Інтерферон альфа-2b: відмінності між версіями
Створено шляхом перекладу сторінки «Интерферон альфа-2b» |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 15:56, 10 червня 2023
Інтерферон альфа-2b
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| Класифікація | |
| ATC-код | L03 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | 00105 |
| Хімічна структура | |
| Формула | C16H17Cl3I2N3NaO5S |
| Мол. маса | 746,5 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | |
| Метаболізм | |
| Період напіввиведення | |
| Екскреція | |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
Інтерферон альфа-2b (IFNα-2b, ІФНα-2b) — імуномодулятор, що використовується при лікуванні гепатиту C, хронічних форм гепатиту B, хронічного мієлоїдного лейкозу, мієломної хвороби, фолікулярної лімфоми, карциноїдних пухлин та злоякісної меланоми[1] . Володіє пірогенними властивостями, як і всі інтерферони.
Інтерферони виробляються клітинами тіла для боротьби з інфекціями та пухлинами, проте інтерферон альфа-2b є синтетичним[2] .
За зовнішнім виглядом є гігроскопічним порошком білого кольору[3] . Виробляється за великою кількістю комерційних найменувань, входить до складу низки комбінованих лікарських засобів.
Фармакодинаміка
Активність інтерферону альфа-2b становить (Міжнародних одиниць) для 1 мг препарату[4] .
Інтерферон альфа-2b здійснюєантипроліферативну дію щодо культури клітин людини та тварин, а також щодо ксенотрансплантатів пухлин людини та тварин. In vitro показана імуномодулююча активність[5] .
Показано противірусну активність in vitro і in vivo, хоча механізм її досі незрозумілий — імовірно, препарат змінює метаболізм клітин організму [5] .
Фармакокінетика
Фармакокінетику інтерферону альфа-2b вивчали у здорових добровольців.
Препарат вводили підшкірно (5 та 10 млн МО), внутрішньом'язово (5 млн МО) та внутрішньовенно (5 млн МО протягом 30 хвилин).
За дози 5 млн МО максимальної сироваткової концентрації досягнено через 3-12 год, період напіввиведення становив 2-3 год, концентрація в крові ставала нижче межі виявлення через 16 год.
За дози 10 млн МО підшкірно максимальна концентрація - 6-8 год, напіввиведення - 6-7 годин, не виявляється в крові - 24 години.
При внутрішньовенному введенні максимальна концентрація досягалася наприкінці інфузії, швидко знижувалася, період напіввиведення - 2 години, не визначалася через 4 години після закінчення інфузії [5] .
У клінічних дослідженнях визначали вміст антитіл, що нейтралізують противірусну активність інтерферону у сироватці крові. Частота виявлення таких антитіл становила 2,9% у онкологічних хворих та 6,2% у хворих на хронічний гепатит. Титр антитіл був низьким, не було втрати імунної відповіді (швидше за все пов'язано з низьким титром антитіл), не спостерігались аутоімунні реакції [6] .
У клінічному дослідженні за участю 670 вагітних з інфекційними запальними захворюваннями застосовувалися ректальні свічки «Віферон», що містять 150 000 MО та 500 000 MО альфа-2-інтерферону, при цьому виявлено підвищення концентрації сироваткового інтерферону протягом 12 год з моменту введення першої дози з тенденцією до зниження його концентрації в наступні 12 год.
За 4 год. після введення першої дози препарату спостерігалося зниження концентрації інтерферону в сироватці крові з наступним підйомом. Автори припустили, що це свідчить про стимуляцію вироблення організмом власного інтерферону під впливом препарату[7] .
Показання до застосування
Хронічний гепатит В і C, волосатоклітинний лейкоз, хронічний мієлолейкоз, множинна мієлома, фолікулярна лімфома, метастатичний рак нирок, злоякісна меланома, карциноїдні пухлини [6], хвороба Бехчета[8].
Ефективність
У лікуванні застуди (легкої ГРВІ) неефективний, ефективний тільки для профілактики на початку прийому до прояву симптомів захворювання[9], в пероральній профілактиці грипу низькими дозуваннями не має ефекту [10] .
Ін'єкції інтерферону альфа-2b можуть призводити до серйозних побічних ефектів, які можуть включати інфекції, депресію, ішемічні або автоімунні розлади [1] .
Макулодистрофія
Інтерферон альфа-2a неефективний при лікуванні неоваскулярної вікової макулярної дегенерації (макулодистрофії). Шкода від такого лікування перевищує користь[11] .
COVID-19
У неконтрольованому дослідженні експериментальна терапія інтерфероном альфа-2b знижувала вірусне навантаження у верхніх дихальних шляхах, а також призводила до зниження тривалості підвищених рівнів інтерлейкіну-6 та С-реактивного білка в крові. Однак для підтвердження даних потрібні додаткові дослідження [12] .
Див. також
- Інтерферон
- Пегільований інтерферон альфа-2а
- Інтерферон бета-1a
Примітки
- ↑ а б Interferon Alfa-2b Injection. Medline Plus. U. S. National Library of Medicine. 15 вересня 2015. Архів оригіналу за 5 липня 2016. Процитовано 11 грудня 2015.
- ↑ Interferon Alfa-2b (Injection Route). Drugs and Supplements. Mayo Clinic. 1 лютого 2020. Архів оригіналу за 1 квітня 2020. Процитовано 13 квітня 2020.
- ↑ Лайфферон, инструкция, 2012.
- ↑ Бинноферон Альфа, инструкция, 2018.
- ↑ а б в Бинноферон Альфа, инструкция, 2018, с. 4.
- ↑ а б Бинноферон Альфа, инструкция, 2018, с. 5.
- ↑ Ткачёва и др., 1999.
- ↑ Болезнь Бехчета (PDF). The portal for rare diseases and orphan drugs. 01.12.2012. Архів (PDF) оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 2 грудня 2020.
- ↑ Mossad, S. B. Treatment of the common cold : [англ.]. — BMJ (Clinical Research ed.). — 1998. — Vol. 317, no. 7150 (July). — P. 33–36. — ISSN 0959-8138.
- ↑ Bennett, A. L. Low-dose oral interferon alpha as prophylaxis against viral respiratory illness : a double-blind, parallel controlled trial during an influenza pandemic year : [англ.] / A. L. Bennett, D. W. Smith. — Influenza Other Respir Viruses. — 2013. — Vol. 7, no. 5 (February). — P. 854–862. — ISSN 1750-2659.
- ↑ Reddy, U. Antiangiogenic therapy with interferon alfa for neovascular age-related macular degeneration : [англ.] / U. Reddy, M. Kryzstolik. — Cochrane Database of Systematic Reviews. — 2006. — Vol. 1 (25 January).
- ↑ Qiong Zhou, Virginia Chen, Casey P. Shannon, Xiao-Shan Wei, Xuan Xiang. Interferon-α2b Treatment for COVID-19 // Frontiers in Immunology. — 2020. — Т. 11 (6 червня). — ISSN 1664-3224. — DOI:. Архівовано з джерела 31 травня 2020.