Іґаель Ядін

Іґаель Ядін יגאל ידין
Іґаель Ядін
Начальник Генерального штабу ЦАХАЛ
1949 — 1952
Попередник:	Яаков Дорі
Спадкоємець:	Мордехай Маклеф
Народження:	20 березня 1917(1917-03-20) Єрусалим, Палестина,  Османська імперія
Смерть:	28 червня 1984(1984-06-28) (67 років) Єрусалим, Ізраїль
Поховання:	Гора Герцля
Національність:	єврей
Країна:	Ізраїль
Релігія:	юдаїзм
Освіта:	Єврейський університет і Gymnasia Rehaviad
Партія:	Демократичний рух за зміни
Батько:	Елеазар Сукенік (івр. אלעזר ליפא סוקניק‎)
Мати:	Hasya Sukenikd
Військова служба
Роки служби:	1932–1952
Приналежність:	Хагана; ЦАХАЛ
Рід військ:	сухопутні війська
Звання:	Генерал-майор
Битви:	Війна за Незалежність Ізраїлю
Наукова діяльність
Наукова сфера:	археологія
Відомий як:	дослідник сувоїв Мертвого моря
Нагороди:	Percia Schimmel Prized (1983) Премія Ротшильдаd
Медіафайли у Вікісховищі

Іґаель Ядін (івр. יגאל ידין‎, уродж. Сукенік; 20 березня 1917(19170320) — 28 червня 1984) — другий начальник Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю, видатний ізраїльський археолог і політичний діяч.

Біографія

Військова кар'єра

Ядін народився у 1917 році в родині відомого археолога Елеазара Сукеніка та активістки жіночого руху Хаси Файнсод. У 15-річному віці він приєднався до Хагани, де обіймав різні посади. У 1946 році Ядін покинув Хагану через суперечки зі своїм командиром, Іцхаком Саде. У 1947 році, незадовго до проголошення незалежності Ізраїлю, Бен-Гуріон знову прикликав Ядіна на військову службу (в цей час він навчався в університеті). Ядін керував операціями під час Війни за Незалежність через хворобу першого начальника Генерального Штабу Яакова Дорі.

9 листопада 1949 р. Ядін був офіційно призначений начальником Генерального штабу після відставки Дорі і займав цей пост три роки. Ядін вийшов у відставку 7 грудня 1952 р. через розбіжності з Бен-Гуріоном, що займав пости прем'єр-міністра і міністра оборони. Військову кар'єру Ядін завершив у віці 35 років.

Археологія

Після відставки Іґаель Ядін проводив численні археологічні дослідження. У 1956 році він отримав Державну премію Ізраїлю за докторську дисертацію, присвячену перекладу сувоїв Мертвого моря. Ядін брав участь у важливих розкопках, таких як Кумран, Масада, Хацор і Мегіддо. Під час Шестиденної війни 1967 Ядін був військовим радником прем'єр-міністра Леві Ешколя, а після Війни Судного дня був членом Комісії Аграната.

Професор. Член-кореспондент Британської академії (1966).

Політична діяльність

У 1976 році Ядін спільно з професором Амноном Рубінштейном, Шмуелем Таміром, Меїром Аміом і Меїром Зореа сформував партію «ДАШ» («Демократичний рух за зміни»). Нова центристська партія здавалася перспективною в боротьбі проти корупції в русі «Маарах» (теперішня партія «Авода»). Під час виборів до Кнесету 1977 року партія отримала 15 місць. Лідер «Лікуду» Бегін зміг утворити коаліційний уряд з партією «ДАШ», залишивши в опозиції блок Маарах.

Іґаель Ядін отримав посаду заступника прем'єр-міністра і активно брав участь в укладенні мирного договору з Єгиптом. Пізніше партія розкололася і в 1981 році Ядін пішов з політики.

Посилання

• Ядин Иггаэль // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
• Біографія Іґаеля Ядіна на сайті Кнесета [Архівовано 28 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
• Біографія Іґаеля Ядіна на сайті Кнесета [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Фото і фільм про Ядіна і його археологічні дослідження (англ.)