Каротиноїди: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери
→‎Виділення та отримання: невеликі розділи
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Heirloom tomatoes.jpg|thumb|150px|[[Каротин]], [[лікопін]] та інші каротиноїди додають забарвлення більшості червоних та померанчових овочів і фруктів]]
[[Файл:Heirloom tomatoes.jpg|thumb|150px|[[Каротин]], [[лікопін]] та інші каротиноїди додають забарвлення більшості червоних та помаранчевих овочів і фруктів]]
[[Файл:Beta-Carotin.svg|thumb|[[бета-каротин]]]]
[[Файл:Beta-Carotin.svg|thumb|[[бета-каротин]]]]


'''Каротиноїди''' — природні органічні [[пігменти]], що виробляються [[бактерія]]ми, [[гриб]]ами, [[водорості|водоростями]] і [[рослини|рослинами]]. Тепер ідентифіковано близько 600 каротиноїдів, що діляться на два класи: [[ксантофіли]] та [[каротини]]. Вони мають переважно [[жовтий]], [[помаранчевий колір|помаранчевий]] або [[червоний]] [[колір]], за своєю будовою це циклічні або ациклічні [[ізопреноїди]].
'''Каротиноїди''' — природні органічні [[пігменти]], що виробляються [[бактерія]]ми, [[гриб]]ами, [[водорості|водоростями]] і [[рослини|рослинами]]. Тепер розпізнано близько 600 каротиноїдів, котрі поділяються на два класи: [[ксантофіли]] та [[каротини]]. Вони мають переважно [[жовтий]], [[помаранчевий колір|помаранчевий]] або [[червоний]] [[колір]], за своєю будовою це циклічні або ациклічні [[ізопреноїди]].


== Властивості ==
== Властивості ==
Каротиноїди легко розчиняються в багатьох органічних розчинниках: [[Сірководень|сірководні]], [[дихлоретан]]і, [[хлороформ]]і, [[ізопропанол]]і, [[бензол]]і і киплячому [[Петролейний ефір|петролейному ефірі]], в [[гексан]]і (при 0°С).<ref>Питание и обмен веществ. Сборник научных статей. Выпуск 3.&nbsp;— Litres, 2014 ISBN 5457648559, 9785457648555</ref>
Каротиноїди легко розводяться в багатьох органічних розчинниках: [[Сірководень|сірководні]], [[дихлоретан]]і, [[хлороформ]]і, [[ізопропанол]]і, [[бензол]]і і киплячому [[Петролейний ефір|петролейному ефірі]], в [[гексан]]і (за температури 0°С).<ref>Питание и обмен веществ. Сборник научных статей. Выпуск 3.&nbsp;— Litres, 2014 ISBN 5457648559, 9785457648555</ref>


== Фізіологічний ефект ==
== Фізіологічний ефект ==
Як допоміжні пігменти фотосинтетичного апарату каротиноїди забезпечують поглинання квантів двома піками в синьо-фіолетовий та синій областях спектра (420…490 нм) і деякою мірою в зеленій (490…550 нм). Максимуми поглинання залежать від замісників біля вуглецевого скелета, типу розчинника та кількості подвійних зв'язків. У діапазоні від 400 до 550 нм вони, як правило, мають дві-три смуги поглинання.
Як допоміжні барвники фотосинтетичного апарату, каротиноїди забезпечують поглинання квантів двома піками в синьо-фіолетовий та синій областях спектра (420…490 нм) і деякою мірою в зеленій (490…550 нм). Сплески поглинання залежать від замісників біля вуглецевого скелета, типу розчинника та кількості подвійних зв'язків. У межах від 400 до 550 нм вони, здебільшого, мають дві-три смуги поглинання.


