Альберт I (король Бельгії)
| Альберт I Albert I |
||||||||||||
|
||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 23 грудня 1909 — 17 лютого 1934 року | ||||||||||||
| Попередник: | Леопольд II | |||||||||||
| Спадкоємець: | Леопольд III | |||||||||||
|
||||||||||||
| 23 січня 1891 — 23 грудня 1909 року | ||||||||||||
| Попередник: | Бодуен | |||||||||||
| Спадкоємець: | Леопольд III | |||||||||||
| Народження: | 8 квітня 1875 Брюссель, Бельгія |
|||||||||||
| Смерть: | 17 лютого 1934 (58 років) Марш-ле-Дам, під Намюром, Бельгія |
|||||||||||
| Династія: | Саксен-Кобург-Готська | |||||||||||
| Батько: | Філіп Бельгійський, граф Фландрський | |||||||||||
| Мати: | Марія Гогенцоллерн-Зігмарінген | |||||||||||
| Дружина: | Єлизавета фон Віттельсбах | |||||||||||
| Монограма: | ||||||||||||
| Нагороди: |
|
|||||||||||
Альберт I (Albert I) (8 квітня 1875 — 17 лютого 1934) — король Бельґії з 1909 з династії Заксен-Кобурґ-Ґота. Коронувався 23 грудня 1909 року після смерті свого дядька Леопольда ІІ. У зв'язку з погіршення міжнародної ситуації в 1914 році схвалив закон про загальну військову повинність. Під час Першої світової війни головнокомандувач бельґійської армії, що воювала на боці Антанти.
Зміст |
Спадкоємець [ред.]
1891 року після смерті свого старшого брата принца Бодуена був проголошений спадкоємцем престолу. Здобув приватну освіту; скінчив 1892 року Королівську військову школу. До вступу на престол мав титул графа Фландрського. 2 жовтня 1900 одружився з герцогинею Єлизаветою Баварською, дочкою герцога Карла Фрідріха.
Початок правління [ред.]
На відміну від дядька, був дуже популярним як монарх із самого початку правління. Уникав розкоші двору, полюбляв приймати гостей, багато подорожував. У 1898 та 1919 роках відвідав США. 1900 року здійснив поїздку «Вільною державою Конго» (особистим володінням та «концесією» його дядька, короля Леопольда II) й після повернення до Бельгії наполягав на зміні відносин з африканцями. Як король він значно гуманізував управління колонією (стала державним, а не приватним володінням).
У 1909—1910 роках в Бельгії відбулись суттєві реформи: були прийняті закони про обов’язкову військову службу та про шкільну освіту, тривалість якої було збільшено до 14 років.
Перша світова війна [ред.]
Альберт I набув найбільшої відомості й популярності в Європі (країни Антанти) під час Першої світової війни.
Про плани Німеччини розпочати війну Альберт дізнався 1913 року в Берліні від Вільгельма II. Король попередив Францію. Невдовзі після Сараєвського убивства, 3 липня 1914 року, в особистому листі Вільгельму Альберт повідомив його про нейтралітет своєї країни. Однак німецькі війська порушили нейтралітет Бельгії та вторглись на її територію. Альберт став, відповідно до 68-ї статті Конституції, головнокомандувачем бельгійської армії. Начальником штабу був генерал Салльєр де Моранвіль.
За великої переваги супротивника бельгійцям довелось відступити й залишити Брюссель. Однак Альберту вдалось перегрупувати свою армію й затопити низовинний берег Ізера водою, відкривши шлюзи дамби (пораду дав французький генерал Фердинанд Фош). До кінця війни бельгійці на чолі з королем, незважаючи на рівність сил, утримували невеликий плацдарм на своїй території.
Слава «короля-солдата» й «короля-лицаря» у всіх країнах Антанти була величезною. Англійські письменники та поети видали збірку «Книга короля Альберта», присвячену королю й народу Бельгії. По війні Альберт продовжував вважатись національним героєм.
Повоєнний період [ред.]
Після завершення Першої світової війни Альберт зробив внесок до відновлення країни, що постраждала від німецької окупації. Він підтримував розвиток промисловості й торгового флоту. 1921 року йому було надано звання фельдмаршала англійської армії.
З молодості король захоплювався спортом, їздою верхи, альпінізмом та природничими науками. Щоденно читав праці з різних галузей — з літератури, військової справи, медицини, авіації. Керував мотоциклом і навчився пілотувати літак.
Король-альпініст багато часу проводив у горах. В результаті нещасного випадку, зірвавшись зі скелі під час одного зі сходжень поблизу Марш-Ле-Дам, він загинув 17 лютого 1934 року у віці 58 років.
Дружина й діти [ред.]
2 жовтня 1900 року він одружився з Єлизаветою фон Віттельсбах, герцогинею Баварською (1876—1965), дочкою герцога Карла Фрідріха Баварського та племінницею імператриці Австрії Єлизавети. У них народились:
- Леопольд III (1901—1983), король Бельгії.
- Карл (1903—1983), герцог Фландрський, регент Бельгії.
- Марія Жозе (1906—2001), принцеса Бельгійська, остання королева Італії.
Див. також [ред.]
- 1290 Альбертіна — астероїд, названий на честь правителя[1].
Примітки [ред.]
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
Джерела [ред.]
- Монархи Європи. Долі династій, Частина 1. Чинні династії. Бельгія. Династія Саксен-Кобург-Гота
- Шабанов В. М. Военный орден Святого Великомученика и Победоносца Георгия. Именные списки 1769—1920. Біографічний довідник. — Москва-2004.
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
|
|||||||
- Народились 8 квітня
- Народились 1875
- Померли 17 лютого
- Померли 1934
- Кавалери Ордена підв'язки
- Кавалери Ордена Лазні
- Кавалери Королівського вікторіанського ордена
- Кавалери ордена Золотого руна
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Кавалери ордена Білого Орла
- Кавалери ордена Святого Георгія
- Кавалери ордена Святої Ганни
- Кавалери ордена Святого Станіслава
- Королі Бельгії
- Саксен-Кобург-Готська династія
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Фельдмаршали Великої Британії

