадки синдрому мультисистемного запалення, у тому числі 27 у столиці Сантьяго.[141] У Росії до середини червня 2020 року 13 дітей пройшли лікування (5 — у відділенні інтенсивної терапії) від синдрому мультисистемного запалення в Морозовській дитячій лікарні в Москві, у тому числі 23 травня померла 2-річна дівчинка з підтвердженим COVID-19 після первинного діагнозу підозри на синдром Кавасакі.[85] В Ірані повідомлення про перший випадок (вперше надісланий у травні) описував важку форму синдрому мультисистемного запалення у 5-річної дівчинки, у якої був шок і спочатку був діагностований синдром Кавасакі[92], зареєстровані також інші випадки нового синдрому.[93] В Індії наприкінці травня 2020 року було повідомлено про випадок підозри на синдром мультисистемного запалення в дитини з вогнища COVID-19 у Кералі.[87] Редакційний коментар закликав клініцистів мати високий рівень діагностичної підозри та дотримуватися визначень ВООЗ і Центрів контролю, щоб полегшити своєчасне виявлення та лікування випадків нового синдрому.[142]

Протягом липня 2020 року про підозрілі на синдром мультисистемного захворювання випадки повідомлялися в Мумбаї[143], Делі[144], Ченнаї[86], та в інших місцях.[145] У Пакистані[146] принаймні у 24 дітей зареєстровано симптоми, подібні до синдрому Кавасакі, а в Лахорі до 30 червня було проспективно виявлено 8 випадків[147], що відповідають критеріям ВООЗ для синдрому мультисистемного запалення.[88] У Казахстані станом на 20 серпня було підтверджено 14 випадків (серед 2357 дітей, про яких відомо, що вони були інфіковані).[89] Випадки синдрому були зафіксовані в Ізраїлі[95] включно з однією дитиною з важким ураженням центральної нервової системи та дефіцитом комплементу.[96] Повідомлено, що в Туреччині 4 дітей із синдромом Кавасакі, ймовірно пов'язаним з COVID-19, були госпіталізовані до дитячої лікарні університету Хаджеттепе в Анкарі між 13 квітня та 11 липня.[91] В Алжирі перший випадок був зареєстрований у червні 2020 року.[97] У Єгипті 10 липня 2020 року влада спростувала чутки про наявність у країні випадків синдрому Кавасакі.[148] У Південній Африці перші 23 хворих дитини пройшли лікування в Кейптауні — початковому епіцентрі епідемії COVID-19 в країні — з 4 червня по 24 липня.[98] В Еквадорі міністерство охорони здоров'я 19 липня 2020 року повідомило про наявність 46 ймовірних випадків синдрому мультисистемного запалення.[149] У Коста-Риці служба охорони здоров'я наприкінці серпня повідомила, що у 3 дітей було діагностовано синдром мультисистемного запалення.[150] Випадки синдрому також були зареєстровані в багатьох інших країнах Латинської Америки, включаючи Аргентину, Болівію, Колумбію, Кубу, Домініканську Республіку, Сальвадор, Гватемалу, Гондурас, Мексику, Нікарагуа, Панаму, Уругвай і Венесуелу, а також у Пуерто-Рико.[22] 4 вересня 2020 року з'явилось повідомлення про перший підтверджений випадок синдрому мультисистемного запалення в Австралії (у штаті Вікторія) разом із повідомленнями про інші підозрілі випадки на синдром мультисистемного запалення.[151] У Південній Кореї 5 жовтня 2020 року з'явилася інформація про 2 підтверджені випадки синдрому[90] (і про існування випадку, датованого кінцем квітня, було також повідомлено в листопаді[82]).

Подібний стан почали виявляти у деяких дорослих.[105][23][152] У червні 2020 року був описаний випадок синдрому мультисистемного запалення в дорослої особи, схожий на синдром Кавасакі, після інфекції SARS-CoV-2 у 54-річної жінки з Ізраїлю без аутоімунного захворювання в анамнезі, з підтвердженим увеїтом обох очей.[153] (Ізраїльська преса висвітлювала ще один підозрюваний випадок синдрому в дорослої особи).[154] З Нью-Йорка повідомили про випадок, пов'язаний із 36-річною латиноамериканкою, клінічні ознаки її хвороби відповідали синдрому мультисистемного запалення.[155] Симптоми, що відповідають синдрому мультисистемного запалення, також описані у 21-річного чоловіка сомалійського походження, який народився у Великій Британії.[156] У звіті про випадок, опублікованому в «The Lancet», у 45-річного латиноамериканця, який звернувся до нью-йоркської клініки з симптомами, дуже схожими на синдром мультисистемного запалення, закликалося звернути увагу на «потенційний MIS-C-подібний стан у дорослих».[157] З'явилися нові повідомлення про випадки синдрому мультисистемного запалення, пов'язаних із інфікуванням COVID-19 у дорослих.[152][158][159][160][161] У жовтні Центри з контролю та профілактики захворювань повідомили про ці випадки, і назвали їх «синдром мультисистемного запалення в дорослих».[23] Виникли питання щодо можливого зв'язку між синдромом мультисистемного запалення і певними важкими проявами COVID-19 у дорослих.[105]

Відповідно до звіту Американської академії неврології, опублікованого 13 квітня 2021 року, неврологічні симптоми у дітей, які вивчали в Лондоні в середині 2020 року, часто включали симптоми ураження як центральної, так і периферичної нервової системи.[162][163]

Примітки та коментарі[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. ↑ Враховуючи те, що серії лікарняних випадків можна вибирати на основі таких клінічних факторів, як наявність серцевої недостатності або госпіталізація у відділення інтенсивної терапії, доступна статистична інформація щодо частоти різних клінічних ознак може бути спотворена внаслідок упередження відбору.[53]
  2. ↑ Вважається, що в штаті Нью-Йорк близько 2 із 100 тисяч осіб віком до 21 року постраждали у зв'язку з епідемією COVID-19 (кількість нових випадків досягає піку через 31 день після місцевого піку вірусних інфекцій)[7][73]
  3. ↑ Загальнонаціональна програма епіднагляду у Франції, створена для дослідження тимчасового зв'’язку між інфекцією SARS-CoV-2 та синдрому мультисистемного запалення, виявила, що 95 із 156 випадків синдрому Кавасакі, зареєстрованих у період з 1 березня по 17 травня 2020 року, були «підтвердженими або ймовірно пов'язаними з COVID-19», з піком захворюваності через 4–5 тижнів після піку епідемії COVID-19 в країні.[74] Клініцисти в Бергамо в Італії, повідомили про явне (без сезонних поправок[6]) 30-кратне збільшення захворюваності на синдром Кавасакі протягом перших 6 тижнів після появи там вірусної інфекції SARS-CoV-2, у той час, коли в Бергамо спостерігався найвищий рівень заражень і смертей в Італії.[35][75] У Великій Британії кількість госпіталізацій у відділення інтенсивної терапії для дітей, які відповідають визначенню випадків синдрому мультисистемного запалення протягом 40 днів до квітня та початку травня, після першого національного сплеску випадків COVID-19, була щонайменше в 11 разів вищою, ніж історичні тенденції для педіатричних запальних станів.[76] Аналіз часових рядів випадків синдрому Кавасакі, госпіталізованих до педіатричного центру в Парижі у Франції, виявив сплеск, який почався через 2 тижні після першого піку епідемії COVID-19 в місті, що відповідає приблизно 5-кратному збільшенню захворюваності. Ці випадки в Парижі мали такий же серйозний клінічний профіль, як і ті, про які повідомлялося в Бергамо (і відрізнялися від більш типового профілю синдрому Кавасакі, що спостерігався нещодавно виявленим сплеском після піку епідемії свинячого грипу H1N1 у Парижі в 2009 році).[77]
