Альберт I (король Бельгії)

Альберт I Albert I
3-й Король Бельгії
23 грудня 1909 — 17 лютого 1934 року
Попередник:	Леопольд II
Спадкоємець:	Леопольд III
Спадкоємець бельгійського престолу
23 січня 1891 — 23 грудня 1909 року
Попередник:	Бодуен
Спадкоємець:	Леопольд III
Народження:	8 квітня 1875(1875-04-08) Брюссель, Бельгія
Смерть:	17 лютого 1934(1934-02-17) (58 років) Марш-ле-Дам, під Намюром, Бельгія
Династія:	Саксен-Кобург-Готська
Батько:	Філіп Бельгійський, граф Фландрський
Мати:	Марія Гогенцоллерн-Зігмарінген
Дружина:	Єлизавета фон Віттельсбах
Монограма:
Нагороди:
Альберт I у Вікісховищі

Альберт I (Albert I) (8 квітня 1875 — 17 лютого 1934) — король Бельґії з 1909 з династії Заксен-Кобурґ-Ґота. Коронувався 23 грудня 1909 року після смерті свого дядька Леопольда ІІ. У зв'язку з погіршення міжнародної ситуації в 1914 році схвалив закон про загальну військову повинність. Під час Першої світової війни головнокомандувач бельґійської армії, що воювала на боці Антанти.

Спадкоємець

1891 року після смерті свого старшого брата принца Бодуена був проголошений спадкоємцем престолу. Здобув приватну освіту; скінчив 1892 року Королівську військову школу. До вступу на престол мав титул графа Фландрського. 2 жовтня 1900 одружився з герцогинею Єлизаветою Баварською, дочкою герцога Карла Фрідріха.

Початок правління

На відміну від дядька, був дуже популярним як монарх із самого початку правління. Уникав розкоші двору, полюбляв приймати гостей, багато подорожував. У 1898 та 1919 роках відвідав США. 1900 року здійснив поїздку «Вільною державою Конго» (особистим володінням та «концесією» його дядька, короля Леопольда II) й після повернення до Бельгії наполягав на зміні відносин з африканцями. Як король він значно гуманізував управління колонією (стала державним, а не приватним володінням).

У 1909—1910 роках в Бельгії відбулись суттєві реформи: були прийняті закони про обов’язкову військову службу та про шкільну освіту, тривалість якої було збільшено до 14 років.

Перша світова війна

Альберт I набув найбільшої відомості й популярності в Європі (країни Антанти) під час Першої світової війни.

Про плани Німеччини розпочати війну Альберт дізнався 1913 року в Берліні від Вільгельма II. Король попередив Францію. Невдовзі після Сараєвського убивства, 3 липня 1914 року, в особистому листі Вільгельму Альберт повідомив його про нейтралітет своєї країни. Однак німецькі війська порушили нейтралітет Бельгії та вторглись на її територію. Альберт став, відповідно до 68-ї статті Конституції, головнокомандувачем бельгійської армії. Начальником штабу був генерал Салльєр де Моранвіль.

За великої переваги супротивника бельгійцям довелось відступити й залишити Брюссель. Однак Альберту вдалось перегрупувати свою армію й затопити низовинний берег Ізера водою, відкривши шлюзи дамби (пораду дав французький генерал Фердинанд Фош). До кінця війни бельгійці на чолі з королем, незважаючи на рівність сил, утримували невеликий плацдарм на своїй території.

Слава «короля-солдата» й «короля-лицаря» у всіх країнах Антанти була величезною. Англійські письменники та поети видали збірку «Книга короля Альберта», присвячену королю й народу Бельгії. По війні Альберт продовжував вважатись національним героєм.

Повоєнний період

Після завершення Першої світової війни Альберт зробив внесок до відновлення країни, що постраждала від німецької окупації. Він підтримував розвиток промисловості й торгового флоту. 1921 року йому було надано звання фельдмаршала англійської армії.

З молодості король захоплювався спортом, їздою верхи, альпінізмом та природничими науками. Щоденно читав праці з різних галузей — з літератури, військової справи, медицини, авіації. Керував мотоциклом і навчився пілотувати літак.

Король-альпініст багато часу проводив у горах. В результаті нещасного випадку, зірвавшись зі скелі під час одного зі сходжень поблизу Марш-Ле-Дам, він загинув 17 лютого 1934 року у віці 58 років.

Дружина й діти

2 жовтня 1900 року він одружився з Єлизаветою фон Віттельсбах, герцогинею Баварською (1876—1965), дочкою герцога Карла Фрідріха Баварського та племінницею імператриці Австрії Єлизавети. У них народились:

• Леопольд III (1901—1983), король Бельгії.
• Карл (1903—1983), герцог Фландрський, регент Бельгії.
• Марія Жозе (1906—2001), принцеса Бельгійська, остання королева Італії.

Див. також

• 1290 Альбертіна — астероїд, названий на честь правителя.

Джерела

• Монархи Європи. Долі династій, Частина 1. Чинні династії. Бельгія. Династія Саксен-Кобург-Гота
• Шабанов В. М. Военный орден Святого Великомученика и Победоносца Георгия. Именные списки 1769—1920. Біографічний довідник. — Москва-2004.
• Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961