Моріс Метерлінк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Моріс Метерлінк
Maurice Maeterlinck
Maeterlinck.jpg
Дата народження 29 серпня 1862(1862-08-29)
Місце народження Гент, Бельгія
Дата смерті 6 травня 1949(1949-05-06) (86 років)
Місце смерті Ніцца, Франція
Національність фламандець
Мова творів французька
Рід діяльності поет, драматург
Роки активності: 1888 - 1949
Напрямок символізм
Премії

Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (1911)

Nobel prize medal.svg

Моріс Полідор Марі Бернар Метерлінк (фр. Maurice Polydore Marie Bernard Maeterlinck; *29 серпня 1862 — †6 травня 1949) — бельгійський письменник, драматург і філософ, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури (1911)

Життєпис[ред.ред. код]

Бельгійський період[ред.ред. код]

Моріс Метерлінк народився в Бельгії, в родині багатого нотаріуса. Сім'я була франкомовна, тому Метерлінк пізніше написав велику частину своїх творів французькою мовою. Багато з його перших творів (в основному, юридичні напрацювання) не збереглися, тому що були знищені автором, збереглися лише фрагменти.

У 1883 році на сторінках журналу «Jeune Belgique» було опубліковано перший вірш Метерлінка. У 1885 році він отримав право займатися адвокатською практикою, закінчивши юридичний факультет Гентського університету. У 1888 році побачила світ, видана за рахунок коштів родини автора, поетична збірка «Оранжереї», а рік по тому була написана «Принцеса Мален» (La Princesse Maleine) — перша п'єса Метерлінка, яка здобула похвалу Октава Мірбо. У 1889 вийшла збірка віршів «Теплиці» (Les Serres chaudes), в 1896 — збірка «12 пісень» (в 1900 — «15 пісень»).

Метерлінк у Франції[ред.ред. код]

З 1896 Метерлінк живе у Франції, переважно у Парижі. Тут він зближується з символістами, які чинять на нього величезний вплив. Ідеалізм і символізм знайшли відображення в ранніх художніх творах Метерлінка (книга «Скарб смиренних», 1896). Популярність Метерлінку приносить п'єса-казка «Принцеса Мален» 1889; одноактні п'єси «Непрошена», «Сліпі», (обидві 1890) - п'єси про незадоволення, яка змушує шукати і не знаходити щастя і любов у повсякденному житті; драма «Пелеас і Мелісанда» , 1892 - символічна драма ідеальних закоханих, які знищують самі себе в пошуках досконалості. Критики охарактеризували це як "драматургія мовчання, натяків і недомовок». Головні теми його творчості - смерть і значення людського життя, місце і роль людини в суспільстві, в історії. У 1902 році побачила світ п'єса «Монна Ванна», в якій з'являється тема протесту людини проти всевладдя року.

У 1909 р. була поставлена ​​знаменита п'єса «Синій птах» (1908), в якій герої подорожують по світу в пошуках щастя, а знаходять його у себе вдома. Феномен незадоволеності людини і пошуків щастя продовжує досліджуватися Метерлінком в продовженні феєрії «Синій птах» - п'єсу «Заручення» (1918).

У пізніх п'єсах Метерлінк звертався до біблійних, казкових і історичних сюжетів. Мотив смерті постійно присутній в творах письменника, а в пізній творчості наростає інтерес до містики і окультизму.

У філософських есе Метерлінк звертається до філософії та естетики символізму. У найвідоміших філософських творах «Життя бджіл» (1901), «Життя термітів» (1926) і «Життя мурашок» (1930) письменник намагався пояснити життя і діяльність людини через аналогії, взяті зі спостережень за природою.

У 1911 році Моріс Метерлінк став лауреатом Нобелівської премії з літератури «за його багатосторонню літературну діяльність, і особливо його драматичні твори, що відрізняються багатством уяви і поетичною фантазією».

У 1940 Метерлінк втік від німецької окупації до США, через проблеми зі здоров'ям повернувся до Франції в 1947 р. Помер у Ніцці 6 травня 1949 р. від серцевого нападу.

Метерлінк в Україні[ред.ред. код]

Окремі драми М. Метерлінка перекладали Леся Українка («Неминуча», 1901), Євген Тимченко («Сліпці», 1909; «Непроханий гість», «Всередині», «Синя пташка», 1918), Марія Грінченко («Монна Ванна», 1907), Наталя Кобринська («Синьобородий і Оріяна», 1913), М. Антонюк («Непроханий гість», 1918), П. Долина з В. Миляєвим («Чудо святого Антонія», 1919) та Ф. Крушинський («Монна Ванна», 1923). Переклад цих творів мав чималий вплив на український літературний процес кінця ХІХ — початку ХХ ст. Творчістю драматурга захоплювались також Іван Франко, Ольга Кобилянська, Василь Стефаник, Михайло Коцюбинський, Олександр Олесь. У радянській Україні «Синього птаха» перекладали Максим Рильський і Надія Гордієнко-Андріанова, але окремим виданням твір не виходив. За незалежності були переклад з російської Степана Грицюка (1997) та низка переказів (Юрій Надзбручанець, Б. Бойко, Н. Павловська), а також видання «П'єс» («Сліпі», «Пелеас і Мелісанда», «Аріадна та Синя Борода», «Блакитний птах», 2007) і «Блакитного птаха» (Тернопіль: Богдан, 2011) у коментованому перекладі Д. Чистяка. У літературознавчих розвідках до драматургії Нобелівського лауреата звертались І. Франко, Леся Українка, О. Білецький, М. Рильський, К. Шахова, Я. Кравець, Д. Чистяк та інші. Перше українське дисертаційне дослідження, присвячене доробку письменника в Україні, - «Лінгвопоетика міфологічного інтертексту в ранній драматургії М. Метерлінка», виконане Д. Чистяком (2012).