  4. ↑ У цих країнах не було помічено явного зростання нових випадків синдрому Кавасакі[45], у тому числі в Південній Кореї[81] (де один діагноз згодом перекласифікували як синдром мультисистемного запалення[82]), і в Сінгапурі.[83] Не було повідомлень про синдром Кавасакі або симптоми, схожі на синдром Кавасакі, у материковому Китаї.[84]
  5. ↑ Розгалужена латиноамериканська мережа спостереження за синдромом Кавасакі (REKAM-LATINA) зареєструвала випадки синдрому мультисистемного запалення у всіх країнах-учасницях.[22] Низка інших країн, де повідомлялося про випадки синдрому, включають Росію[85], Індію[86][87], Пакистан[88], Казахстан[89], Південну Корею[82][90], Туреччину[91], Іран[92][93], Саудівську Аравію[94], Ізраїль[95][96], Алжир[97], Південну Африку[98] та Австралію.[99]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.cdc.gov/mmwr/volumes/69/wr/mm6932e2.htm?s_cid=mm6932e2_x
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи Ahmed M, Advani S, Moreira A та ін. (вересень 2020). Multisystem inflammatory syndrome in children: a systematic review. EClinicalMedicine. 26: 100527. doi:10.1016/j.eclinm.2020.100527. ISSN 2589-5370. PMC 7473262. PMID 32923992. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  3. ↑ Adverse Events Following Immunization (AEFIs) for COVID-19 in Ontario: December 13, 2020 to January 30, 2022 (PDF). Public Health Ontario. Процитовано 11 лютого 2022.
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Guidance - Paediatric multisystem inflammatory syndrome temporally associated with COVID-19 (PIMS). RCPCH (англ.). Royal College of Paediatrics and Child Health. травень 2020. Архів оригіналу за 16 червня 2020.
  5. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) interim guidance. services.aap.org (англ.). American Academy of Pediatrics. липень 2020. Архів оригіналу за 17 липня 2020.
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб Sperotto F, Friedman KG, Son MB та ін. (2020). Cardiac manifestations in SARS-CoV-2-associated multisystem inflammatory syndrome in children: a comprehensive review and proposed clinical approach. European Journal of Pediatrics. 180 (2): 307—322. doi:10.1007/s00431-020-03766-6. PMC 7429125. PMID 32803422. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  7. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Henderson LA, Canna SW, Friedman KG та ін. (липень 2020). American College of Rheumatology clinical guidance for pediatric patients with multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) associated with SARS-CoV-2 and hyperinflammation in COVID-19. Version 1. Arthritis & Rheumatology. 72 (11): 1791—1805. doi:10.1002/art.41454. PMC 7405113. PMID 32705809. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  8. ↑ а б в г д е ж и к л м Rowley AH (червень 2020). Understanding SARS-CoV-2-related multisystem inflammatory syndrome in children. Nature Reviews. Immunology. 20 (8): 453—454. doi:10.1038/s41577-020-0367-5. PMC 7296515. PMID 32546853. (англ.)
  9. ↑ а б Alunno A, Carubbi F, Rodríguez-Carrio J (2020). Storm, typhoon, cyclone or hurricane in patients with COVID-19? Beware of the same storm that has a different origin. RMD Open. 6 (1): e001295. doi:10.1136/rmdopen-2020-001295. PMC 7299508. PMID 32423970. (англ.)
  10. ↑ а б в г д Aronoff SC, Hall A, Del Vecchio MT (вересень 2020). The natural history of SARS-Cov-2 related multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C): a systematic review. Journal of the Pediatric Infectious Diseases Society. 9 (6): 746—751. doi:10.1093/jpids/piaa112. PMC 7797745. PMID 32924059. (англ.)
  11. ↑ а б в г д е ж и ACR MIS-C and COVID-19 Related Hyperinflammation Task Force (17 червня 2020). Clinical guidance for pediatric patients with multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) associated with SARS-CoV-2 and hyperinflammation in COVID-19 (PDF). rheumatology.org. American College of Rheumatology. Архів (PDF) оригіналу за 25 червня 2020. (англ.)
  12. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Rajapakse N, Dixit D (червень 2020). Human and novel coronavirus infections in children: a review. Paediatrics and International Child Health. 41 (1): 36—55. doi:10.1080/20469047.2020.1781356. PMID 32584199. (англ.)
  13. ↑ а б в г д е ж Hennon TR, Penque MD, Abdul-Aziz R та ін. (травень 2020). COVID-19 associated multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) guidelines; a Western New York approach. Progress in Pediatric Cardiology. 57: 101232. doi:10.1016/j.ppedcard.2020.101232. PMC 7244417. PMID 32837142. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  14. ↑ а б в г д е ж и к л Abrams JY, Godfred-Cato SE, Oster ME та ін. (серпень 2020). Multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) associated with SARS-CoV-2: a systematic review. The Journal of Pediatrics. 226: 45—54.e1. doi:10.1016/j.jpeds.2020.08.003. PMC 7403869. PMID 32768466. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  15. ↑ а б в г д е ж и к Special Considerations in Children. NIH-COVID-19 Treatment Guidelines (англ.). National Institutes of Health. 11 червня 2020. Архів оригіналу за 19 липня 2020.
  16. ↑ а б в г д е ж и к Multisystem inflammatory syndrome in children and adolescents with COVID-19: scientific brief. www.who.int (англ.). World Health Organization. Архів оригіналу за 15 травня 2020.
  17. ↑ а б в г д е ж Multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) associated with coronavirus disease 2019 (COVID-19). emergency.cdc.gov. Centers for Disease Control and Prevention. 14 травня 2020. Архів оригіналу за 15 травня 2020. (англ.)
  18. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад Rapid risk assessment: Paediatric inflammatory multisystem syndrome and SARS-CoV-2 infection in children (PDF) (англ.). European Centre for Disease Prevention and Control. 15 травня 2020. Архів оригіналу за 15 травня 2020.
  19. ↑ а б Pond, E (20 липня 2020). ACR guidelines for the management of pediatric multisystem inflammatory syndrome associated with SARS-CoV-2. Rheumatology Advisor. Архів оригіналу за 21 липня 2020. (англ.)
  20. ↑ а б Hester, M (21 липня 2020). AAP issues interim guidance for MIS-C. Contemporary Pediatrics. Архів оригіналу за 21 липня 2020. (англ.)
