Смольянінов Артур Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Смольянінов.
Смольянінов Артур Сергійович
рос. Артур Сергеевич Смольянинов
Народився 27 жовтня 1983(1983-10-27) (40 років)
Москва, СРСР
Громадянство  Росія
 СРСР
Діяльність актор, телеактор, театральний режисер
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Роки діяльності 1998 — тепер. час
У шлюбі з Мельникова Дарина Олексіївна
IMDb nm0810638
CMNS: Смольянінов Артур Сергійович у Вікісховищі

Артур Сергійович Смольянінов (нар. 27 жовтня 1983) — російський актор театру і кіно.

Життєпис[ред. | ред. код]

Артур Сергійович Смольянінов народився 27 жовтня 1983 року в Москві. Дитинство і юність провів у місті Корольов Московської області. Мама Марія Володимирівна — художник, вчитель малювання. У Артура є ще два молодших брата і сестра.

У кіно його відкрив Валерій Прийомихов. Фільм «Хто, якщо не ми» вийшов в 1998, а коли проходили зйомки, Артуру було чотирнадцять. Зустріч з Прийомиховим змінила життя Артура, розгорнула її в інший бік. Ця унікальний людина дуже багато дала підлітку. Коли Прийомихова не стало, Артур дуже важко це пережив. «Хто, якщо не ми» став путівкою в професію — після цього фільму удача й успіх ні на хвилину не залишали молодого актора.

Після закінченої екстерном школи в 16 років з першого заходу вступив в РАТІ (колишній ГІТІС) на акторське відділення режисерського факультету (майстерня Л. Є. Хейфеца) і в 2004 році закінчив його, маючи за плечима майже десяток робіт у кіно і на телебаченні.

Відразу після вдалого кінодебюту у фільмі «Хто, якщо не ми» зіграв у фільмі «Тріумф». Широку популярність акторові принесла роль Лютого у фільмі про афганську війну « Дев'ята рота».

Артур Смольянінов був прийнятий в групу театру «Современнік» у 2006. У дипломних спектаклях грав тата в «Сімейних ситуаціях» Біляна Срблянович, Вихорева у «Не в свої сани не сідай» А. М. Островського.

У сьогоднішньому репертуарі артиста — Солоний у виставі «Три сестри» А. П. Чехова, Датський король в «Ще раз про голого короля» Леоніда Філатова, Помпей і Гонець у виставі «Антоній & Клеопатра. Версія» Олега Богаєва і Кирила Серебреннікова за мотивами Вільяма Шекспіра, принц Гіальмар в «Мален» Моріса Метерлінка.

Артур Смольянінов входить до ради піклувальників фондів «Подаруй життя», організованого Чулпан Хаматової і Діною Корзун, що допомагає дітям з онкогематологічними захворюваннями, і «Галчонок», що допомагає дітям з органічними ураженнями центральної нервової системи. Неодноразово брав участь у благодійних акціях.

Фігурант бази «Миротворець»[1]. Виступив проти вторгнення Росії в Україну у 2022 році[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

«Современник»[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Призи та нагороди[ред. | ред. код]

  • Названий «Найкращим актором-підлітком» на VIII Міжнародному кінофестивалі дитячих фільмів в Артеку (за роль у фільмі «Хто, якщо не ми?»).
  • Лауреат Молодіжної премії «Тріумф» (2007).

Факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Центр «Миротворець»: Смольянинов Артур Сергеевич. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 1 лютого 2021.
  2. ↑ «Все это была моя Родина. Это и в меня стреляют тоже» Артур Смольянинов в ютьюб-шоу «Скажи Гордеевой» — о войне в Украине и встрече с Путиным. Meduza (рос.). Процитовано 7 травня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Смольянінов_Артур_Сергійович&oldid=40464291