В'єкослав Пребег
| В'єкослав Пребег | |
|---|---|
| Vjekoslav Prebeg | |
| Народження |
5 липня 1982 (41 рік) Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, СФРЮ |
| Національність | хорват |
| Країна |
 Хорватія Україна |
| Приналежність |
• Збройні сили Хорватії • Збройні сили України |
| Формування |
• Гвардійська механізована бригада • Морська піхота України |
| Війни / битви |
Війна на сході України Російське вторгнення в Україну (2022) • Облога Маріуполя |
В'єкослав Пребег (хорв. Vjekoslav Prebeg; нар. 5 липня 1982, Загреб) — колишній хорватський військовик, а згодом військовослужбовець ЗСУ. Учасник оборони Маріуполя.
Народився 1982 року в столиці тодішньої Соціалістичної Республіки Хорватії Загребі, зростав у столичному районі Кнежія[1]. Його батько воював на війні за незалежність Хорватії[1]. За словами його сестри, він змалку мріяв стати військовиком[2]. В юності намагався вступити до Французького іноземного легіону, та не зміг пройти відбір.[3] Відтак п'ять років служив у хорватському 1-му механізованому батальйоні «Тигри» як професійний військовик. Зрозумівши, що ймовірність його кар'єрного росту або участі в якійсь місії там доволі низька, він звільнився з лав цього підрозділу. Згодом йому випала нагода покинути Хорватію та приєднатися до «морпіхів» в Україні.[4] Переїзду в Україну посприяв той факт, що він закохався[5] в українську дівчину Ірину[4], яка не хотіла покидати Україну через хвору матір.[1] З цієї причини він вирішив набути українського громадянства, для чого і вступив до лав української армії у 2020 році[6].
Із початком повномасштабного російського вторгнення Пребег опинився в Маріуполі, де взяв участь в обороні міста.[7] Його дівчина після початку військових дій навколо Миколаєва стала біженкою, втікши разом із двоюрідною сестрою та її дітьми[8] у Францію[9]. 28 лютого 2022 року він оголосив у своєму профілі на Facebook, що вийде з соціальних мереж, щоб уникнути виявлення ворогом.[7] Коли російські та сепаратистські війська взяли Маріуполь в оточення, він і група його товаришів по службі спробували дістатися підконтрольної Україні території через територію, яку вже контролювала Росія. За його словами, в ніч проти 12 квітня[10] вони «вийшли з Маріуполя і 260 кілометрів ішли, ховаючись у намаганні уникнути будь-яких контактів; пробиралися тільки вночі». Їхній план ексфільтрації провалився, коли його група наткнулася на російських мінометників[10] і вирішила здатися[6].
Як розповідав після звільнення Пребег, під час допиту його вдарили в ніс, який відразу зламали. На кожну відповідь давали три секунди і знову били, якщо не встиг відповісти. Удари сипалися в лице, в голову і по всьому тілу[10][11]. Пізніше його перевезли до табору військовополонених у Донецьку, де знущання продовжилися[11].
Пребег потрапив у полон ДНР, де його показово судили разом із британцями Джоном Гардінгом, Ендрю Гіллом, Діланом Гілі та шведом Матіасом Густавссоном,[12] звинувативши їх у тому, що вони «іноземні найманці»[12]. Розпочатий 15 серпня 2022 року сепаратистський суд у Донецьку висунув проти Пребега звинувачення у проходженні підготовки до терористичної діяльності, участі в конфлікті як найманця, насильницькому захопленні влади та підриві конституційного ладу. У суді Пребег своєї провини не визнав. Він нібито заявив, що його обов'язки на полі бою зводилися до спостереження за позиціями противника, а у збройних сутичках проти російських військ він участі не брав[12]. Через кілька днів у соцмережі Telegram опублікували відео, в якому він розповідав, що одержував від українців зарплату як контрактник.[13]
На початку судового процесу Міністерство закордонних справ Хорватії оприлюднило заяву, в якій говорилося, що вони «відкидають обвинувальний висновок, не вважаючи його обґрунтованим і законним, оскільки він суперечить міжнародному праву та міжнародним конвенціям про поводження з захопленими цивільними особами та військовополоненими»[12]. Після взяття Пребега в полон його профіль у Facebook використовували для поширення російської пропаганди та відповідного спаму. Це робили здебільшого серби, які святкували його потрапляння в руки росіян[14]. Сербський журналіст Міодраг Заркович, який відкрито підтримує російську агресію проти України, одержав дозвіл від росіян взяти інтерв'ю у Пребега в полоні[14]. Боснійський портал перевірки фактів Raskrinkavanje.ba писав, що вищезазначені інтерв'ю сербам служили поширенню пропаганди, а кілька регіональних ЗМІ розповсюдили на основі цих інтерв'ю дезінформацію, описуючи Пребега як бійця «Азова», хоча він чітко заявив, що це не так[15]. Пізніше Пребег сказав в інтерв'ю хорватським ЗМІ, що його утримувачі жахливо його били, катували електрикою та імітували страти[10].
