Альберт I (король Бельгії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Альберт I)
Перейти до: навігація, пошук
Альберт I
Albert I
Альберт I
Прапор
3-й Король Бельгії
23 грудня 1909 — 17 лютого 1934 року
Попередник: Леопольд II
Спадкоємець: Леопольд III
Прапор
Спадкоємець бельгійського престолу
23 січня 1891 — 23 грудня 1909 року
Попередник: Бодуен
Спадкоємець: Леопольд III
 
Народження: 8 квітня 1875(1875-04-08)
Брюссель, Бельгія
Смерть: 17 лютого 1934(1934-02-17) (58 років)
Марш-ле-Дам, під Намюром, Бельгія
Династія: Саксен-Кобург-Готська
Батько: Філіп Бельгійський, граф Фландрський
Мати: Марія Гогенцоллерн-Зігмарінген
Дружина: Єлизавета фон Віттельсбах
 
Монограма: Монограма
 
Нагороди:
Орден Трьох зірок
Орден Лазні
Королівський Вікторіанський орден
Кавалер Вищого ордена Святого Благовіщення Кавалер Великого хреста ордена Леопольда I
Орден Білого Лева
Орден Білого Орла
Орден Слона
Великий хрест ордена Вежі й Меча
Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа
Орден підв'язки
Кавалер ордена Золотого руна
Шаблон:Лицар (Дама) Справедливості Ордена Святого Іоанна (Великобританія)
Кавалер Великого Хреста Савойського військового ордена
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня

Альберт I (Albert I) (8 квітня 187517 лютого 1934) — король Бельґії з 1909 з династії Заксен-Кобурґ-Ґота. Коронувався 23 грудня 1909 року після смерті свого дядька Леопольда ІІ. У зв'язку з погіршення міжнародної ситуації в 1914 році схвалив закон про загальну військову повинність. Під час Першої світової війни головнокомандувач бельґійської армії, що воювала на боці Антанти.

Спадкоємець[ред.ред. код]

1891 року після смерті свого старшого брата принца Бодуена був проголошений спадкоємцем престолу. Здобув приватну освіту; скінчив 1892 року Королівську військову школу. До вступу на престол мав титул графа Фландрського. 2 жовтня 1900 одружився з герцогинею Єлизаветою Баварською, дочкою герцога Карла Фрідріха.

Початок правління[ред.ред. код]

На відміну від дядька, був дуже популярним як монарх із самого початку правління. Уникав розкоші двору, полюбляв приймати гостей, багато подорожував. У 1898 та 1919 роках відвідав США. 1900 року здійснив поїздку «Вільною державою Конго» (особистим володінням та «концесією» його дядька, короля Леопольда II) й після повернення до Бельгії наполягав на зміні відносин з африканцями. Як король він значно гуманізував управління колонією (стала державним, а не приватним володінням).

У 19091910 роках в Бельгії відбулись суттєві реформи: були прийняті закони про обов’язкову військову службу та про шкільну освіту, тривалість якої було збільшено до 14 років.

Перша світова війна[ред.ред. код]

Альберт I набув найбільшої відомості й популярності в Європі (країни Антанти) під час Першої світової війни.

Про плани Німеччини розпочати війну Альберт дізнався 1913 року в Берліні від Вільгельма II. Король попередив Францію. Невдовзі після Сараєвського убивства, 3 липня 1914 року, в особистому листі Вільгельму Альберт повідомив його про нейтралітет своєї країни. Однак німецькі війська порушили нейтралітет Бельгії та вторглись на її територію. Альберт став, відповідно до 68-ї статті Конституції, головнокомандувачем бельгійської армії. Начальником штабу був генерал Салльєр де Моранвіль.

За великої переваги супротивника бельгійцям довелось відступити й залишити Брюссель. Однак Альберту вдалось перегрупувати свою армію й затопити низовинний берег Ізера водою, відкривши шлюзи дамби (пораду дав французький генерал Фердинанд Фош). До кінця війни бельгійці на чолі з королем, незважаючи на рівність сил, утримували невеликий плацдарм на своїй території.

Слава «короля-солдата» й «короля-лицаря» у всіх країнах Антанти була величезною. Англійські письменники та поети видали збірку «Книга короля Альберта», присвячену королю й народу Бельгії. По війні Альберт продовжував вважатись національним героєм.

Повоєнний період[ред.ред. код]

Після завершення Першої світової війни Альберт зробив внесок до відновлення країни, що постраждала від німецької окупації. Він підтримував розвиток промисловості й торгового флоту. 1921 року йому було надано звання фельдмаршала англійської армії.

З молодості король захоплювався спортом, їздою верхи, альпінізмом та природничими науками. Щоденно читав праці з різних галузей — з літератури, військової справи, медицини, авіації. Керував мотоциклом і навчився пілотувати літак.

Король-альпініст багато часу проводив у горах. В результаті нещасного випадку, зірвавшись зі скелі під час одного зі сходжень поблизу Марш-Ле-Дам, він загинув 17 лютого 1934 року у віці 58 років.

Дружина й діти[ред.ред. код]

2 жовтня 1900 року він одружився з Єлизаветою фон Віттельсбах, герцогинею Баварською (18761965), дочкою герцога Карла Фрідріха Баварського та племінницею імператриці Австрії Єлизавети. У них народились:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]