Громадський транспорт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Легкорейковий транспорт в Мельбурні, Австралія

Грома́дський тра́нспорт — мережа пасажирського транспорту, яка обслуговує широкий загал на противагу приватному транспорту, наприклад, приватним автомобілям або автомобілям на прокат. За рідкісним винятком, послуги громадського транспорту надаються за певну плату через придбання спеціалізованих одноразових (на одну поїздку) квитків або проїзних (проїзних документів, карток) на визначений термін (1 місяць, 3 місяці, 6 місяців, рік).

Громадським транспортом є автобус, тролейбус, метро, трамвай, легкорейковий транспорт, приміські потяги, пороми, водні таксі, монорейки.[1]

Громадський транспорт може бути підконтрольним/ не підконтрольним, субсидуватись/ не субсидуватись владою. Найрозвиненіший в урбанізованих регіонах, але в меншій мірі в Північній Америці й Австралії.

Різновиди[ред.ред. код]

Нерейковий[ред.ред. код]

Докладніше: автобус
Маршрутка у Камеруні

Автобус є автомобільним транспортом, зі здатністю перевезення багатьох пасажирів. Автобуси мало вимогливі до траси (рухаються звичайними дорогами), автобусні зупинки дешеві в обслуговуванні. Тому автобуси є провідним перевізником в сільській місцевості, в невеликих містах і селищах, є важливою часткою транспортної мережі великих міст.

Існують автобуси використовні головним чином на далеких відстанях. Метробус потребує відокремленого шляху, на кшталт легкорейкового транспорту. Тролейбус використовує контактну мережу за для живлення.

Рейковий[ред.ред. код]

Провідною метою пасажирського рейкового транспорту є перевезення пасажирів по спеціально прокладеному шляху — колії. Поїзди мають високу перевізну спроможність на малі/великі відстані, але потребують наявності інфраструктури й постійного обслуговування. Міським рейковим транспортом є трамвай, легкорейковий транспорт, приміська залізниця, фунікулер, монорейка, метрополітен.

Трамвай[ред.ред. код]

Трамвай є першим рейковим вуличним транспортом. Вони мають більшу місткість ніж автобуси, але потребують постійного догляду за інфраструктурою. Легкорейковий транспорт є сучасне втілення трамваю, він має відокремлену колію, завдяки цьому більшу швидкість.

Метрополітен[ред.ред. код]

Докладніше: Метрополітен

Метрополітен є електрифікованою пасажирською залізницею в з високою пропускною спроможністю на міський території, є транспортною розв'язкою з іншими мережами.[2][3] Метрополітен зазвичай прокладається під/над поверхнею землі. Поза центрами міст метрополітени мають транспортні розв'язки на поверхні землі.

Як транспортний засіб використовують електропотяг на рейках, але деякі мережі використовують магнітну левітацію[4] або монорейку. Метрополітен має більшу швидкість й перевізну спроможність ніж трамвай або легкорейковий транспорт, але меншу ніж приміська залізниця. Він здатен транспортувати велику кількість людей на невелику відстань з малим землевикористуванням. Варіантами метрополітену є монорейковий транспорт й легкорейковий транспорт, і гібрид з приміською залізницею є S-Bahn.

Першою мережею метрополітену є Лондонський метрополітен відкритий в 1863.[5]

Ця технологія швидко розповсюдилась на інші міста Європи, пізніше на США. Ще пізніше Азія зазнала бум будівництва метрополітенів.[6]Наразі 160 міст світу мають мережі метрополітену, загальною довжиною більш за 8 000 км колії й 7000 станцій. Двадцять п'ять наразі будують метро.

Залізниця[ред.ред. код]

Приміська залізниця є складовою часткою регіонального транспорту, вона пов'язує передмістя, села, селища з містом. Потяги зупиняються на всіх станціях, від маленького передмістя до центру міста. На станціях за частую є автобусні транспортні розв'язки або перехоплюючи парковки. Періодичність може бути до декількох раз на годину. Приміська залізниця може бути частиною національної залізниці, або експлуатуватися місцевими транспортними установами.