Каротиноїди розширюють спектр дії [[фотосинтез]]у, забезпечуючи, поглинання від 10 до 20&nbsp;% енергії сонячних квантів, причому близько 50&nbsp;% енергії поглинається в короткохвильовій області&nbsp;— зоні високих енергій. Ці пігменти виконують функцію світлопоглинання, передаючи енергію свого електронно-збудженого стану хлорофілу. Зворотний процес передачі неможливий. Каротиноїди, на відміну від хлорофілів, не здатні до флуоресценції.
Каротиноїди розширюють спектр дії [[фотосинтез]]у, забезпечуючи, поглинання від 10 до 20&nbsp;% енергії сонячних квантів, причому близько 50&nbsp;% енергії поглинається в короткохвильовій області&nbsp;— зоні високих енергій. Ці пігменти виконують завдання світлопоглинання, передаючи енергію власного електронно-збудженого стану хлорофілу. Зворотний процес передавання неможливий. Каротиноїди, на відміну від хлорофілів, не здатні до [[Флюоресценція|флуоресценції]].


Такі каротиноїди, як [[віолаксантин]], [[неоксантин]], [[зеаксантин]] та інші, поглинаючи [[світло]] в короткохвильовій високоенергетичній частині спектра, виконують захисну функцію, як хімічні буфери в реакціях фотосинтезу. Можливий механізм захисту полягає в тому, що каротиноїди здатні реагувати зі збудженою молекулою хлорофілу, забираючи від нього енергію, чим запобігають його фотоокисненню. Енергія фотозбудженої молекули хлорофілу переходить до каротиноїду, [[хлорофіл]] набуває нормального енергетичного стану, а [[енергія]] виділяється у вигляді [[тепло|тепла]]. Завдяки цьому каротиноїди оберігають хлорофіл та інші біологічно активні сполуки від [[фотоокиснення]].
Такі каротиноїди, як [[віолаксантин]], [[неоксантин]], [[зеаксантин]] та інші, поглинаючи [[світло]] в короткохвильовій високоенергетичній частині спектра, виконують захисну функцію, як хімічні перешкоди в реакціях фотосинтезу. Можливий механізм захисту полягає в тому, що каротиноїди здатні реагувати зі збудженою молекулою хлорофілу, забираючи від нього енергію, чим запобігають його фотоокисненню. Енергія фотозбудженої молекули хлорофілу переходить до каротиноїду, [[хлорофіл]] набуває нормального енергетичного стану, а [[енергія]] виділяється у вигляді [[тепло|тепла]]. Завдяки цьому каротиноїди оберігають хлорофіл та інші біологічно активні сполуки від [[фотоокиснення]].


Каротиноїдам належить ще одна специфічна функція в регулюванні фотосинтетичного апарату рослинного організму. Річ у тім, що хлоропласти переміщуються в клітині під впливом синіх променів, які знову ж таки поглинаються каротиноїдами.
Каротиноїдам належить ще одне особливе призначення в регулюванні фотосинтетичного апарату рослинного організму. Річ у тім, що хлоропласти переміщуються в клітині під впливом синіх променів, які знову ж таки поглинаються каротиноїдами.


Фізіологічна функція каротиноїдів не обмежується їхньою участю в передачі енергії на молекули хлорофілів. Каротиноїди&nbsp;— переносники активного [[кисень|кисню]], вони беруть участь в окисно-відновних реакціях завдяки наявності значної кількості подвійних зв'язків. їм належить певна функція у статевому процесі рослин, а саме: вони зумовлюють забарвлення пелюсток квітів, плодів, коренеплодів. Залишається мало з'ясованою їхня функція в кисневому обміні, участь у формуванні фотоперіодичної реакції, в ростових процесах, зокрема під час проростання насіння, в проявах [[фототаксис]]у та [[фототропізм]]у.
Фізіологічна корисність каротиноїдів не обмежується їхньою участю в передаванні енергії на молекули хлорофілів. Каротиноїди&nbsp;— переносники активного [[кисень|кисню]], вони беруть участь в окисно-відновних реакціях завдяки наявності значної кількості подвійних зв'язків. Їм належить певне завдання у статевому процесі рослин, а саме: вони зумовлюють забарвлення пелюсток квітів, плодів, коренеплодів. Залишається мало з'ясованим їхнє призначення в кисневому обміні, участь в утворенні фотоперіодичної реакції, в ростових процесах, зокрема під час проростання насіння, в проявах [[фототаксис]]у та [[фототропізм]]у.