  21. ↑ а б в г д е ж и к л м Jiang L, Tang K, Levin M та ін. (серпень 2020). COVID-19 and multisystem inflammatory syndrome in children and adolescents. Lancet Infectious Diseases. 20 (11): e276—e288. doi:10.1016/S1473-3099(20)30651-4. PMC 7431129. PMID 32818434. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  22. ↑ а б в Ulloa-Gutierrez R, Ivankovich-Escoto G, Yock-Corrales A, Tremoulet AH (вересень 2020). Multisystem inflammatory syndrome (MIS-C) surveillance and COVID-19 in Latin America. The Pediatric Infectious Disease Journal. 39 (12): e473—e474. doi:10.1097/INF.0000000000002901. PMID 32947601. (англ.)
  23. ↑ а б в г Morris SB, Schwartz NG, Patel P та ін. (жовтень 2020). Case series of multisystem inflammatory syndrome in adults associated with SARS-CoV-2 infection - United Kingdom and United States, March-August 2020. MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report. 69 (40): 1450—1456. doi:10.15585/mmwr.mm6940e1. PMC 7561225. PMID 33031361. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  24. ↑ а б Case Report Form for suspected cases of multisystem inflammatory syndrome (MIS) in children and adolescents temporally related to COVID-19. www.who.int (англ.). World Health Organization. Архів оригіналу за 24 червня 2020.
  25. ↑ а б Pouletty M, Borocco C, Ouldali N та ін. (червень 2020). Paediatric multisystem inflammatory syndrome temporally associated with SARS-CoV-2 mimicking Kawasaki disease (Kawa-COVID-19): a multicentre cohort. Annals of the Rheumatic Diseases. 79 (8): 999—1006. doi:10.1136/annrheumdis-2020-217960. PMC 7299653. PMID 32527868. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  26. ↑ а б Dhar D, Dey T, Samim MM та ін. (2021). Systemic inflammatory syndrome in COVID-19-SISCoV study: systematic review and meta-analysis. Pediatric Research. 91 (6): 1334—1349. doi:10.1038/s41390-021-01545-z. PMC 8128982. PMID 34006982. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  27. ↑ Lu X, Zhang L, Du H та ін. (квітень 2020). SARS-CoV-2 infection in children. The New England Journal of Medicine. 382 (17): 1663—1665. doi:10.1056/NEJMc2005073. PMC 7121177. PMID 32187458. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  28. ↑ Zimmermann P, Curtis N (травень 2020). Coronavirus infections in children including COVID-19: an overview of the epidemiology, clinical features, diagnosis, treatment and prevention options in children. The Pediatric Infectious Disease Journal. 39 (5): 355—368. doi:10.1097/INF.0000000000002660. PMC 7158880. PMID 32310621. (англ.)
  29. ↑ а б в г д е ж и Nakra NA, Blumberg DA, Herrera-Guerra A, Lakshminrusimha S (липень 2020). Multi-system inflammatory syndrome in children (MIS-C) following SARS-CoV-2 infection: review of clinical presentation, hypothetical pathogenesis, and proposed management. Children. 7 (7): 69. doi:10.3390/children7070069. PMC 7401880. PMID 32630212.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  30. ↑ а б Hoang A, Chorath K, Moreira A та ін. (липня 2020). COVID-19 in 7780 pediatric patients: a systematic review. EClinicalMedicine (англ.). 24: 100433. doi:10.1016/j.eclinm.2020.100433. PMC 7318942. PMID 32766542. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  31. ↑ а б Yasuhara J, Kuno T, Takagi H, Sumitomo N (липень 2020). Clinical characteristics of COVID-19 in children: a systematic review. Pediatric Pulmonology. 55 (10): 2565—2575. doi:10.1002/ppul.24991. PMID 32725955. (англ.)
  32. ↑ Jeng MJ (червень 2020). Coronavirus disease 2019 in children: current status. Journal of the Chinese Medical Association. 83 (6): 527—533. doi:10.1097/JCMA.0000000000000323. PMC 7199766. PMID 32502117. (англ.)
  33. ↑ Choi SH, Kim HW, Kang JM та ін. (квітня 2020). Epidemiology and clinical features of coronavirus disease 2019 in children. Clinical and Experimental Pediatrics. 63 (4): 125—132. doi:10.3345/cep.2020.00535. PMC 7170785. PMID 32252139. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  34. ↑ Castagnoli R, Votto M, Licari A та ін. (квітень 2020). Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2) infection in children and adolescents: a systematic review. JAMA Pediatrics. 174 (9): 882—889. doi:10.1001/jamapediatrics.2020.1467. PMID 32320004. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  35. ↑ а б в г д е ж и к Viner RM, Whittaker E (2020). Kawasaki-like disease: emerging complication during the COVID-19 pandemic. The Lancet. 395 (10239): 1741—1743. doi:10.1016/S0140-6736(20)31129-6. PMC 7220168. PMID 32410759. (англ.)
  36. ↑ Wolff AE, Hansen KE, Zakowski L (травень 2007). Acute Kawasaki disease: not just for kids. Journal of General Internal Medicine. 22 (5): 681—4. doi:10.1007/s11606-006-0100-5. PMC 1852903. PMID 17443379. (англ.)
  37. ↑ а б Dietz SM, van Stijn D, Burgner D та ін. (2017). Dissecting Kawasaki disease: a state-of-the-art review. European Journal of Pediatrics. 176 (8): 995—1009. doi:10.1007/s00431-017-2937-5. PMC 5511310. PMID 28656474. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  38. ↑ Kawasaki Disease. PubMed Health (англ.). NHLBI Health Topics. 11 червня 2014. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 26 серпня 2016.
  39. ↑ Brogan P, Burns JC, Cornish J та ін. (2020). Lifetime cardiovascular management of patients with previous Kawasaki disease. Heart. 106 (6): 411—420. doi:10.1136/heartjnl-2019-315925. PMC 7057818. PMID 31843876. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  40. ↑ а б в г Walker DM, Tolentino VR (червень 2020). COVID-19: The impact on pediatric emergency care. Pediatric Emergency Medicine Practice. 17 (Suppl 6-1): 1—27. PMID 32496723.
  41. ↑ Taddio A, Rossi ED, Monasta L та ін. (2017). Describing Kawasaki shock syndrome: results from a retrospective study and literature review. Clinical Rheumatology. 36 (1): 223—228. doi:10.1007/s10067-016-3316-8. PMID 27230223. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  42. ↑ а б в McCrindle BW, Manlhiot C (2020). SARS-CoV-2-related inflammatory multisystem syndrome in children: different or shared etiology and pathophysiology as Kawasaki disease?. JAMA. 324 (3): 246—248. doi:10.1001/jama.2020.10370. PMID 32511667. (англ.)
  43. ↑ Marrani E, Burns JC, Cimaz R (2018). How should we classify Kawasaki disease?. Frontiers in Immunology. 9: 2974. doi:10.3389/fimmu.2018.02974. PMC 6302019. PMID 30619331.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  44. ↑ а б в McCrindle BW, Rowley AH, Newburger JW та ін. (2017). Diagnosis, treatment, and long-term management of Kawasaki disease: a scientific statement for health professionals from the American Heart Association. Circulation. 135 (17): e927—e999. doi:10.1161/CIR.0000000000000484. PMID 28356445. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  45. ↑ а б в г д е ж Galeotti C, Bayry J (2020). Autoimmune and inflammatory diseases following COVID-19. Nature Reviews. Rheumatology. 16 (8): 413—414. doi:10.1038/s41584-020-0448-7. PMC 7271827. PMID 32499548. (англ.)
