Ікони Революції
| Ікони Революції | |
|---|---|
 | |
| 50°27′01″ пн. ш. 30°31′44″ сх. д. / 50.450534000027772663° пн. ш. 30.52892200002778011° сх. д.Координати: 50°27′01″ пн. ш. 30°31′44″ сх. д. / 50.450534000027772663° пн. ш. 30.52892200002778011° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Київ |
| Тип | стінопис |
|
| |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
«Ікони Революції» — графіті у Києві на фасаді будинку на вул. Грушевського, 4, створені під час Революції Гідності. Автор — #Sociopath. Пам'ятка історії.
Графіті було стерте 2 вересня 2017 року, згодом відтворене ГО «Новий вогонь» за мотивами оригінального.
Опис[ред. | ред. код]
Триптих складається з портретів культових українських діячів Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки, зображених у вигляді учасників Революції Гідності, та цитат з їх творів. Графіті з'явилися на фасаді будинку в ніч проти 10 лютого 2014 року.[1][2]
Автор — художник під псевдонімом #Sociopath. Під час створення триптиху подію фільмували учасники артгрупи "Бімба production":[2] Анрі Мос, Андрій Шерепенко, Микита Мекензін, Володимир Сенченко, Клавдія Буквич.[1][3]
Згідно з наказом Міністерства культури України від 15 жовтня 2014 року № 869 графіті має статус пам'ятки історії на «місці бойових дій та масової загибелі громадян в районі вул. Грушевського у м. Києві під час акцій протесту у лютому 2014 року». Артоб'єкт є частиною експозиції Музею Майдану[4].
Вандалізм[ред. | ред. код]
2 вересня 2017 року графіті було стерто. Журналістка Тетяна Висоцька повідомила про цю подію на своїй сторінці Фейсбук, і звинуватила у знищенні графіті Ігоря Доценка, власника крамниці меблів «Емпоріум», який орендував приміщення в будинку на вул. Грушевського, 4 у Національної академії наук. На опублікованих у пості світлинах Ігор Доценко стоїть поруч з робітником, що замальовував графіті.[3][5][6] Користувачі соціальних мереж зажадали пояснень від власника. Ігор Доценко долучився до обговорення, стверджуючи, що графіті «не були мистецтвом». У особистих повідомленнях він також почав погрожувати деяким учасникам дискусії.[7][8]
Реакція[ред. | ред. код]
Акт вандалізму викликав обурення в суспільстві. Наступного дня, 3 вересня, протестувальники з організацій Національний корпус, С14, ГО «Новий вогонь» та Правого сектору розбили вітрину крамниці і скло у дверях, закидали яйцями вітрини, запалили перед входом шини і обписали фасад.[9][6][10]
Влада також відреагувала на ці події. За словами прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, знищення графіті на Грушевського — не просто злочин. Це злочин проти пам'яті і цінностей, проти того, про що не можна забувати.[11]
Міністр культури Євген Нищук написав: «Ці графічні картини мали в собі дух нашої боротьби. Шевченко, Леся, Франко — наші пророки — були з нами пліч-о-пліч на Майдані. Ми „рвали кайдани“, а вони були нашими оберегами».[12]
Віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко заявив, що за знищення графіті, як частина експозиції Музею Майдану, передбачено кримінальну відповідальність.[6]
За фактом нищення графіті прокуратура відкрила кримінальне провадження за ч.2 ст 298 Кримінального кодексу ("Знищення, руйнування або пошкодження пам'яток-об'єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам'ятці"). Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що бізнес підприємців з магазину перевірять усі державні контролюючі органи.[13]
Відновити графіті зголосилася група художників. Однак автор на своїй сторінці фейсбуку не дав їм згоди. Він заявив, що у нього зберігаються як «Ікони Революції» в оригінальному розмірі, так і відповідні трафарети. Він сам готовий відновити триптих.[14][15][16]
Наслідки[ред. | ред. код]
3 вересня пізно увечері власник крамниці повідомив на своїй сторінці Фейсбук, що салон меблів закривається. Також він сказав, що інцидент стався через «провокаторів, які зафарбували ці роботи».[3] Користувачі мережі невдовзі опублікували фото, де Ігор Доценко особисто спостерігає за процесом видалення графіті з фасаду.[17][3]
4 вересня повідомили, що магазин вивіз меблі і з'їхав із приміщення.[18]
4 жовтня на місці зафарбованих графіті з'явилися декілька графіті із зображенням Вадима Рабіновича.[19][20]
Поява версії власника крамниці[ред. | ред. код]
6 вересня, через 4 дні після інциденту, було опубліковано версію власника крамниці. Ігор Доценко стверджував, що не давав ніяких вказівок щодо знищення графіті, а навпаки підтримував його в належному стані і був зацікавлений в його збереженні. Також він каже, що під час Євромайдану особисто дав дозвіл художникам на створення графіті на стіні його крамниці[21]. За його словами, коли він приїхав до своєї крамниці, він побачив якогось незнайомого чоловіка, який зафарбовував графіті, і підійшов до нього щоб спитати що він робить. Помічник народного депутата Віра Савченко зробила фотографію Доценка поруч із чоловіком, який зафарбовував графіті. Після цього Віра Савченко підійшла до Доценка щоб спитати навіщо зафарбовують графіті і той відповів що сам тільки що приїхав і не знає що відбувається. Пізніше, на питання чому він не звернувся до поліції, Ігор Доценко відповів що це пообіцяла зробити Віра Савченко[22].