== Виділення та отримання ==
== Виділення та отримання ==
Люди та інші тварини здебільшого не здатні синтезувати каротиноїди, отже повинні отримувати їх із їжею. Каротиноїди є звичайною і часто прикрашальною властивістю у тварин. Наприклад, рожевий колір лосося та червоне забарвлення варених [[Омар|омарів]] і луски жовтої морфи звичайних [[Ящірка мурова|ящірок мурових]] пов’язані з каротиноїдами.<ref>{{Cite news|title=Colour variation in the polymorphic common wall lizard (Podarcis muralis): An analysis using the RGB colour system|url=https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/S0044523113000235|work=Zoologischer Anzeiger|date=2013-06|accessdate=2023-02-18|doi=10.1016/j.jcz.2013.03.001|pages=431–439|volume=252|issue=4|language=en|first=Roberto|last=Sacchi|first2=Daniele|last2=Pellitteri-Rosa|first3=Adriana|last3=Bellati|first4=Aurora|last4=Di Paoli|first5=Michele|last5=Ghitti|first6=Stefano|last6=Scali|first7=Paolo|last7=Galeotti|first8=Mauro|last8=Fasola}}</ref> Було припущено, що каротиноїди беруть участь у декоративних рисах тварин (для надзвичайних прикладів дивіться [[Іпатка (рід)|іпаткових]] птахів), через те що, враховуючи їхні фізіологічні та хімічні властивості, вони можуть використовуватися як видимі показники здоров’я окремої птахи, отже, тварини застосовують їх під час вибору потенційних партнерів.<ref>{{Cite news|title=Attractive Skin Coloration: Harnessing Sexual Selection to Improve Diet and Health|url=http://dx.doi.org/10.1177/147470491201000507|work=Evolutionary Psychology|date=2012-12-01|accessdate=2023-02-18|issn=1474-7049|doi=10.1177/147470491201000507|pages=147470491201000|volume=10|issue=5|first=Ross D.|last=Whitehead|first2=David I.|last2=Perrett|first3=Gözde|last3=Ozakinci}}</ref>


== Використання людиною ==
== Використання людиною ==
Огляди епідеміологічних досліджень, які шукають кореляції між споживанням каротиноїдів у їжі та клінічними результатами, прийшли до різних висновків:


*     Огляд 2015 року показав, що пожива з високим вмістом каротиноїдів, здається, захищає від раку голови та шиї.<ref>{{Cite news|title=Carotenoid Intake from Natural Sources and Head and Neck Cancer: A Systematic Review and Meta-analysis of Epidemiological Studies|url=http://dx.doi.org/10.1158/1055-9965.epi-15-0053|work=Cancer Epidemiology, Biomarkers &amp; Prevention|date=2015-07-01|accessdate=2023-02-18|issn=1055-9965|doi=10.1158/1055-9965.epi-15-0053|pages=1003–1011|volume=24|issue=7|first=Emanuele|last=Leoncini|first2=Darko|last2=Nedovic|first3=Nikola|last3=Panic|first4=Roberta|last4=Pastorino|first5=Valeria|last5=Edefonti|first6=Stefania|last6=Boccia}}</ref>
== Примітки ==

*     Інший огляд 2015 року, присвячений тому, чи можуть каротиноїди запобігти [[Рак простати|раку передміхурової залози]], виявив, що хоча кілька досліджень виявили взаємозв'язок між дієтами, багатшими чи біднішими на каротиноїди, що мабуть мають відповідну захисну дію, але бракує доказів аби визначити, чи це пов’язано з каротиноїдами як такими.<ref>{{Cite news|title=The old and the new concepts of histochemistry|url=http://dx.doi.org/10.7243/2055-091x-2-10|work=Journal of Histology and Histopathology|date=2015|accessdate=2023-02-18|issn=2055-091X|doi=10.7243/2055-091x-2-10|pages=10|volume=2|issue=1|first=Giuseppe|last=Musumeci}}</ref>