  46. ↑ а б в г д Junior HS, Sakano TM, Rodrigues RM та ін. (вересень 2020). Multisystem inflammatory syndrome associated with COVID-19 from the pediatric emergency physician's point of view. Jornal de Pediatria. 97 (2): 140—159. doi:10.1016/j.jped.2020.08.004. PMC 7486073. PMID 32946801. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  47. ↑ а б в г д е ж и Sharma C, Ganigara M, Galeotti C, Burns J, Berganza FM, Hayes DA, Singh-Grewal D, Bharath S, Sajjan S, Bayry J (29 жовтня 2021). Multisystem inflammatory syndrome in children and Kawasaki disease: a critical comparison. Nat Rev Rheumatol. 17 (12): 731—748. doi:10.1038/s41584-021-00709-9. PMC 8554518. PMID 34716418. (англ.)
  48. ↑ Kaya G, Kaya A, Saurat JH (червень 2020). Clinical and histopathological features and potential pathological mechanisms of skin lesions in COVID-19: review of the literature. Dermatopathology. 7 (1): 3—16. doi:10.3390/dermatopathology7010002. PMC 7583593. PMID 32608380.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  49. ↑ а б Kache S, Chisti MJ, Gumbo F та ін. (липень 2020). COVID-19 PICU guidelines: for high- and limited-resource settings. Pediatric Research. 88 (5): 705—716. doi:10.1038/s41390-020-1053-9. PMC 7577838. PMID 32634818. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  50. ↑ Chen TH (серпень 2020). Neurological involvement associated with COVID-19 infection in children. Journal of the Neurological Sciences. 418: 117096. doi:10.1016/j.jns.2020.117096. PMC 7423535. PMID 32823135. (англ.)
  51. ↑ Divani AA, Andalib S, Biller J та ін. (2020). Central Nervous System Manifestations Associated with COVID-19. Current Neurology and Neuroscience Reports. 20 (12): 60. doi:10.1007/s11910-020-01079-7. PMC 7599061. PMID 33128130. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  52. ↑ а б Rodríguez Y, Novelli L, Rojas M та ін. (червень 2020). Autoinflammatory and autoimmune conditions at the crossroad of COVID-19. Journal of Autoimmunity. 114: 102506. doi:10.1016/j.jaut.2020.102506. PMC 7296326. PMID 32563547. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  53. ↑ а б в г д Alsaied T, Tremoulet AH, Burns JC та ін. (November 2020). Review of cardiac involvement in multisystem inflammatory syndrome in children. Circulation. 143 (1): 78—88. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.120.049836. PMID 33166178. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  54. ↑ а б в Godfred-Cato S, Bryant B, Leung J та ін. (серпень 2020). COVID-19-associated multisystem inflammatory syndrome in children - United States, March-July 2020. MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report. 69 (32): 1074—1080. doi:10.15585/mmwr.mm6932e2. PMC 7440126. PMID 32790663. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  55. ↑ а б Multisystem inflammatory syndrome (MIS-C) clinical pathway – emergency, ICU and inpatient. www.chop.edu (англ.). The Children's Hospital of Philadelphia. 20 травня 2020. Архів оригіналу за 26 червня 2020.
  56. ↑ For parents: multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) associated with COVID-19. cdc.com (англ.). Centers for Disease Control and Prevention. 20 травня 2020. Архів оригіналу за 1 вересня 2020.
  57. ↑ а б в г Kanthimathinathan HK, Scholefield BR (вересень 2020). Pediatric inflammatory multisystem syndrome: time to collaborate. Journal of the Pediatric Infectious Diseases Society. 10 (3): 227—229. doi:10.1093/jpids/piaa105. PMC 7543404. PMID 32945863. (англ.)
  58. ↑ Newburger, JW (15 травня 2020). Pediatric hyperinflammatory syndrome and COVID-19: statement and recommendations from a pediatric intensive care international collaborative conference call. www.acc.org. American College of Cardiology. Архів оригіналу за 19 травня 2020.
  59. ↑ а б Harwood R, Allin B, Jones CE та ін. (вересень 2020). A national consensus management pathway for paediatric inflammatory multisystem syndrome temporally associated with COVID-19 (PIMS-TS): results of a national Delphi process. The Lancet Child & Adolescent Health (англ.). 5 (2): 133—141. doi:10.1016/S2352-4642(20)30304-7. ISSN 2352-4642. PMC 7500943. PMID 32956615. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  60. ↑ Harwood R, Partridge R, Minford J, Almond S (вересень 2020). Paediatric abdominal pain in the time of COVID-19: a new diagnostic dilemma. Journal of Surgical Case Reports. 2020 (9): rjaa337. doi:10.1093/jscr/rjaa337. PMC 7505408. PMID 32994918. (англ.)
  61. ↑ а б Harahsheh AS, Dahdah N, Newburger JW та ін. (травень 2020). Missed or delayed diagnosis of Kawasaki disease during the 2019 novel coronavirus disease (COVID-19) pandemic. The Journal of Pediatrics. 222: 261—262. doi:10.1016/j.jpeds.2020.04.052. PMC 7196408. PMID 32370951. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  62. ↑ а б в Elias MD, McCrindle BW, Larios G та ін. (вересень 2020). Management of multisystem inflammatory syndrome in children associated with COVID-19: a survey from the International Kawasaki Disease Registry. CJC Open. 2 (6): 632—640. doi:10.1016/j.cjco.2020.09.004. PMC 7484693. PMID 32935083. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  63. ↑ García-Salido A, Antón J, Martínez-Pajares JD та ін. (жовтень 2020). [Spanish consensus document on diagnosis, stabilisation and treatment of pediatric multisystem inflammatory syndrome related to SARS-CoV-2 (SIM-PedS)]. Anales de Pediatria (ісп.). 94 (2): 116.e1—116.e11. doi:10.1016/j.anpedi.2020.09.005. PMC 7604157. PMID 33132066. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  64. ↑ Zhu YP, Shamie I, Lee JC, Nowell CJ, Peng W, Angulo S, Le LN, Liu Y, Miao H, Xiong H, Pena CJ, Moreno E, Griffis E, Labou SG, Franco A, Broderick L, Hoffman HM, Shimizu C, Lewis NE, Kanegaye JT, Tremoulet AH, Burns JC, Croker BA; Pediatric Emergency Medicine Kawasaki Disease Research Group Consortium (15 жовтня 2021). Immune response to intravenous immunoglobulin in patients with Kawasaki disease and MIS-C. J Clin Invest. 131 (20): e147076. doi:10.1172/JCI147076. PMC 8516453. PMID 34464357. Процитовано 3 грудня 2021. (англ.)
  65. ↑ Ganigara M, Sharma C, Bayry J. (жовтень 2021). Unraveling the mechanisms of IVIG immunotherapy in MIS-C. Cell Rep Med. 2 (10): 100431. doi:10.1016/j.xcrm.2021.100431. PMC 8481087. PMID 34608458. (англ.)