Уряд Республіки Хорватія спільно з МЗС з першого дня самовіддано працював над звільненням Пребега, співпрацюючи у цій справі з українською владою. Прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович торкався цього питання в розмові з керівництвом України під час його візиту в Україну у травні 2022 року[16].
21 вересня 2022 року за посередництвом принца Саудівської Аравії Мухаммеда бен Салмана[17] з російського полону вдалося визволити десять українських бійців-іноземців, до числа яких входили п'ять громадян Великої Британії, двоє громадян Сполучених Штатів Америки, по одному громадянину Марокко і Швеції та громадянин Хорватії В'єкослав Пребег[18]. Того ж дня його разом із дев'ятьма іншими іноземними громадянами, що воювали на боці України, перевезли літаком у Саудівську Аравію[19]. 22 вересня 2022 року Пребег повернувся на батьківщину[20], після чого хорватські лікарі відразу перевірили його стан здоров'я в клінічній лікарні Дубрава[21].
- ↑ а б в Hrvatu uhićenom u Mariupolju prijeti smrtna kazna: otac mu je bio u Domovinskom ratu, on se priključio ‘marincima‘ u Ukrajini; Izašle i fotografije zarobljenika u kavezu u Donjecku (хорватською) . Slobodna Dalmacija. 16 серпня 2022. Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ Sestra Vjekoslava Prebega: Mislim da sad malo više vrednuje život. www.index.hr (хор.). Процитовано 25 вересня 2022.
- ↑ Jutarnji list - U Legiju stranaca nisu ga primili, a u Ukrajinu je otišao zbog djevojke: ‘Oružje? Nikad više!‘. www.jutarnji.hr (хорватською) . 25 вересня 2022. Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ а б Jutarnji list - Bivši ‘tigar‘ s Knežije zbog ljubavi i plaće od tisuću dolara završio u ruskom zarobljeništvu. www.jutarnji.hr (хорватською) . 7 травня 2022. Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ Олег Павлюк (8 травня 2022). Росіяни взяли в полон громадянина Хорватії, який воював на боці України в Маріуполі. Суспільне. Процитовано 21 листопада 2022.
- ↑ а б Kod Mariupolja zarobljen Hrvat, objavljena i snimka, MVEP potvrdio zarobljavanje. NACIONAL.HR (хор.). Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ а б Jutarnji list - Prebegova obitelj očajna: ‘Propali su pokušaji da ga čujemo. Više ne možemo napraviti ništa‘. www.jutarnji.hr (хорватською) . 16 серпня 2022. Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ D.D. (22 вересня 2022). Vjekoslav Prebeg ispričao kako je oslobođen iz ruskog zarobljeništva: "Prioritet mi je djevojka". www.dalmacijadanas.hr (хорватською) . Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ Vjekoslav Prebeg ekskluzivno za Dnevnik: Lijepo je biti kod kuće. Hrvatska radiotelevizija. Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ а б в г Prebreg opisao stravične trenutke mučenja tijekom zarobljeništva i otkrio koga je susreo u bolnici: "Koristili su elektrošokove..." Dnevnik.hr (хор.). Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ а б Анастасія Брюханова (21 жовтня 2022). Хорват, який воював у лавах ЗСУ, розповів про тортури в російському полоні, — Reuters. Процитовано 21 листопада 2022.
- ↑ а б в г Pajić, Darko (16 серпня 2022). Hrvat Vjekoslav Prebeg izašao pred sud u Donjecku: S njim je i Šveđanin i tri Britanca, prijeti im smrtna kazna. Novi list (хорватською) . Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ Potvrđeno za Večernji list: Hrvat Vjekoslav Prebeg oslobođen, sutra će biti u Hrvatskoj. www.vecernji.hr (хорватською) . Večernji list. 21 вересня 2022. Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ а б Jutarnji list - Facebook profil zarobljenog Hrvata koristi se za propagandu, Tabak: ‘Jasno je koji je ruski cilj‘. www.jutarnji.hr (хорватською) . 17 травня 2022. Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ Razgovori s Vjekoslavom Prebegom: Zašto eksploatacija ratnog zarobljenika nije objektivno informisanje. Raskrinkavanje.ba. Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ Oslobođen hrvatski državljanin iz ruskog zarobljeništva, sutra se vraća u Hrvatsku (хорватською) . Уряд Хорватії. 21 вересня 2022. Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ Posredovanjem Saudijske Arabije iz ruskog zatvora oslobođen i Vjekoslav Prebeg. NACIONAL.HR (хорватською) . Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ З російського полону звільнено громадянин Хорватії. Балканський оглядач. 21 вересня 2022. Процитовано 21 листопада 2022.
- ↑ Rusi iznenada oslobodili Hrvata zarobljenog u Ukrajini (хорватською) . hr-vjesnik. 21 вересня 2022. Архів оригіналу за 18 листопада 2022. Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ Vjekoslav Prebeg prebačen u KB Dubrava: Kad se slegnu svi dojmovi moći ću reći nešto više o svemu. www.vecernji.hr (хорватською) . Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ Vjekoslav Prebeg stigao u Hrvatsku, u zračnoj luci ga dočekala hitna pomoć. N1 (хорватською) . 22 вересня 2022. Процитовано 19 листопада 2022.