Міжміська залізниця обслуговує пасажирські перевезення між міськими територіями. Вона має декілька зупинок, і має високу середньою швидкість, як правило, робить лише одну з декількох зупинок в місті. Ці перевезення також можуть бути міжнародним.

Високошвидкісний залізничний транспорт[ред.ред. код]

Високошвидкісний залізничний транспорт — пасажирський залізничний транспорт який рухається в середньому зі швидкістю не менш 200 км/год. Більшість мереж побудовано в Японії і Європі і є конкурентом авіа транспорту на далеких відстанях.

Водний[ред.ред. код]

Докладніше: Пором

Пором є човен або корабель, який використовуються для перевезення (або переправляння) пасажирів, а інколи і їх транспортних засобів, через водоймища. Пасажирський пором з багатьма зупинками зветься річковий трамвай. Пороми є частиною державної транспортної системи багатьох прибережних міст й островів, він дозволяє пряме сполучення між точками при тому що капітальні витрати набагато нижчі, ніж при експлуатації мостів або тунелів, попри нижчу швидкість. Поромне сполучення також задіяно на великих відстанях (наприклад, великі відстані у Середземному море).

Повітряний[ред.ред. код]

Докладніше: Авіалінії

Авіакомпанії займаються перевезенням пасажирів літаками між аеропортами. Авіамандрівка швидка, але потребує багато часу до і після польоту. Використовується при великих відстанях або не розвиненісті наземної інфраструктури інших видів транспорту.

Розв'язки[ред.ред. код]

Транспортною розв'язкою є місце де пасажир може змінити вид пересування. Більшість розв'язок дозволяє пішоходам стати пасажирами (наприклад автобусна зупинка). В той же час кожна мережа має декілька центрів, які дозволяють пасажирам змінити транспорт. Це може бути зміна транспорту того ж різновиду, місцеві або міжміські перевезення.(на кшталт центральних вокзалів)

Історія[ред.ред. код]

Найпершими громадськими перевізниками є перші пороми. Цей вид перевезення є часткою грецької міфології, трупам у Давній Греції при поховані клали монету під їх язик, за для сплати перевізнику Харону для переправки їх в Аїд.

Історичними формами транспорту є диліжанс, прямуючий по певному маршруту від трактиру до трактиру й бурлаки перевозячи пасажирські кораблі по каналах з XVII сторіччя.

Омнібус, перша впорядкована транспортна мережа створена у місті Нант, Франція, в 1826 і в Лондоні в липні 1829[7].

В Україні:

У 1985 р. в Україні перевезення пасажирів всіма видами транспорту, у т.ч. залізничним, морським, річковим, авіаційним, частка метрополітену склала лише 4,4 %, трамвая – 12,1%, тролейбуса – 18,0% і автобуса – 58,6%, таксі – 1,6%. У 1990 р. це співвідношення дещо змінилося. Питома вага метрополітену зросла й склала 4,5%, трамвая – до 13,3%, тролейбуса – до 21,3%, автобуса – зменшилася до 55%, таксі – зменшилася до 1,2%. У 1991 р. питома вага різних видів транспорту знову змінилася. Питома вага метрополітену зменшилася до 4,3%, трамвая – залишилася рівною 13,3%, тролейбуса – залишилася на тому самому рівні – 21,3%, автобуса – зменшилася до 54,5%, таксі – зросла на 0,2% й склала 1,4%. Тобто, основними видами транспорту в Україні 1980-1990-х років були автобуси, тролейбуси і трамваї, частка яких разом склала 89,1%.

Перевезення[ред.ред. код]

Міське[ред.ред. код]

У міському транспортуванні домінують короткі перевезення декілька раз на день, приділяється увага дорозі і простоті користування.

