Флавоноїди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Флавоноїди — похідні фенольних сполук, жовті, коричневі пігменти рослин[1]. Вони виявляють різноманітну фітотерапевтичну дію. Зустрічаються в багатьох рослинах у вигляді глікозидів, а також і в чистому вигляді. Найвідоміші у фітотерапії флавоноїди: рутин, гесперидин, гіперозид, кверцетин, кемпферол та апігенін[1].

Флавоноїди - природні фенольні сполуки, що нагромаджуються в усіх органах рослин у формі глікозидів. Залежно від ступеня окислення піранового фрагменту флавоноїди поділяють на катехіни, антоціани, халкони, флаванони, флавони, флавоноли.[2]

Flavanone num.svg

Хімічна будова[ред.ред. код]

Флавоноїди — група ароматичних речовин із загальною формулою C6–C3–C6. Молекула складається з двох фенільних залишків А і В, з’єднаних пропановою ланкою, яка може замикатись в кисневмісний гетероцикл С. Поділяються на істинні, ізофлавоноїди, неофлавоноїди. Істинні флавоноїди мають фенільний замісник біля C-2, а кетонну групу — в положенні C-4. Це катехіни, флаванони, антоціанідини. Ізофлавоноїди мають фенільний замісник біля С-3, кетонну групу — теж в положенні C-4. Виділяють прості (похідні ізофлавану та ізофлавону) і конденсовані похідні (птерокарпани). Неофлавоноїди мають фенільний замісник біля C-4, кетонну ж групу — навпаки, в положенні C-2.

Біологічні аспекти[ред.ред. код]

Найістотніша фармацевтична дія флавоноїдів полягає в регулюванні стану капілярів, зокрема вони підвищують їхню проникність при атеросклерозі й тим самим сприяють зниженню й нормалізації кров'яного тиску[1]. Їм приписують і дії діуретичну (сечогінну), спазмолітичну й холеретичну дію на організм людини; вони розширюють капіляри (розширюючи капіляри, вони полегшують вплив ін. активних сполук), знижують тиск крові, тонізують серцеві м'язи, розширюють коронарні судини, зменшують згортання крові[1].

Флавоноїди мають широкий спектр біологічної активності: беруть участь в окисно-відновних процесах, виконуючи антиоксидантну функцію; поглинають УФ-світло; запобігають руйнуванню хлорофілу. Проявляють Р-вітамінну активність, жовчогінну, спазмолітичну, діуретичну, гіпоглікемічну, седативну, естрогенну дії. Містяться в плодах горобини чорноплідної, квітках і плодах глоду, траві звіробою, чорній смородині та червоних порічках.

До найзначніших джерел флавоноїдів належать квітки арніки, листя берези і підбілу, верес, квітки бузини чорної, квітки ромашки, цвіт липи, корінь петрушки, плоди кінського каштану, хвощ польовий та корінь солодки[1].

Флавоноїди - водорозчинні сполуки. Від них залежить забарвлення квіток і плодів. Окремі флавони мають Р-вітамінну активність, зменшують вплив токсичних речовин, дають протимікробний і антигістамінний ефект (плоди глоду колючого, ягоди крушини ламкої, трава вересу звичайного, шишки хмелю, листки чаю, квітки і листки підбілу звичайного, плоди шипшини коричної, винограду, смородини, горобини звичайної та ін.). Флавоноли в поєднанні з аскорбіновою кислотою справляють протизапальний і протиалергічний вплив на капілярну систему. Флавонові сполуки знайшли застосування при лікуванні проявів алергії (бронхіальної астми, анафілактичного шоку), інфаркту міокарда, цукрового діабету.[2]

Представники та їх біологічна дія[ред.ред. код]

Рутин[ред.ред. код]

Гесперидин[ред.ред. код]

Гіперозид[ред.ред. код]

Кверцетин[ред.ред. код]

Quercetin

Кверцетин - флавоноід, що володіє протинабряковою , спазмолітичною , антигістамінною, протизапальною діями; антиоксидант, діуретик. Входить до групи вітамін P. Майже не розчиняється у воді; розчин в етанолі є дуже гірким. Виробником заявляється антиоксидантний ефект даного препарату. Стверджується наявність у препарату радіопротектівним і протипухлинного ефекту. Виробляються лікарські препарати з кверцетином у вигляді таблеток, капсул, водних розчинів.

Застосування[ред.ред. код]

Кверцетин входить до складу лікарських препаратів, що застосовуються в лікуванні бронхіальна астма бронхіальної астми , захворювань серцево-судинної системи, опіків, обморожень , запалення запалень. Використовується і при лікуванні катаракти. Допомагає в лікуванні раку молочної залози , передміхурової залози , товстого кишечника , легкого , мозку , лімфосаркомі , лімфогранулематозу Мається у складі препаратів, що використовуються в профілактиці атеросклерозу і захворювань суглобів (артрозу, артриту). Є в косметичних засобах , призначених сповільнювати старіння шкіри. Деякі БАДи містять кверцетин.

Побічний вплив[ред.ред. код]

Побічним ефектом може бути головний біль. Дози більше 4 г (водорозчинного кверцетину(Корвітин)) в день можуть пошкодити нирки. Не рекомендується вагітним, годуючим груддю жінкам і людям з хворими нирками.

Кемпферол[ред.ред. код]

Апігенін[ред.ред. код]

Апігенін — флавоноїд з молекулярною формулою C15H10O5. Жовта кристалічна речовина, що використовувалася для фарбування шерсті. Відомо, що апігенін щонайменше частково відповідальний за хемопривентивні протиракові властивості фруктів та овочів.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/ Відп. ред. А.М.Гродзінський.—К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992.—544с. ISBN 5-88500-055-7
  2. а б Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5

Джерела[ред.ред. код]

  • Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5