*     Дослідження 2014 року не виявили відповідності між споживанням продуктів з високим вмістом каротиноїдів і вітаміну А та ризиком розвитку [[Хвороба Паркінсона|хвороби Паркінсона]].<ref>{{Cite news|title=Vitamin A and Carotenoids and the Risk of Parkinson's Disease: A Systematic Review and Meta-Analysis|url=http://dx.doi.org/10.1159/000355849|work=Neuroepidemiology|date=2013-12-12|accessdate=2023-02-18|issn=0251-5350|doi=10.1159/000355849|pages=25–38|volume=42|issue=1|first=Andrea|last=Takeda|first2=Olga P.|last2=Nyssen|first3=Asmat|last3=Syed|first4=Eugene|last4=Jansen|first5=Bas|last5=Bueno-de-Mesquita|first6=Valentina|last6=Gallo}}</ref>

*     Ще один огляд 2014 року, не виявив суперечливих результатів у дослідженнях дієтичного споживання каротиноїдів і ризику захворювання на [[Рак молочної залози|рак груді]].<ref>{{Cite news|title=Nutrition and breast cancer|url=http://dx.doi.org/10.1016/j.maturitas.2013.10.004|work=Maturitas|date=2014-01|accessdate=2023-02-18|issn=0378-5122|doi=10.1016/j.maturitas.2013.10.004|pages=7–11|volume=77|issue=1|first=Véronique|last=Chajès|first2=Isabelle|last2=Romieu}}</ref>

Каротиноїди також є важливими складниками темно-коричневого пігменту [[Меланіни|меланіну]], який міститься у волоссі, шкірі та [[Око|очах]]. Меланін поглинає високоенергетичне світло і захищає ці органи від внутрішньоклітинного пошкодження.

*     У кілька дослідженнях спостерігали добрий вплив харчування з високим вмістом каротиноїдів на склад, прозорість, колір, міцність і еластичність [[Шкіра|шкіри]].<ref>{{Cite news|title=Discovering the link between nutrition and skin aging|url=http://dx.doi.org/10.4161/derm.22876|work=Dermato-Endocrinology|date=2012-07|accessdate=2023-02-18|issn=1938-1980|doi=10.4161/derm.22876|pages=298–307|volume=4|issue=3|first=Silke K.|last=Schagen|first2=Vasiliki A.|last2=Zampeli|first3=Evgenia|last3=Makrantonaki|first4=Christos C.|last4=Zouboulis}}</ref><ref>{{Cite news|title=The relationship of diet and acne|url=http://dx.doi.org/10.4161/derm.1.5.10192|work=Dermato-Endocrinology|date=2009-09|accessdate=2023-02-18|issn=1938-1980|doi=10.4161/derm.1.5.10192|pages=262–267|volume=1|issue=5|first=Apostolos|last=Pappas}}</ref><ref>{{Cite news|title=The carotenoid beta-carotene enhances facial color, attractiveness and perceived health, but not actual health, in humans|url=http://dx.doi.org/10.1093/beheco/arw188|work=Behavioral Ecology|date=2017-02-13|accessdate=2023-02-18|issn=1045-2249|doi=10.1093/beheco/arw188|pages=570–578|volume=28|issue=2|first=Yong Zhi|last=Foo|first2=Gillian|last2=Rhodes|first3=Leigh W.|last3=Simmons}}</ref>

*     Дослідження 1994 року відзначило, що пожива з високим вмістом каротиноїдів, допомогла зменшити симптоми напруги очей (сухість очей, головні болі та розмитість зору) і покращити нічний зір.<ref>{{Cite book
|url=http://dx.doi.org/10.1007/978-1-4612-4704-3_6
|title=Phototoxic Changes in the Retina
|last=Weiter
|first=John
|date=1987
|series=Clinical Light Damage to the Eye
|publisher=Springer New York
|location=New York, NY
|pages=79–125
|isbn=978-1-4612-9122-0
}}</ref><ref>{{Cite news|title=Light-Induced Damage to the Retina: Current Understanding of the Mechanisms and Unresolved Questions: A Symposium-in-Print|url=http://dx.doi.org/10.1111/j.1751-1097.2012.01240.x|work=Photochemistry and Photobiology|date=2012-10-29|accessdate=2023-02-18|issn=0031-8655|doi=10.1111/j.1751-1097.2012.01240.x|pages=1303–1308|volume=88|issue=6|first=Malgorzata B.|last=Rozanowska}}</ref><ref>{{Cite web|title=LIGHT-INDUCED DAMAGE to the RETINA|url=http://photobiology.info/Rozanowska.html|website=photobiology.info|accessdate=2023-02-18}}</ref>

