Барвінок цвів і зеленів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Барвінок цвів і зеленів
Факсиміле з віршем «Барвінок цвів і зеленів»
Жанр вірш
Форма вірш[d]
Автор Тарас Шевченко
Мова українська
Написано 1860
Опубліковано 1862

«Барвінок цвів і зеленів» — вірш Тараса Шевченка, написаний 1860 року в С.-Петербурзі.

Автографи, датування, написання[ред. | ред. код]

Зберіглося два чистових автографи вірша: у «Більшій книжці»[1] і на окремому аркуші[2]. Вірш датується за автографом у «Більшій книжці» та його місцем там серед творів 1860 року: 14 вересня 1860 рік, С.-Петербург[3].

Автограф, з якого вірш переписано до «Більшої книжки», не відомий. Над текстом у «Більшій книжці» спершу було записано присвяту: «Ликері на память 14 сентября», потім Шевченко густо закреслив ім'я Ликери й надписав зверху: «Н. Я. Макарову». Чистовий автограф, який зберігається в РДАЛМ, також має присвяту «Л.» — тобто «Ликері»[3].

Зміст[ред. | ред. код]

Вірш написано під враженням розриву поета з нареченою Л. Полусмаковою. Символіка вірша близька до народнопісенної[4].

Недосвіт — ранковий мороз, що буває весною і восени перед сходом сонця; приморозок.[5]

Н. Я. Макарову

Ликері
на пам’ять 14 сентября

Барвінок цвів і зеленів,
Слався, розстилався;
Та недосвіт передсвітом
В садочок укрався.

Потоптав веселі квіти,
Побив... Поморозив...
Шкода того барвіночка
Й недосвіта шкода!

http://litopys.org.ua/shevchenko/shev2149.htm

Публікація[ред. | ред. код]

Вперше надруковано за «Більшою книжкою» в журналі «Основа» 1862 року (№ 5, стор. 2) під редакційною назвою «Н. Я. Макарову» й з присвятою «На память 14 сентября». За першодруком зроблено списки: невідомою рукою в рукописній збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 року[6] та в рукописній збірці «Кобзар» 1865 року, переписаній Дмитром Демченком[7][3].

До збірки творів уперше введено у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка/ Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 року[8], де подано за першодруком, під назвою «Н. Я. Макарову» й з присвятою: «На память 14 сентября 1860 г.»[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ІЛ, ф. 1, № 67, с. 306
  2. РДАЛМ, ф. 277, оп. 2, № 37, арк. 6
  3. а б в г «Барвінок цвів і зеленів» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 352; 745—747.] litopys.org.ua Процитовано 4 травня 2023
  4. «Барвінок цвів і зеленів» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1. — С. 50-65.] izbornyk.org.ua Процитовано 4 травня 2023
  5. НЕДОСВІТ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 29 січня 2024.
  6. ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 662
  7. ІЛ, ф. 1, № 81, с. 133
  8. «Кобзарь Тараса Шевченка/ Коштом Д. Е. Кожанчикова». СПб., 1867. — С. 651

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шевченківський словник у двох томах. Том перший. К. 1976. С. 57.
  • Тарас Шевченко. Твори в п'яти томах. Том другий. К. Дніпро, 1970. С. 353