Міжміське[ред.ред. код]

В міжміському перевезенні переважає залізничне, автобусне та повітряне сполучення. На великі відстані авіаперевезення є домінуючими, економлячи час. На відстані до 1 000 км швидкісна залізниця може конкурувати з авіаперевезеннями, на короткі відстані конкурентноздатними є автобуси і звичайна залізниця. Комфорт є важливішим на далеких перевезеннях, ніж на коротких.

Клас[ред.ред. код]

Докладніше: Клас перевезення

Клас перевезення залежить від якості послуг. Вищі класи є найякіснішими й найдорожчими. Не всі режими і оператори пропонують диференціацію послуг.

Спання[ред.ред. код]

Якщо перевезення триває довгий час спальні місця є важливою частиною послуг. Наразі багато авіакомпаній, міжміські залізничні і автобусні перевізники пропонують подушки й ковдри для ночівлі мандрівників. Для покращення відпочинку пропонується преміум тариф в спальних вагонах, великі приватні каюти на кораблях і місця в літаках які перетворюються на ліжко. Економні туристи планують мандрівку в ночі замість сплати за готель. Можливість спання по дорозі на роботу ще більш приваблює громадський транспорт.

Оскільки вночі поїзда або автобуси дешевше, ніж мотелі, безпритульні використовують їх для укриття в ночі[8][9] Іноді, місцевий нічний маршрут, який є недорогим багатоцільового використання набуває репутацію "рухаючогося готелю" для людей з обмеженими засобами. Більшість перевізників активно перешкоджає цьому.

Посилання[ред.ред. код]

  1. http://www.publictransportation.org/aboutus/default.asp
  2. «Rapid transit». Merriam-Webster. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-02-27. ; «Metro». International Association of Public Transport. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-02-27. 
  3. «Glossary of Transit Terminology». American Public Transportation Association. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-02-27. 
  4. Vuchic, Vukan and Casello, Jeffrey An Evaluation of Maglev Technology and Its Comparison With High Speed Rail (PDF) // Transportation Quarterly. — 56 (2002) (2) С. 33–49.
  5. London, England, United Kingdom // National Geographic. —. Процитовано 2006-10-13.
  6. Ovenden, 2007: 7
  7. The London Omnibus
  8. Jane Lii, "Refuge On The Road: Homeless Find Nighttime Haven — The No. 22 Bus From Menlo Park To San Jose", San Jose Mercury News, 9 January 2000, 1A.
  9. Cathy Newman, "Silicon Valley: Inside the Dream Incubator", National Geographic 200, no. 6 (December 2001): 52-76.

Література[ред.ред. код]

  • Needle, Jerome A.; Transportation Security Board and Cobb, Renée M. (1997). Improving Transit Security. Transportation Security Board. ISBN 0309060133. (англ.)
  • Newman, Peter; Jeffrey R. Kenworthy (1999). Sustainability and Cities: Overcoming Automobile Dependence. Island Press. ISBN 1559636602. (англ.)
  • Ovenden, Mark (2007). Transit Maps of the World. London: Penguin. с. 7. ISBN 0-14-311265-5 Перевірте значення |isbn= (довідка). (англ.)
  • Hess, D. 2007. What is a clean bus? Object conflicts in the greening of urban transit. Sustainability: Science, Practice, & Policy 3(1):45-58. http://ejournal.nbii.org/archives/vol3iss1/0608-027.hess.html(англ.)
  • Valderrama, A. & Beltran, I. 2007.Diesel versus compressed natural gas in Transmilenio-Bogotá: innovation, precaution, and distribution of risk. Sustainability: Science, Practice, & Policy 3(1):59-67. http://ejournal.nbii.org/archives/vol3iss1/0608-025.valderrama.html(англ.)
  • Алфьоров М.А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945-1991 рр: Монографія/ М.А.Алфьоров – Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. – 552 с.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]