  66. ↑ а б в г д е Schroeder AR, Wilson KM, Ralston SL (2020). COVID-19 and Kawasaki disease: finding the signal in the noise (PDF). Hospital Pediatrics. 10 (10): e1—e3. doi:10.1542/hpeds.2020-000356. PMID 32404331. (англ.)
  67. ↑ а б Tanner T, Wahezi DM (July 2020). Hyperinflammation and the utility of immunomodulatory medications in children with COVID-19. Paediatric Respiratory Reviews. 35: 81—87. doi:10.1016/j.prrv.2020.07.003. PMC 7387280. PMID 32792288. (англ.)
  68. ↑ а б Fialkowski A, Gernez Y, Arya P та ін. (липень 2020). Insight into the pediatric and adult dichotomy of COVID-19: age-related differences in the immune response to SARS-CoV-2 infection. Pediatric Pulmonology. 55 (10): 2556—2564. doi:10.1002/ppul.24981. PMID 32710693. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  69. ↑ Radia T, Williams N, Agrawal P та ін. (серпень 2020). Multi-system inflammatory syndrome in children & adolescents (MIS-C): a systematic review of clinical features and presentation. Paediatric Respiratory Reviews. 38: 51—57. doi:10.1016/j.prrv.2020.08.001. PMC 7417920. PMID 32891582. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  70. ↑ Sardu C, Gambardella J, Morelli MB та ін. (2020). Hypertension, thrombosis, kidney failure, and diabetes: is COVID-19 an endothelial disease? A comprehensive evaluation of clinical and basic evidence. Journal of Clinical Medicine. 9 (5): 1417. doi:10.3390/jcm9051417. PMC 7290769. PMID 32403217. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  71. ↑ Irfan O, Tang K, Arii M, Bhutta ZA (червень 2020). Epidemiology, spectrum, and impact of COVID-19 on children, adolescents, and pregnant women (PDF). International Pediatric Association, UNICEF (Joint IPA-UNICEF COVID-19 information brief) (англ.). Процитовано 25 листопада 2020. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |website= та |work= (довідка) (англ.)
  72. ↑ а б в г Kam KQ, Ong JS, Lee JH (липень 2020). Kawasaki disease in the COVID-19 era: a distinct clinical phenotype?. The Lancet. Child & Adolescent Health. 4 (9): 642—643. doi:10.1016/S2352-4642(20)30207-8. PMC 7833489. PMID 32622377. (англ.)
  73. ↑ а б Dufort EM, Koumans EH, Chow EJ та ін. (червень 2020). Multisystem inflammatory syndrome in children in New York State. The New England Journal of Medicine. 383 (4): 347—358. doi:10.1056/NEJMoa2021756. PMC 7346766. PMID 32598830. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  74. ↑ а б Belot A, Antona D, Renolleau S та ін. (2020). SARS-CoV-2-related paediatric inflammatory multisystem syndrome, an epidemiological study, France, 1 March to 17 May 2020. Eurosurveillance. European Communicable Disease Bulletin. 25 (22). doi:10.2807/1560-7917.ES.2020.25.22.2001010. PMC 7336112. PMID 32524957. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  75. ↑ а б Verdoni L, Mazza A, Gervasoni A та ін. (2020). An outbreak of severe Kawasaki-like disease at the Italian epicentre of the SARS-CoV-2 epidemic: an observational cohort study. The Lancet. 395 (10239): 1771—1778. doi:10.1016/S0140-6736(20)31103-X. PMC 7220177. PMID 32410760. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  76. ↑ Davies P, Evans C, Kanthimathinathan HK та ін. (липень 2020). Intensive care admissions of children with paediatric inflammatory multisystem syndrome temporally associated with SARS-CoV-2 (PIMS-TS) in the UK: a multicentre observational study. The Lancet. Child & Adolescent Health. 4 (9): 669—677. doi:10.1016/S2352-4642(20)30215-7. PMC 7347350. PMID 32653054. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  77. ↑ Ouldali N, Pouletty M, Mariani P та ін. (липень 2020). Emergence of Kawasaki disease related to SARS-CoV-2 infection in an epicentre of the French COVID-19 epidemic: a time-series analysis. The Lancet. Child & Adolescent Health. 4 (9): 662—668. doi:10.1016/S2352-4642(20)30175-9. PMC 7332278. PMID 32622376. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  78. ↑ а б в Multisystem Inflammatory Syndrome in Children (MIS-C). cdc.com (англ.). Centers for Disease Control and Prevention. 15 липня 2020. Архів оригіналу за 17 липня 2020.
  79. ↑ а б в Loke YH, Berul CI, Harahsheh AS (липень 2020). Multisystem inflammatory syndrome in children: is there a linkage to Kawasaki Disease?. Trends in Cardiovascular Medicine. 30 (7): 389—396. doi:10.1016/j.tcm.2020.07.004. PMC 7370900. PMID 32702413. (англ.)
  80. ↑ а б в Wiwanitkit V (червень 2020). COVID-19 and Kawasaki syndrome. Cardiology in the Young. 30 (9): 1372. doi:10.1017/S1047951120001894. PMC 7322145. PMID 32618551. (англ.)
  81. ↑ Kim YJ, Park H, Choi YY та ін. (червень 2020). Defining association between COVID-19 and the multisystem inflammatory syndrome in children through the pandemic. Journal of Korean Medical Science. 35 (22): e204. doi:10.3346/jkms.2020.35.e204. PMC 7279946. PMID 32508068. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  82. ↑ а б в Kim H, Shim JY, Ko JH та ін. (листопад 2020). Multisystem inflammatory syndrome in children related to COVID-19: the first case in Korea. Journal of Korean Medical Science. 35 (43): e391. doi:10.3346/jkms.2020.35.e391. PMC 7653165. PMID 33169560. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  83. ↑ Yung CF, Nadua KD, Oh BK, Thoon KC (липень 2020). Epidemiological trends in Kawasaki disease during COVID-19 in Singapore. The Journal of Pediatrics. 226: 314—315. doi:10.1016/j.jpeds.2020.07.063. PMC 7380241. PMID 32717229. (англ.)
  84. ↑ Xu S, Chen M, Weng J (травень 2020). COVID-19 and Kawasaki disease in children. Pharmacological Research. 159: 104951. doi:10.1016/j.phrs.2020.104951. PMC 7247462. PMID 32464327. (англ.)
  85. ↑ а б Семенова, Мария (17 червня 2020). В Москве умер первый ребенок из-за новой болезни, вызванной COVID-19 (рос.). РИА Новости. Процитовано 18 червня 2020.
  86. ↑ а б Dhanalakshmi K, Venkataraman A, Balasubramanian S та ін. (серпень 2020). Epidemiological and clinical profile of pediatric inflammatory multisystem syndrome - temporally associated with SARS-CoV-2 (PIMS-TS) in Indian children. Indian Pediatrics. 57 (11): 1010—1014. doi:10.1007/s13312-020-2025-1. PMC 7678572. PMID 32769230. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  87. ↑ а б Rauf A, Vijayan A, John ST, Krishnan R, Latheef A (травень 2020). Multisystem inflammatory syndrome with features of atypical Kawasaki disease during COVID-19 pandemic. Indian Journal of Pediatrics. 87 (9): 745—747. doi:10.1007/s12098-020-03357-1. PMC 8823324. PMID 32462354. (англ.)