== Джерела та література ==
{{reflist}}
{{reflist}}


== Література ==
== Література ==
* [http://ua.coolreferat.com/Живлення_рослин_вуглецем_часть=5 ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304131003/http://ua.coolreferat.com/Живлення_рослин_вуглецем_часть=5 |date=4 березня 2016 }}
* [http://ua.coolreferat.com/Живлення_рослин_вуглецем_часть=5] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304131003/http://ua.coolreferat.com/Живлення_рослин_вуглецем_часть=5 |date=4 березня 2016 }}
* Інвентаризація флори України (Лікарські рослини - носії каротиноїдів) / А. П. Лебеда ; НАН України, Нац. ботан. сад ім. М. М. Гришка. - К. : Академперіодика, 2008.. - 128 с.. - Бібліогр.: с. 88-127. - ISBN 978-966-360-096-3
* Інвентаризація флори України (Лікарські рослини - носії каротиноїдів) / А. П. Лебеда ; НАН України, Нац. ботан. сад ім. М. М. Гришка. - К. : Академперіодика, 2008.. - 128 с.. - Бібліогр.: с. 88-127. - ISBN 978-966-360-096-3



Версія за 11:22, 18 лютого 2023

Каротин, лікопін та інші каротиноїди додають забарвлення більшості червоних та помаранчевих овочів і фруктів
бета-каротин

Каротиноїди — природні органічні пігменти, що виробляються бактеріями, грибами, водоростями і рослинами. Тепер розпізнано близько 600 каротиноїдів, котрі поділяються на два класи: ксантофіли та каротини. Вони мають переважно жовтий, помаранчевий або червоний колір, за своєю будовою це циклічні або ациклічні ізопреноїди.

Властивості

Каротиноїди легко розводяться в багатьох органічних розчинниках: сірководні, дихлоретані, хлороформі, ізопропанолі, бензолі і киплячому петролейному ефірі, в гексані (за температури 0°С).[1]

Фізіологічний ефект

Як допоміжні барвники фотосинтетичного апарату, каротиноїди забезпечують поглинання квантів двома піками в синьо-фіолетовий та синій областях спектра (420…490 нм) і деякою мірою в зеленій (490…550 нм). Сплески поглинання залежать від замісників біля вуглецевого скелета, типу розчинника та кількості подвійних зв'язків. У межах від 400 до 550 нм вони, здебільшого, мають дві-три смуги поглинання.

Каротиноїди розширюють спектр дії фотосинтезу, забезпечуючи, поглинання від 10 до 20 % енергії сонячних квантів, причому близько 50 % енергії поглинається в короткохвильовій області — зоні високих енергій. Ці пігменти виконують завдання світлопоглинання, передаючи енергію власного електронно-збудженого стану хлорофілу. Зворотний процес передавання неможливий. Каротиноїди, на відміну від хлорофілів, не здатні до флуоресценції.

Такі каротиноїди, як віолаксантин, неоксантин, зеаксантин та інші, поглинаючи світло в короткохвильовій високоенергетичній частині спектра, виконують захисну функцію, як хімічні перешкоди в реакціях фотосинтезу. Можливий механізм захисту полягає в тому, що каротиноїди здатні реагувати зі збудженою молекулою хлорофілу, забираючи від нього енергію, чим запобігають його фотоокисненню. Енергія фотозбудженої молекули хлорофілу переходить до каротиноїду, хлорофіл набуває нормального енергетичного стану, а енергія виділяється у вигляді тепла. Завдяки цьому каротиноїди оберігають хлорофіл та інші біологічно активні сполуки від фотоокиснення.

