Антропов Олексій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антропов Олексій Петрович
Антропов Алексей Петрович
Antropov Self.jpg
Автопортрет Антропова
Дата народження 14 (25) березня 1716(1716-03-25)
Місце народження Санкт-Петербург, Російська імперія
Дата смерті 12 (23) червня 1795(1795-06-23) (79 років)
Місце смерті Санкт-Петербург
Національність росіянин
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Жанр портрет, побутова картина, релігійний образ
Напрямок реалізм
Роки творчості 1739-1794
Твори портрети, побутова картина, релігійний образ

Олексі́й Петро́вич Антро́пов (*14 (25) березня 1716(17160325)—†12 (23) червня 1795) — російський митець-портретист, автор монументального розпису, академік Імператорської Академії мистецтв.

З 1739 році його вчителями стали француз Луї Каравак, а згодом А. Матвєєв, М. Захаров та І. Вишняков. В складі команди Вишнякова він виконав чимало монументально-декоративного розпису у стилістиці західного бароко: у Зимовому палаці (1744—1745 рр,) та Літньому (1748 р.), Царскосільскому (1749) та інших палацах, а у 1750 р. працював в Оперному дімі, де писав декорації під керівництвом італійських майстрів Джузеппе Валеріані та Антоніо Перезинотті.

Пензлю майстра належать ікони «Тайна Вечеря» (оцінюється у суму майже 2 млн доларів), «Благовіщення», «Успіння Богородиці» та «Апостол Андрій Первозванний» що були виконані у Києві 1752-го року в збудованому згідно з проектом В. Растреллі архітектором І. Мічуріним - Андріївській церкві.

Митець писав також і державні парадні портрети за старими зразками, відшліфовуючи живописне мистецтво. Серед них декілька схожих між собою портретів імператриці Єлизавети Петрівни (1753—1755 років). Високою оцінкою праці Антропова стало запрошення у кінці 1755 р. у Москву для розпису за ескізами П. Градиці та С. Горяїнова плафонів у Головинському палаці, де часто гостила сама імператриця.

Твори[ред.ред. код]

До найкращих творів Антропова належать «Портрет А. М. Ізмайлової» (1754, Третьяковська галерея), «Портрет М. А. Румянцевої» (1764, Російський музей). Вони приваблюють реалістичною правдивістю і досконалістю характеристики. У парадному портреті Петра III (1762, Російський музей) Антропов виразно й правдиво передав зовнішність імператора - невеличну, маловиразну. Перебуваючи в Києві, зазнав впливу українського мистецтва. «Портрет отамана Ф. І. Краснощокова» (1761, Російський музей) має багато спільних рис з українським портретом 18 століття, з так званою парсуною.

Твори Антропова є важливою ланкою в розвитку російського портрета.

Портрети пензля Антропова[ред.ред. код]

«Автопортрет з сином перед портретом дружини».


Портрети царських особ[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  • Савинов А. Н., Алексей Петрович Антропов, в кн.: Русское искусство. Очерки о жизни и творчестве художников XVIII века, М., 1952.
  • Сахарова И. «А. П. Антропов», М., 1974.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]