  88. ↑ а б Sadiq M, Aziz OA, Kazmi U (серпень 2020). Multisystem inflammatory syndrome associated with COVID-19 in children in Pakistan. The Lancet Child & Adolescent Health. 4 (10): e36—e37. doi:10.1016/S2352-4642(20)30256-X. PMC 7417160. PMID 32791052. (англ.)
  89. ↑ а б Ali M (20 серпня 2020). Kazakh ministry refutes claims about Kawasaki syndrome outbreak in children amid COVID-19. www.urdupoint.com (англ.). UrduPoint. Архів оригіналу за 21 серпня 2020.
  90. ↑ а б S. Korea confirms 2 MIS-C cases. Yonhap News Agency (англ.). 5 жовтня 2020. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020.
  91. ↑ а б Akca UK, Kesici S, Ozsurekci Y та ін. (вересень 2020). Kawasaki-like disease in children with COVID-19. Rheumatology International. 40 (12): 2105—2115. doi:10.1007/s00296-020-04701-6. PMC 7492688. PMID 32936318. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  92. ↑ а б Bahrami A, Vafapour M, Moazzami B, Rezaei N (липня 2020). Hyperinflammatory shock related to COVID-19 in a patient presenting with multisystem inflammatory syndrome in children: first case from Iran. Journal of Paediatrics and Child Health. 57 (6): 922—925. doi:10.1111/jpc.15048. PMC 7361532. PMID 32640066. (англ.)
  93. ↑ а б Mamishi S, Heydari H, Aziz-Ahari A та ін. (серпень 2020). Novel coronavirus disease 2019 (COVID-19) outbreak in children in Iran: atypical CT manifestations and mortality risk of severe COVID-19 infection. Journal of Microbiology, Immunology, and Infection. 54 (5): 839—844. doi:10.1016/j.jmii.2020.07.019. PMC 7406416. PMID 32814650. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  94. ↑ Al Ameer HH, AlKadhem SM, Busaleh F та ін. (вересень 2020). Multisystem inflammatory syndrome in children temporally related to COVID-19: a case report from Saudi Arabia. Cureus. 12 (9): e10589. doi:10.7759/cureus.10589. PMC 7580961. PMID 33110725. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  95. ↑ а б New inflammatory syndrome. Sheba Medical Center. 25 травня 2020. Архів оригіналу за 11 липня 2020. (англ.)
  96. ↑ а б Regev T, Antebi M, Eytan D та ін. (червень 2020). Pediatric inflammatory multisystem syndrome with central nervous system involvement and hypocomplementemia following SARS-CoV-2 infection. The Pediatric Infectious Disease Journal. 39 (8): e206—e207. doi:10.1097/INF.0000000000002804. PMID 32639461. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  97. ↑ а б Saada H. Algeria registers first case of Kawasaki disease. DZ Breaking. Архів оригіналу за 11 липня 2020. (англ.)
  98. ↑ а б Webb K, Abraham DR, Faleye A та ін. (серпень 2020). Multisystem inflammatory syndrome in children in South Africa. The Lancet Child & Adolescent Health. 4 (10): S2352464220302728. doi:10.1016/S2352-4642(20)30272-8. PMC 7442431. PMID 32835654. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  99. ↑ COVID-19 National Incident Room Surveillance Team (вересень 2020). COVID-19, Australia: Epidemiology Report 25 (Fortnightly reporting period ending 13 September 2020). Communicable Diseases Intelligence. 44. doi:10.33321/cdi.2020.44.77. PMID 32981492. (англ.)
  100. ↑ Rowley AH (липень 2020). Diagnosing SARS-CoV-2 related multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C): focus on the gastrointestinal tract and the myocardium. Clinical Infectious Diseases. 72 (9): e402—e403. doi:10.1093/cid/ciaa1080. PMC 7454389. PMID 32717055. (англ.)
  101. ↑ а б Rowley AH (червень 2020). Multisystem inflammatory syndrome in children and Kawasaki disease: two different illnesses with overlapping clinical features. The Journal of Pediatrics. 224: 129—132. doi:10.1016/j.jpeds.2020.06.057. PMC 7308002. PMID 32585239. (англ.)
  102. ↑ Levin M (червень 2020). Childhood multisystem inflammatory syndrome - a new challenge in the pandemic. The New England Journal of Medicine. 383 (4): 393—395. doi:10.1056/NEJMe2023158. PMC 7346677. PMID 32598829. (англ.)
  103. ↑ а б в Yeung RS, Ferguson PJ (липень 2020). Is multisystem inflammatory syndrome in children on the Kawasaki syndrome spectrum?. The Journal of Clinical Investigation. 130 (11): 5681—5684. doi:10.1172/JCI141718. PMC 7598074. PMID 32730226. (англ.)
  104. ↑ а б Rowley AH, Shulman ST, Arditi M (вересень 2020). Immune pathogenesis of COVID-19-related multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C). The Journal of Clinical Investigation. 130 (11): 5619—5621. doi:10.1172/JCI143840. PMC 7598032. PMID 32870815. (англ.)
  105. ↑ а б в Most ZM, Hendren N, Drazner MH, Perl TM (серпень 2020). The striking similarities of multisystem inflammatory syndrome in children and a myocarditis-like syndrome in adults: overlapping manifestations of COVID-19. Circulation. 143 (1): 4—6. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.120.050166. PMID 32787714. (англ.)
  106. ↑ а б Jones VG, Mills M, Suarez D та ін. (2020). COVID-19 and Kawasaki disease: novel virus and novel case (PDF). Hospital Pediatrics. 10 (6): 537—540. doi:10.1542/hpeds.2020-0123. PMID 32265235. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  107. ↑ Mahase E (2020). COVID-19: concerns grow over inflammatory syndrome emerging in children. BMJ. 369: m1710. doi:10.1136/bmj.m1710. PMID 32345602. (англ.)
  108. ↑ Riphagen S, Gomez X, Gonzalez-Martinez C, Wilkinson N, Theocharis P (7 травня 2020). Hyperinflammatory shock in children during COVID-19 pandemic. The Lancet. 395 (10237): 1607—1608. doi:10.1016/S0140-6736(20)31094-1. PMC 7204765. PMID 32386565. (англ.)
  109. ↑ Rising cases of kids with Kawasaki disease possibly linked to coronavirus. Kyodo News. 30 квітня 2020. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
  110. ↑ Daskalakis, DC (4 травня 2020). 2020 Health alert #13: pediatric multi-system inflammatory syndrome potentially associated with COVID-19 (PDF). NYC Health. Архів (PDF) оригіналу за 6 травня 2020.
  111. ↑ Governor Cuomo announces State is helping to develop the national criteria for identifying and responding to COVID-related illness in children. Governor Andrew M. Cuomo (англ.). 9 травня 2020. Архів оригіналу за 10 травня 2020.