Каротиноїдам належить ще одне особливе призначення в регулюванні фотосинтетичного апарату рослинного організму. Річ у тім, що хлоропласти переміщуються в клітині під впливом синіх променів, які знову ж таки поглинаються каротиноїдами.

Фізіологічна корисність каротиноїдів не обмежується їхньою участю в передаванні енергії на молекули хлорофілів. Каротиноїди — переносники активного кисню, вони беруть участь в окисно-відновних реакціях завдяки наявності значної кількості подвійних зв'язків. Їм належить певне завдання у статевому процесі рослин, а саме: вони зумовлюють забарвлення пелюсток квітів, плодів, коренеплодів. Залишається мало з'ясованим їхнє призначення в кисневому обміні, участь в утворенні фотоперіодичної реакції, в ростових процесах, зокрема під час проростання насіння, в проявах фототаксису та фототропізму.

Виділення та отримання

Люди та інші тварини здебільшого не здатні синтезувати каротиноїди, отже повинні отримувати їх із їжею. Каротиноїди є звичайною і часто прикрашальною властивістю у тварин. Наприклад, рожевий колір лосося та червоне забарвлення варених омарів і луски жовтої морфи звичайних ящірок мурових пов’язані з каротиноїдами.[2] Було припущено, що каротиноїди беруть участь у декоративних рисах тварин (для надзвичайних прикладів дивіться іпаткових птахів), через те що, враховуючи їхні фізіологічні та хімічні властивості, вони можуть використовуватися як видимі показники здоров’я окремої птахи, отже, тварини застосовують їх під час вибору потенційних партнерів.[3]

Використання людиною

Огляди епідеміологічних досліджень, які шукають кореляції між споживанням каротиноїдів у їжі та клінічними результатами, прийшли до різних висновків:

  •     Огляд 2015 року показав, що пожива з високим вмістом каротиноїдів, здається, захищає від раку голови та шиї.[4]
  •     Інший огляд 2015 року, присвячений тому, чи можуть каротиноїди запобігти раку передміхурової залози, виявив, що хоча кілька досліджень виявили взаємозв'язок між дієтами, багатшими чи біднішими на каротиноїди, що мабуть мають відповідну захисну дію, але бракує доказів аби визначити, чи це пов’язано з каротиноїдами як такими.[5]
  •     Дослідження 2014 року не виявили відповідності між споживанням продуктів з високим вмістом каротиноїдів і вітаміну А та ризиком розвитку хвороби Паркінсона.[6]
  •     Ще один огляд 2014 року, не виявив суперечливих результатів у дослідженнях дієтичного споживання каротиноїдів і ризику захворювання на рак груді.[7]

Каротиноїди також є важливими складниками темно-коричневого пігменту меланіну, який міститься у волоссі, шкірі та очах. Меланін поглинає високоенергетичне світло і захищає ці органи від внутрішньоклітинного пошкодження.

  •     У кілька дослідженнях спостерігали добрий вплив харчування з високим вмістом каротиноїдів на склад, прозорість, колір, міцність і еластичність шкіри.[8][9][10]
  •     Дослідження 1994 року відзначило, що пожива з високим вмістом каротиноїдів, допомогла зменшити симптоми напруги очей (сухість очей, головні болі та розмитість зору) і покращити нічний зір.[11][12][13]

