Амфіболи
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Амфіболи | |
|---|---|
 |
|
| Загальні відомості | |
| Генезис | {{{Генезис}}} |
| Ідентифікація | |
| Колір | чорні, зелені, бурі або безбарвні |
| Сингонія і вид симетрії | {{{Сингонія і вид симетрії}}} |
| Сингонія, Вид | ромбічна моноклінна |
| Твердість за шкалою Мооса | 5—6 |
| Густина | {{{Густина}}} г/см³ |
| Густина | 2.9—3.6 г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник відбиття R580 | {{{Показник відбиття, R580}}} |
| Інші властивості | |
Амфібо́ли (рос. амфиболы, англ. amphiboles, нім. Amphibole) — породотвірні мінерали класу силікатів однакової кристалохімічної будови, аніонний радикал яких є стрічковим. Загальна формула [ Si4 O11]6-. В ґратці обов’язково наявний гідроксил ОН-, який інколи заміщується F-.
За хім. складом це кремнекисневі сполуки магнію, заліза, кальцію, іноді алюмінію і лугів.
А. кристалізуються в моноклінній і ромбічній системах; кристали здебільшого витягнуті, мають призматичний, веретеноподібний або голчастий вигляд; чорні, зелені, бурі або безбарвні; твердість 5—6; пит. в. 2.9—3.6.
Виділяються підгрупи:
- 1) ромбічна — антофіліт,
- 2) моноклінна — тремоліт, актиноліт, рогова обманка.
А. входять до складу порід: сієнітів, діоритів, габро-амфіболітів, амфіболових сланців та ін.
За генезисом А. переважно метаморфічні мінерали.
На території України амфіболовий азбест відомий в залізорудному Криворізькому басейні. Амфіболові породи поширені на території Українського щита.
Розрізняють: амфіболи кальцієво-магнезіально-залізисті (зайва назва актиноліту); амфіболи літіїсті (загальна назва амфіболів, які містять літій); амфіболи лужні (амфіболи, до складу яких входять катіони лужних металів); амфіболи монок-лінні (амфіболи, які кристалізуються у призматичному вигляді моноклінальної сингонії; серед них виділяється кілька ізоморфних рядів мінералів); амфіболи орторомбічні (те саме, що амфібо-ли ромбічні); амфіболи променисті (амфіболи, які утворюють променисті та голчасті агрегати – тремоліт, актиноліт); амфіболи ромбічні (амфіболи, які кристалізуються в ромбо-дипірамідальному виді ромбічної сингонії; серед них виділяють ряд антофіліт-жедриту та холмквіститу); амфіболи хромисті (лужні амфіболи з родовищ Туреччини, які містять 4,68% Cr2O3).
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
- Українська радянська енциклопедія
- Бетехтин А. Г. Минералогия. М., 1950;
- Лазаренко Е. К. Курс минералогии. К., 1951.