  112. ↑ Coronavirus: Children affected by rare Kawasaki-like disease. BBC News. 14 травня 2020. Процитовано 24 травня 2020. (англ.)
  113. ↑ d'Adhémar, Margaux (15 травня 2020). Coronavirus : 135 enfants français atteints d'une forme proche de la maladie de Kawasaki, un mort. Le Figaro.fr (фр.). Процитовано 16 травня 2020.
  114. ↑ Deloughry, Rachel (26 травня 2020). 20 children in the Netherlands contract illness thought to be linked to COVID-19. www.iamexpat.nl. Процитовано 27 травня 2020. (англ.)
  115. ↑ COVID-19 Fragen und Antworten Teil 11. Paediatrica (нім.). 12 травня 2020. Процитовано 16 травня 2020.
  116. ↑ Irmer, Juliette (15 травня 2020). "Kawasaki" durch Covid-19?: Auch deutsche Kinder mit schweren Entzündungsreaktionen. Faz.net (нім.). Процитовано 16 травня 2020.
  117. ↑ With over 200 possible cases, doctors warn reports of rare, coronavirus-linked child inflammatory illness likely to rise. ABC News. 15 травня 2020. Процитовано 16 травня 2020. (англ.)
  118. ↑ McNamara, Audrey (13 травня 2020). 15 states now investigating child illness possibly linked to coronavirus, Cuomo says. www.cbsnews.com. Процитовано 14 травня 2020. (англ.)
  119. ↑ Marsh, Julia; Musumeci, Natalie (18 травня 2020). 145 NYC kids have rare Kawasaki-like disease linked to coronavirus. New York Post. Процитовано 19 травня 2020. (англ.)
  120. ↑ а б Feldstein LR, Rose EB, Horwitz SM та ін. (червень 2020). Multisystem inflammatory syndrome in U.S. children and adolescents. The New England Journal of Medicine. 383 (4): 334—346. doi:10.1056/NEJMoa2021680. PMC 7346765. PMID 32598831. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  121. ↑ Infographic: Early Cases of MIS-C: Multi-System Inflammatory Syndrome in U.S. Children. cdc.gov (англ.). Centers for Disease Control and Prevention. 9 липня 2020. Архів оригіналу за 10 липня 2020.
  122. ↑ Whittaker E, Bamford A, Kenny J та ін. (червень 2020). Clinical characteristics of 58 children with a pediatric inflammatory multisystem syndrome temporally associated with SARS-CoV-2. JAMA. 324 (3): 259—269. doi:10.1001/jama.2020.10369. PMC 7281356. PMID 32511692. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  123. ↑ Ramcharan T, Nolan O, Lai CY та ін. (червень 2020). Paediatric inflammatory multisystem syndrome: temporally associated with SARS-CoV-2 (PIMS-TS): cardiac features, management and short-term outcomes at a UK tertiary paediatric hospital. Pediatric Cardiology. 41 (7): 1391—1401. doi:10.1007/s00246-020-02391-2. PMC 7289638. PMID 32529358. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  124. ↑ Cabrero-Hernández M, García-Salido A, Leoz-Gordillo I та ін. (травень 2020). Severe SARS-CoV-2 infection in children with suspected acute abdomen: a case series from a tertiary hospital in Spain. The Pediatric Infectious Disease Journal. 39 (8): e195—e198. doi:10.1097/INF.0000000000002777. PMID 32467457. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  125. ↑ Moraleda C, Serna-Pascual M та ін. (липень 2020). Multi-inflammatory syndrome in children related to SARS-CoV-2 in Spain. Clinical Infectious Diseases. 72 (9): e397—e401. doi:10.1093/cid/ciaa1042. PMC 7454331. PMID 32710613. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  126. ↑ Pino R, Izurieta AC, Ríos-Barnés M та ін. (серпень 2020). Correspondence on: 'Paediatric multisystem inflammatory syndrome temporally associated with SARS-CoV-2 mimicking Kawasaki disease (Kawa-COVID-19): a multicentre cohort' by Pouletty et al. Annals of the Rheumatic Diseases: annrheumdis-2020-218538. doi:10.1136/annrheumdis-2020-218538. PMID 32759264. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  127. ↑ Belhadjer Z, Méot M, Bajolle F та ін. (2020). Acute heart failure in multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) in the context of global SARS-CoV-2 pandemic. Circulation. 142 (5): 429—436. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.120.048360. PMID 32418446. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  128. ↑ Grimaud M, Starck J, Levy M та ін. (June 2020). Acute myocarditis and multisystem inflammatory emerging disease following SARS-CoV-2 infection in critically ill children. Annals of Intensive Care. 10 (1): 69. doi:10.1186/s13613-020-00690-8. PMC 7266128. PMID 32488505. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  129. ↑ Toubiana J, Poirault C, Corsia A та ін. (June 2020). Kawasaki-like multisystem inflammatory syndrome in children during the covid-19 pandemic in Paris, France: prospective observational study. BMJ. 369: m2094. doi:10.1136/bmj.m2094. PMC 7500538. PMID 32493739. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  130. ↑ Chiotos K, Bassiri H, Behrens EM та ін. (травень 2020). Multisystem inflammatory syndrome in children during the COVID-19 pandemic: a case series. Journal of the Pediatric Infectious Diseases Society. 9 (3): 393—398. doi:10.1093/jpids/piaa069. PMC 7313950. PMID 32463092. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  131. ↑ Kaushik S, Aydin SI, Derespina KR та ін. (червень 2020). Multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) associated with SARS-CoV-2 infection: a multi-institutional study from New York City. The Journal of Pediatrics. 224: 24—29. doi:10.1016/j.jpeds.2020.06.045. PMC 7293760. PMID 32553861. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  132. ↑ Cheung EW, Zachariah P, Gorelik M та ін. (червень 2020). Multisystem inflammatory syndrome related to COVID-19 in previously healthy children and adolescents in New York City. JAMA. 324 (3): 294—296. doi:10.1001/jama.2020.10374. PMC 7281352. PMID 32511676. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  133. ↑ U.S. counts 342 child inflammatory syndrome cases. TribLIVE.com. Associated Press. 16 липня 2020. Архів оригіналу за 17 липня 2020. (англ.)
  134. ↑ Jenco M (16 липня 2020). CDC: 71% of MIS-C patients Hispanic or Black. AAP News (англ.). American Academy of Pediatrics. Архів оригіналу за 17 липня 2020.
  135. ↑ Australian Health Protection Principal Committee (AHPPC) coronavirus (COVID-19) statements on 14 May 2020. Australian Government Department of Health (англ.). 15 травня 2020. Архів оригіналу за 24 травня 2020.
  136. ↑ Barraclough B (18 травня 2020). Chances of Kiwi kids contracting mysterious syndrome linked to Covid-19 'very low', but authorities on the lookout. TVNZ (англ.). Архів оригіналу за 2 червня 2020.
  137. ↑ Yáñez JA, Alvarez-Risco A, Delgado-Zegarra J (червень 2020). COVID-19 in Peru: from supervised walks for children to the first case of Kawasaki-like syndrome. BMJ. 369: m2418. doi:10.1136/bmj.m2418. PMID 32571770. (англ.)