Джерела та література

  1. Питание и обмен веществ. Сборник научных статей. Выпуск 3. — Litres, 2014 ISBN 5457648559, 9785457648555
  2. Sacchi, Roberto; Pellitteri-Rosa, Daniele; Bellati, Adriana; Di Paoli, Aurora; Ghitti, Michele; Scali, Stefano; Galeotti, Paolo; Fasola, Mauro (2013-06). Colour variation in the polymorphic common wall lizard (Podarcis muralis): An analysis using the RGB colour system. Zoologischer Anzeiger (англ.). Т. 252, № 4. с. 431—439. doi:10.1016/j.jcz.2013.03.001. Процитовано 18 лютого 2023.
  3. Whitehead, Ross D.; Perrett, David I.; Ozakinci, Gözde (1 грудня 2012). Attractive Skin Coloration: Harnessing Sexual Selection to Improve Diet and Health. Evolutionary Psychology. Т. 10, № 5. с. 147470491201000. doi:10.1177/147470491201000507. ISSN 1474-7049. Процитовано 18 лютого 2023.
  4. Leoncini, Emanuele; Nedovic, Darko; Panic, Nikola; Pastorino, Roberta; Edefonti, Valeria; Boccia, Stefania (1 липня 2015). Carotenoid Intake from Natural Sources and Head and Neck Cancer: A Systematic Review and Meta-analysis of Epidemiological Studies. Cancer Epidemiology, Biomarkers & Prevention. Т. 24, № 7. с. 1003—1011. doi:10.1158/1055-9965.epi-15-0053. ISSN 1055-9965. Процитовано 18 лютого 2023.
  5. Musumeci, Giuseppe (2015). The old and the new concepts of histochemistry. Journal of Histology and Histopathology. Т. 2, № 1. с. 10. doi:10.7243/2055-091x-2-10. ISSN 2055-091X. Процитовано 18 лютого 2023.
  6. Takeda, Andrea; Nyssen, Olga P.; Syed, Asmat; Jansen, Eugene; Bueno-de-Mesquita, Bas; Gallo, Valentina (12 грудня 2013). Vitamin A and Carotenoids and the Risk of Parkinson's Disease: A Systematic Review and Meta-Analysis. Neuroepidemiology. Т. 42, № 1. с. 25—38. doi:10.1159/000355849. ISSN 0251-5350. Процитовано 18 лютого 2023.
  7. Chajès, Véronique; Romieu, Isabelle (2014-01). Nutrition and breast cancer. Maturitas. Т. 77, № 1. с. 7—11. doi:10.1016/j.maturitas.2013.10.004. ISSN 0378-5122. Процитовано 18 лютого 2023.
  8. Schagen, Silke K.; Zampeli, Vasiliki A.; Makrantonaki, Evgenia; Zouboulis, Christos C. (2012-07). Discovering the link between nutrition and skin aging. Dermato-Endocrinology. Т. 4, № 3. с. 298—307. doi:10.4161/derm.22876. ISSN 1938-1980. Процитовано 18 лютого 2023.
  9. Pappas, Apostolos (2009-09). The relationship of diet and acne. Dermato-Endocrinology. Т. 1, № 5. с. 262—267. doi:10.4161/derm.1.5.10192. ISSN 1938-1980. Процитовано 18 лютого 2023.
  10. Foo, Yong Zhi; Rhodes, Gillian; Simmons, Leigh W. (13 лютого 2017). The carotenoid beta-carotene enhances facial color, attractiveness and perceived health, but not actual health, in humans. Behavioral Ecology. Т. 28, № 2. с. 570—578. doi:10.1093/beheco/arw188. ISSN 1045-2249. Процитовано 18 лютого 2023.
  11. Weiter, John (1987). Phototoxic Changes in the Retina. Clinical Light Damage to the Eye. New York, NY: Springer New York. с. 79—125. ISBN 978-1-4612-9122-0.
  12. Rozanowska, Malgorzata B. (29 жовтня 2012). Light-Induced Damage to the Retina: Current Understanding of the Mechanisms and Unresolved Questions: A Symposium-in-Print. Photochemistry and Photobiology. Т. 88, № 6. с. 1303—1308. doi:10.1111/j.1751-1097.2012.01240.x. ISSN 0031-8655. Процитовано 18 лютого 2023.
  13. LIGHT-INDUCED DAMAGE to the RETINA. photobiology.info. Процитовано 18 лютого 2023.

Література

  • [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Інвентаризація флори України (Лікарські рослини - носії каротиноїдів) / А. П. Лебеда ; НАН України, Нац. ботан. сад ім. М. М. Гришка. - К. : Академперіодика, 2008.. - 128 с.. - Бібліогр.: с. 88-127. - ISBN 978-966-360-096-3

Посилання