Актиноліт
| Актиноліт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Клас мінералу | силікати |
| Хімічна формула | Ca2(MgFe)5 [Si4O11]2[ОН]2 |
| Ідентифікація | |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Інші властивості | |
Актинолі́т (грец. ακτις — промінь, λιθος — камінь, тобто «променистий камінь», рос. актинолит, англ. actinolite; нім. Aktinolith, Strahlstein) — породотвірний мінерал класу силікатів.Метасилікат стрічкової будови з групи амфіболів, зустрічається у вигляді променистих агрегатів зеленого кольору.
Зміст |
[ред.] Склад та характеристики
Хім. склад: Ca2(MgFe)5 [Si4O11]2[ОН]2. Домішки MnO (до 7,4 %), Аl, Fe3+. Сингонія моноклінна. Густина 3,2-3,3. Твердість 5,5-6. Блиск скляний. Утворює променисті, азбестоподібні волокнисті агрегати; рідше — щільна заплутано-волокниста маса — нефрит. Колір зелений різних відтінків. Спайність довершена в одному напрямі. А. — типовий метасоматичний мінерал. Широко розповсюджений у сланцях низького рівня регіонального метаморфізму, в зонах зміни гіпербазитів, скарнах. Кінцевий продукт зміни піроксенів у процесі уралітизації. Акцесорний мінерал деяких кислих порід, пегматитів і карбонатитів. Головний породоутворюючий мінерал кристалічних сланців.
Розрізняють: актиноліт-азбест (тонковолокниста відміна актиноліту, яка може витримувати, не змінюючись, високі температури); актиноліт марганцевистий (відміна актиноліту, яка містить до 6 % MnO); актиноліт променистий (те саме, що актиноліт-азбест); актиноліт склуватий (відміна актиноліту у формі довгих яскраво-зелених кристалів).
Використовується у промисловості як кислото- і вогнетривкий матеріал. В Україні відомий у Криворізькому районі та в Приазов'ї.
[ред.] Староукраїнські назви
ЛУЧАК, ЛУЧОВИК — стара українська назва актиноліту.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.