Бель-Іль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бель-Іль
Острів на карті Франції
Острів на карті Франції
Місце знаходження Біскайська затока
Координати 47°19′55″ пн. ш. 3°10′01″ зх. д. / 47.33194° пн. ш. 3.16694° зх. д. / 47.33194; -3.16694Координати: 47°19′55″ пн. ш. 3°10′01″ зх. д. / 47.33194° пн. ш. 3.16694° зх. д. / 47.33194; -3.16694
Площа 83.76 км²
Найвища точка 63 м
Країна Франція
Адм. одиниця Бретань
Населення (1999) 4735
Бель-Іль (Франція)
Бель-Іль
Бель-Іль
Belle-ile Le Palais arriere port.JPG
Belle-ile Les Poulains un jour de tempete.JPG

Бель-Іль (фр. Belle-Île-en-Mer, брет. Enez ar Gerveur, лат. Vindilis) — острів у Біскайській затоці біля узбережжя французької Бретані. Під час правління Наполеона I називався також Островом Жозефіни (фр. Île Joséphine).

Адміністративно острів входить до департаменту Морбіан. Постійне населення — 4,7 тис. жителів (1999). У літній період населення набагато збільшується за рахунок відпочивальників, багато з яких мають тут дачі.

Географія[ред.ред. код]

Бель-Іль розташований за 14 км від мису Кіберон. Це найбільший острів біля узбережжя Бретані: площа — 83,76 км ². Середня висота — 40 м. У давнину острів вкривали ліси.

Історія[ред.ред. код]

Острів був заселений людьми більше восьми тисяч років тому. У IX столітті належав графству Корнуай. У XVII столітті острів був куплений суперінтендантом фінансів Франції Ніколя Фуке, який почав перетворювати його на неприступну фортеця. Згодом, коли Фуке потрапив у немілість, Бель-Іль був зданий королю. У художній літературі історія боротьби навколо острова згадується в романі Олександра Дюма «Віконт де Бражелон, або Десять років потому».

Бретонська мова в живому спілкуванні збереглася на острові до 1960-х або 1970-х років (найдовше — в парафії Локмар'я); окремі носії були живі ще наприкінці 1980-х років. Діалект острова відноситься до Ваннської діалектної групи.[1]

Адміністративно-територіальний поділ[ред.ред. код]

Адміністративно острів поділяється на чотири муніципалітети: Ле-Пале, Локмар'я, Бангор (Морбіан) та Созон. Разом вони утворюють співтовариство комун (communauté de communes) та кантон Бель-Іль.

Транспорт[ред.ред. код]

Порт Ле-Пале пов'язаний поромними лініями з декількома містами Франції.

На острові є невелике однойменне летовище. Основні дані летовища: Злітно-посадкова смуга 660× 20 м, бітумне покриття, напрямок — O6/24[2].

У режимі громадського транспорту під брендом Taol Mor на острові функціонують два автобусних маршрути[3].

  • Зелений маршрут: Ле-Пале — Бангор — Локмаріа — Ле-Пале
  • Червоний маршрут: Ле-Пале — Созон — Бангор — Ле-Пале

Автобусні маршрути функціонують лише з квітня до вересня.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Andrée Gallen, Statut juridique de Belle-Isle-en-Mer à la fin de l’Ancien Régime, докторська дисертація, Paris, 1954, (Archives départementales d'Ille-et-Vilaine - Mémoire 2 J 649).
  • Brigitte Dumortier, Le poids de l’insularité dans trois îles de Bretagne méridionale : Belle-Île, Houat et Hoedic, Presses de l’École normale supérieure, Paris 1976
  • Léon Trébuchet, Belle-Isle-en-Mer, étape d’un touriste en France… il y a cent ans, rééd., éd. PyréMonde, Monein, 2007.
  • Th. Chasle de La Touche, « Petite histoire de Belle-Île-en Mer », rééd., éd. PyréMonde, Monein, 2006.
  • Histoire de Belle-Île-en-Mer par Chasle de La Touche, Nantes, 1852 Онлайн

Посилання[ред.ред. код]


Географія Франції Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.