Ігор Доценко заявив, що розцінює всю цю ситуацію з графіті як провокацію зі сторони Віри Савченко[23]. Також він дав обіцянку, що магазин сприятиме відновленню графіті.
Відновлення[ред. | ред. код]
14 жовтня 2017 року графіті відновили.[24][25] Ініціаторами та виконавцями робіт виступили представники громадської організації «Новий вогонь». За їхніми словами, вони не змогли переконати стріт-арт художника #Sociopath'a якнайшвидше відновити «ікони», тому самостійно завершили справу до Дня захисника України.[26] Проте автор оригінальних робіт розкритикував ці дії активістів, заявивши: «вандальна акція організації „Новий Вогонь“ остаточно знищила можливість будь-яких реставраційних робіт з відновлення оригінальних майданівських символів».[27][28]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Дякую тим, хто рівно 2 роки тому, в цю ніч був зі мною на Грушевського і допомагав створювати трилогію "Ікони Революції". Facebook. Klavdia Bukvich. 11 лютий 2016. Процитовано 8 листопада 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Сторінка Фейсбуку Sociopath. Фотографії графіті. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 4 вересня 2017.
- ↑ а б в г Графіті на Грушевського. Хроніка скандалу. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017.
- ↑ Наказ Міністерства культури України № 869 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» від 15 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 5 вересня 2017.
- ↑ З фасаду магазину на Грушевського стерли “ікони революції”. Українська правда. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
- ↑ а б в Конфлікт довкола знищеного графіті. Правогляд. bravopravo.com (укр.). Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
- ↑ InfoResist.org. С фасада магазина в Киеве смыли легендарные граффити Майдана: Хозяин угрожает критикам | ФОТО. InfoResist (ru-RU) . Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 4 вересня 2017.
- ↑ Исчезновение легендарных граффити в Киеве: в сети вспомнили о подвигах вандала. Кияни (рос.). Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
- ↑ Протестувальники потрощили вікна в магазині, який знищив "Ікони революції" - Фото №1. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
- ↑ Кайдан, Автор: Тарас (3 вересня 2017). Магазину меблів на Грушевського розбили та обмалювали вітрину за знищені графіті. Хмарочос. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
- ↑ Графіті на Грушевського: відновити не можна знищити[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Сторінка Фейсбуку Євгена Нищука. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
- ↑ Олег, Автор: Шевченко (4 вересня 2017). Київська прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом нищення графіті. Хмарочос. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
- ↑ Автор “Ікон Революції” хоче особисто відновити їх. Українська правда. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
- ↑ Автор "Ікон Революції" прокоментував зникнення графіті. 5 канал (uk-UA) . Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
- ↑ Sociopath. www.facebook.com (укр.). Процитовано 4 вересня 2017.
- ↑ Скандал со стертыми граффити: хозяин магазина заявил о провокации. ЛІГА.Новости. 3 вересня 2017. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017.
- ↑ Магазин, який стер графіті з часів Майдану, з'їжджає. BBC Україна (en-GB) . 4 вересня 2017. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
- ↑ На місці зафарбованих “ікон Революції” з’явилися графіті з Рабіновичем. Українська правда. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017.
- ↑ На місці «Ікон Революції» на Грушевського з’явилися зображення Рабіновича. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017.
- ↑ Директор магазину розповів, що не нищив графіті на Грушевського. Еспресо. 6 вересня 2017. Архів оригіналу за 17 грудня 2017. Процитовано 16 грудня 2017.
- ↑ Ірина Балачук (6 вересня 2017). Директор "Емпоріуму": Я не нищив графіті, це провокація. Українська правда. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 16 грудня 2017.
- ↑ Андрій Коваленко (4 вересня 2017). "Ікони Майдану": Що дивного в історії з графіті. depo.ua. Архів оригіналу за 17 грудня 2017. Процитовано 16 грудня 2017.
- ↑ Активісти повідомили про відновлення «ікон» Революції гідності на Грушевського у Києві [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. Радіо Свобода
- ↑ «Ікони Революції» на Грушевського відновлено. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 14 жовтня 2017.
- ↑ Сторінка ФБ ГО «Новий вогонь»
- ↑ Автор "Ікон Революції" на Грушевського жорстко розкритикував відновлення графіті без його участі. ТСН.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
- ↑ Sociopath. Facebook. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ікони Революції
.jpg)
.jpg)