  138. ↑ COVID-19: aparece primer caso de Kawasaki en Perú. Panamericana Televisión (ісп.). 2 червня 2020. Архів оригіналу за 10 червня 2020.
  139. ↑ Pereira MF, Litvinov N, Farhat SC та ін. (2020). Severe clinical spectrum with high mortality in pediatric patients with COVID-19 and multisystem inflammatory syndrome. Clinics (Sao Paulo). 75: e2209. doi:10.6061/clinics/2020/e2209. PMC 7426591. PMID 32844958. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  140. ↑ de Farias EC, Pedro Piva J, de Mello ML та ін. (серпень 2020). Multisystem inflammatory syndrome associated with coronavirus disease in children: a multi-centered study in Belém, Pará, Brazil. The Pediatric Infectious Disease Journal. 39 (11): e374—e376. doi:10.1097/INF.0000000000002865. PMID 32826724. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  141. ↑ Torres JP, Izquierdo G, Acuña M та ін. (серпень 2020). Multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C): report of the clinical and epidemiological characteristics of cases in Santiago de Chile during the SARS-CoV-2 pandemic. International Journal of Infectious Diseases. 100: 75—81. doi:10.1016/j.ijid.2020.08.062. PMC 7452906. PMID 32861823. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  142. ↑ Shah SK, Munoz AC (липень 2020). Multisystem inflammatory syndrome in children in COVID-19 pandemic. Indian Journal of Pediatrics. 87 (9): 671—673. doi:10.1007/s12098-020-03440-7. PMC 7332842. PMID 32621172. (англ.)
  143. ↑ Jain S, Sen S, Lakshmivenkateshiah S та ін. (серпень 2020). Multisystem inflammatory syndrome in children with COVID-19 in Mumbai, India. Indian Pediatrics. 57 (11): 1015—1019. doi:10.1007/s12098-020-03497-4. ISSN 0019-5456. PMC 7678602. PMID 32788432. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  144. ↑ Saxena A (18 липня 2020). Delhi hospitals see Kawasaki-like symptoms in children with Covid. The Indian Express (англ.). Архів оригіналу за 18 липня 2020.
  145. ↑ Kawasaki syndrome or MIS-C: Children recovering from COVID-19 also face the brunt of the disease. Firstpost. 20 липня 2020. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020. (англ.)
  146. ↑ Khan KS, Ullah I (липень 2020). SARS-CoV-2 causes Kawasaki like disease in children; cases reported in Pakistan. Journal of Medical Virology. 93 (1): 20—21. doi:10.1002/jmv.26340. PMC 7405107. PMID 32706410. (англ.)
  147. ↑ Umer D, Ahmed T (8 липня 2020). Post-coronavirus Kawasaki-like inflammatory syndrome reported in eight children in Lahore. Samaa TV. Архів оригіналу за 9 липня 2020. (англ.)
  148. ↑ Egypt free from Kawasaki disease: Cabinet. EgyptToday. 10 липня 2020. Архів оригіналу за 11 липня 2020. (англ.)
  149. ↑ 45 casos probables de menores con síndrome inflamatorio multisistémico. Teleamazonas (ісп.). 19 липня 2020. Архів оригіналу за 20 липня 2020.
  150. ↑ Costa Rica registra récord de casos diarios y niños con peligroso síndrome. www.diariolibre.com (ісп.). Diario Libre. 29 серпня 2020. Архів оригіналу за 31 серпня 2020.
  151. ↑ Scott S, McElroy N (4 вересня 2020). A children's inflammatory illness associated with COVID-19 has emerged in Australia. Here's what we know. ABC news (англ.). Процитовано 4 вересня 2020.
  152. ↑ а б Wood, S (22 липня 2020). COVID-19's Kawasaki-like MIS-C diagnosis is cropping up in adults. TCTMD.com (англ.). Архів оригіналу за 23 липня 2020.
  153. ↑ Bettach E, Zadok D, Weill Y, Brosh K, Hanhart J (червень 2020). Bilateral anterior uveitis as a part of a multisystem inflammatory syndrome secondary to COVID-19 infection. Journal of Medical Virology. 93 (1): 139—140. doi:10.1002/jmv.26229. PMC 7361787. PMID 32592496. (англ.)
  154. ↑ Youngest Israeli victim: 26-year-old man dies from rare complication of COVID-19. Times of Israel. 14 червня 2020. Архів оригіналу за 6 липня 2020. (англ.)
  155. ↑ Sokolovsky S, Soni P, Hoffman T, Kahn P, Scheers-Masters J (червень 2020). COVID-19 associated Kawasaki-like multisystem inflammatory disease in an adult. The American Journal of Emergency Medicine. 39: 253.e1—253.e2. doi:10.1016/j.ajem.2020.06.053. PMC 7315983. PMID 32631771. (англ.)
  156. ↑ Jones I, Bell L, Manson J, Last A (липень 2020). An adult presentation consistent with PIMS-TS. The Lancet Rheumatology. 2 (9): e520—e521. doi:10.1016/S2665-9913(20)30234-4. PMC 7351404. PMID 32838310. (англ.)
  157. ↑ Shaigany S, Gnirke M, Guttmann A та ін. (липень 2020). An adult with Kawasaki-like multisystem inflammatory syndrome associated with COVID-19. The Lancet. 396 (10246): e8—e10. doi:10.1016/S0140-6736(20)31526-9. PMC 7351414. PMID 32659211. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  158. ↑ Fox SE, Lameira FS, Rinker EB, Vander Heide RS (липень 2020). Cardiac endotheliitis and multisystem inflammatory syndrome after COVID-19. Annals of Internal Medicine. 173 (12): 1025—1027. doi:10.7326/L20-0882. PMC 7506743. PMID 32726150. (англ.)
  159. ↑ Chérif MY, de Filette JM, André S та ін. (серпень 2020). Coronavirus disease 2019-related Kawasaki-like disease in an adult: a case report. JAAD Case Reports. 6 (8): 780—782. doi:10.1016/j.jdcr.2020.06.023. PMC 7311326. PMID 32754629. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  160. ↑ Lidder AK, Pandit SA, Lazzaro DR (грудень 2020). An adult with COVID-19 kawasaki-like syndrome and ocular manifestations. American Journal of Ophthalmology Case Reports. 20: 100875. doi:10.1016/j.ajoc.2020.100875. PMC 7437437. PMID 32839740. (англ.)
  161. ↑ Chowdhary A, Joy E, Plein S, Abdel-Rahman SE (вересень 2020). Multisystem inflammatory syndrome in an adult with SARS-CoV-2 infection. European Heart Journal: Cardiovascular Imaging. 22 (5): e17. doi:10.1093/ehjci/jeaa232. PMC 7499519. PMID 32887992. (англ.)
  162. ↑ American Academy of Neurology (13 квітня 2021). 73rd AAN ANNUAL MEETING ABSTRACT (PDF) (PDF). Процитовано 20 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  163. ↑ Belluck, Pam (13 квітня 2021). Some Children With Covid-Related Syndrome Develop Neurological Symptoms. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Процитовано 20 квітня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Синдром_мультисистемного_запалення_в_дітей_і_підлітків&oldid=37728698