Векуа Ілля Несторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Векуа Ілля Несторович
груз. ილია ვეკუა
рос. Илья Несторович Векуа
Ім'я при народженні рос. Илья Несторович Векуа
Народився 23 квітня (6 травня) 1907[1]
Шашалатська сільська адміністрація, Кутаїська губернія, Російська імперія[1]
Помер 2 грудня 1977(1977-12-02)[1] (70 років)
Тбілісі, СРСР
Поховання Мтацмінда[2]
Країна  Російська імперія
 Грузинська Демократична Республіка
 СРСР
Діяльність математик, викладач університету, політик
Alma mater Тбіліський державний університет (1930)[1]
Галузь математична фізика, інтегральне рівняння[3], теорія диференціальних рівнянь[d], математика[3], диференціальне рівняння з частинними похідними[3] і механіка[3]
Заклад Математичний інститут імені Стєклова
Грузинська національна академія наук[1]
Тбіліський державний університет[1]
Tbilisi Observatoryd[1]
МДУ[1]
Новосибірський державний університет[1]
Посада ректор, ректор, голова[1] і член парламенту[d][4]
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук[1]
Вчителі Мусхелішвілі Ніколоз
Відомі учні Вішік Марко Йосипович
Аспіранти, докторанти Вішік Марко Йосипович
Данилюк Іван Ілліч
Bogdan Bojarskid[5]
Abduhamid Juraevd[5]
N. E. Tovmasyand[5]
George Jaianid[5]
Членство Леопольдина
Російська академія наук
Академія наук СРСР
Академія наук НДР
Грузинська національна академія наук
Партія КПРС
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Векуа Ілля Несторович у Вікісховищі

Ілля Несторович Векуа (груз. ილია ნესტორის ძე ვეკუა, російська Илья́ Не́сторович Ве́куа; 1907–1977) — радянський учений-математик і механік, який спеціалізувався в диференціальних рівняннях з частинними похідними, сингулярних інтегральних рівняннях, узагальнених аналітичних функціях і математичній теорії пружних оболонок. Академік АН Грузинської РСР (1946) і АН СРСР (1958), президент АН Грузинської РСР (1972—1977). Герой Соціалістичної Праці (1969).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 23 квітня (6 травня за новим стилем) 1907 року в селі Шешелеті в селянській родині.

Закінчив Тбіліський державний університет (1930). У 1930—1933 роках в докторантурі ЛДУ. Кандидат фізико-математичних наук (1937). Став доктором фізико-математичних наук і професором у 1940 році. У 1944 році був обраний членом-кореспондентом, а в 1946 році — дійсним членом АН Грузинської РСР. У тому ж 1946 році обраний членом-кореспондентом, а в 1958 році — дійсним членом АН СРСР.

У 1951–1957 роках працював завідувачем кафедрою теоретичної механіки МФТІ[6]. З 1954 по 1959 — заступник директора Математичного інституту імені В. А. Стеклова.

У 1955 році підписав «Лист трьохсот».

Увійшов до першого складу Національного комітету СРСР з теоретичної і прикладної механіки (1956).

Перший ректор Новосибірського державного університету (1959—1965).[7] Віце-президент АН Грузинської РСР (1964—1965). У 1965—1972 роках — ректор ТбГУ. З 3 травня 1972 року по 2 грудня 1977 року — президент АН Грузинської РСР.

Член ВКП (б) з 1943 року[8]. Член ЦК КП Грузії (1966—1977). Депутат ВС СРСР 7-9 скликань (1966—1977).

Помер 2 грудня 1977 року. Похований в Тбілісі на горі Мтацмінда.

Наукові інтереси[ред. | ред. код]

Основні праці відносяться до різних наукових напрямів математичної фізики. Роботи в області диференціальних рівнянь з частинними похідними в основному присвячені створенню аналітичної теорії великого класу рівнянь еліптичного типу. Векуа зробив значний внесок до теорії одновимірних сингулярних інтегральних рівнянь, відкрив і досліджував новий клас нефредгольмових еліптичних крайових задач. В області механіки Векуа запропонував новий варіант математичної теорії пружних оболонок. Ним вирішені складні проблеми малих згинань поверхонь і тісно з ними пов'язані завдання безмоментної теорії оболонок.

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Іменем І. Н. Векуа названо Інститут прикладної математики Тбіліського університету, а також 42-я фізико-математична школа в м. Тбілісі і Сухумський Інститут фізики і технології імені Іллі Векуа.
Файл:VekuaIN MemDoska Novosibirsk 2017.jpg
Меморіальна дошка Векуа на будівлі НГУ
  • На честь І. Н. Векуа на будівлі Новосибірського державного університету встановлена ​​меморіальна дошка[9]
  • До 100-річчя І. Н. Векуа в Новосибірському державному університеті проведена міжнародна конференція «Диференціальні рівняння, теорія функцій та додатки».
  • З 2007 року щорічно паралельно в Грузії і Росії проводиться Міжнародна олімпіада з програмування на Кубок Векуа, в якій передбачені як командний, так і особистий турніри.[10]
  • В місті Галі, біля адміністрації, встановлено пам'ятник І. Н. Векуа
  • На будинку № 14 по вулиці Кекелідзе в Тбілісі, в якому жив академік І. Н. Векуа, встановлено меморіальну дошку[11].
  • У Новосибірському Академмістечку ім'ям академіка названа стежка біля Новосибірського державного університету[12].

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Тамара Василівна Векуа.[16]

Дочка — Ламара Іллівна.[17]

Онук — Ілля Ношреванович Тавхелідзе, 1955 року народження, математик, у 1976 році закінчив механіко-математичний факультет МДУ імені М. В. Ломоносова, кандидат наук (1979), доктор наук (2004), лауреат премії ім. І. Н. Векуа (1984), у 1988—2005 роках — заступник директора Інституту прикладної математики Тбіліського університету.[18][19]

Братом зятя І. Н. Векуа був відомий фізик А. Н. Тавхелідзе.[20]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. ↑ Find a Grave — 1996.
  3. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  4. ↑ https://ussr-cccp.moy.su/publ/grazhdane_sssr/akademiki_sssr/vekua_ilja_nestorovich_akademik_an_sssr_sovetskij_uchjonyj_matematik_06_05_1907_02_12_1977/238-1-0-843
  5. ↑ а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. ↑ а б Институт гидродинамики им. М. А. Лаврентьева СО РАН. Архів оригіналу за 29 серпня 2009. Процитовано 24 квітня 2019.
  7. ↑ Атмосфера: 9 апреля 1959 года первым ректором НГУ назначен академик Илья Нестерович Векуа. Архів оригіналу за 17 липня 2010. Процитовано 24 квітня 2019.
  8. ↑ Советский Энциклопедический Словарь, Изд-во «Советская Энциклопедия», 1982
  9. ↑ Памяти академика И. Н. Векуа. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 24 квітня 2019.
  10. ↑ Vekua Cup — 2007. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 24 квітня 2019.
  11. ↑ Мемориальная доска И. Н. Векуа. Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 24 квітня 2019.
  12. ↑ Тропинка академика И.Н. Векуа. OpenStreetMap. Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 24 квітня 2019.
  13. ↑ а б Векуа Илья Нестерович. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 24 квітня 2019.
  14. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР от 13 марта 1969 г. в Высокая оценка достижений советской науки [Архівовано 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Вестник АН СССР, 1969, № 4
  15. ↑ а б в Илья Векуа (1907—1977). Биобиблиография, Тбилиси, 1987 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] на сайте НАН Грузії
  16. ