Єгоров Спиридон Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спиридон Михайлович Єгоров
Народження 12 грудня 1908(1908-12-12)
Комар, Маріупольський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть 11 грудня 1999(1999-12-11) (90 років)
Москва, Російська Федерація
Поховання Троєкурівський цвинтар
Національність грек
Країна СРСР СРСРРосія Росія
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби 1931—1947
Партія КПРС
Звання  Підполковник
Війни / битви радянсько-фінська війна
німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Суворова III степеня
Орден Вітчизняної війни I ступеняОрден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Спиридо́н Миха́йлович Єго́ров (12 грудня 1908 — 11 грудня 1999) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, лейтенант[1]. Герой Радянського Союзу (1940).

Почесний громадянин міста Кремінна Луганської області.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Комар, нині Великоновосілківського району Донецької області України, в селянській родині. Грек. Закінчив 6 класів школи, працював у колгоспі.

До лав РСЧА призваний 1931 року. У 1936 році закінчив Київське військове піхотне училище імені С. С. Каменєва. Учасник польського походу РСЧА і радянсько-фінської війни 1939—1940 років.

Особливо командир стрілецької роти 69-го стрілецького полку 97-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Північно-Західного фронту лейтенант С. М. Єгоров відзначився у боях по захопленню острова Вітса-Саарі на річці Вуоксі у період з 25 по 28 лютого 1940 року.

Член ВКП(б) з 1941 року.

У 1942 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. Учасник німецько-радянської війни: командир 737-го стрілецького полку 206-ї стрілецької дивізії, а з жовтня 1942 року до кінця війни — командир 491-го (181-го гвардійського) стрілецького полку 61-ї гвардійської стрілецької дивізії. Воював на Воронезькому, Західному, Південно-Західному і 4-му Українському фронтах.

У 1947 році гвардії підполковник С. М. Єгоров вийшов у запас, згодом — у відставку. Мешкав у Москві, де й помер. Похований на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 квітня 1940 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з фінською білогвардійщиною та виявлені при цьому мужність і героїзм», лейтенантові Єгорову Спиридону Михайловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 489).

Також нагороджений двома орденами Червоного Прапора (09.03.1943, 08.02.1944), орденами Суворова 3-го ступеня (03.10.1943), Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), Червоної Зірки і медалями.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Військове звання вказане на момент представлення до звання Героя Радянського Союзу.

Посилання[ред. | ред. код]