Доробок[ред.ред. код]

П'єси[ред.ред. код]

  • Принцеса Мален
  • Сліпі (Les Aveugles, 1890)
  • Непрохана (L’Intruse, 1891)
  • Сім принцес (Les Sept princesses, 1891)
  • Пеллеас і Мелісанда (Pelléas et Mélisande, 1892; символістська драма, на основі якої Клод Дебюссі написав оперу, 1902)
  • Там усередині (Intérieur, 1894)
  • Смерть Тентагіля (La Mort de Tintagiles, 1894)
  • Аглавена і Селізетта (Aglavaine et Sélysette, 1896)
  • Аріадна та Синя Борода, або Марне звільнення (Ariane et Barbe-Bleue, 1896)
  • Сестра Беатріса (Sœur Béatrice, 1900)
  • Монна Ванна (Monna Vanna, 1902)
  • Жуазель (Joyzelle, 1903)
  • «Чудо Святого Антонія» (Le Miracle de saint Antoine, 1903)
  • Синій птах (L'Oiseau bleu, 1908)
  • Марія Магдалена (Marie-Magdeleine, 1913)
  • Бургомистр Стельмонда (Le Bourgmestre de Stilmonde, 1919)
  • Заручини(Les Fiançailles, 1922)
  • Лихо минає (Le Malheur passé, 1925)
  • Марія Вікторія (Marie-Victoire, 1925)
  • Могутність мертвих(La puissance des morts, 1926)
  • Іуда Іскаріот (Judas de Kerioth, 1929)
  • Бернікель (Berniquel, 1929)
  • Принцеса Ізабелла (La Princess Isabelle, 1935)
  • Жанна д’Арк (Jeanne d’Arc, 1945)

Філософські есе[ред.ред. код]

  • Скарб смиренних (Le Trésor des humbles, 1896).
  • Мудрість і доля(La Sagesse et la destinée, 1898).
  • Життя бджіл (La Vie des Abeilles, 1901).
  • Сокровений храм (Le temple enseveli, 1902).
  • Подвійний сад (Le Double Jardin, 1904).
  • Розум квітів (L’Intelligence des Fleurs, 1907).
  • Смерть (La Mort, 1913).
  • Дрібниці війни (Les Débris de la guerre, 1916)
  • Життя термітів (La Vie des Termites, 1926)
  • Життя простору (La Vie de l’Espace, 1928)
  • Велика феєрія (La Grande Féerie, 1929)
  • Життя мурах (La Vie des Fourmis, 1930)
  • Стікляний павук (L’Araignée de verre, 1932)
  • Великий закон (La Grande Loi, 1933)
  • Перед великим мовчанням (Avant le grand silence, 1934)
  • Піщаний годинник (1936)
  • Тінь крил (L’Ombre des ailes, 1936)
  • Перед лицем Бога (Devant Dieu, 1937)
  • Широкі врата (1939)
  • Потойбічний світ, або Солнечний годинник (L’Autre Monde ou le cadran stellaire, 1942)

Про нього[ред.ред. код]

  • Чистяк, Дмитро Блакитний птах світової літератури: Моріс Метерлінк. // Всесвіт. - 2008. – № 1–2.
  • Чистяк, Д. О. Аналіз явищ звукового символізму у драмі М. Метерлінка «Сім принцес» (1891). // Мовні і концептуальні картини світу. - 2009. - Вип. 26. Ч.3.
  • Чистяк, Д. О. Трансформація міфологічного інтертексту «Шякунтали» Калідаси у «Пелеасі і Мелісанді» Моріса Метерлінка // Літературознавчі студії. - 2010. – Вип. 26.
  • Чистяк, Д. О. Засади лінгвопоетичного аналізу символу й міфу в ранній творчості Моріса Метерлінка // Мовні і концептуальні картини світу. - 2010. – Вип. 31.
  • Чистяк, Д. О. Рецепція й трансформація тексту «Макбета» у творчості Моріса Метерлінка // Ренесансні студії. - 2010. – Вип. 14-15.
  • Чистяк, Дмитро Трансформація давньогрецького міфологічного інтертексту у драмі М. Метерлінка «Непрохана» // «Мова та історія». – 2011. - Вип. 172.
  • Чистяк, Дмитро Давньогрецький міфологічний гіпертекст у драмі М. Метерлінка «Пелеас і Мелісанда» (1892) // «Мова та історія». – 2011. - Вип. 175. – С. 4-28.
  • Чистяк, Дмитро Давньогрецький міфологічний інтертекст у драмі М. Метерлінка «Семеро принцес» (1891) // «Мова та історія». – 2011. - Вип. 176. – С. 4-15.

Література[ред.ред. код]

  • Найповніший український переклад творів М. Метерлінка: Метерлінк, Моріс. П'єси. /Упоряд., пер. з фр., передм. та комент. Д. О. Чистяка. — К.: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2007.
  • Новий переклад "Блакитного птаха": Метерлінк, Моріс. Блакитний птах / Переклад з французької, передмова, післяслово та примітки Д. О. Чистяка. — Тернопіль: Богдан, 2011. — 120 с.

Посилання[ред.ред. код]


Література Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.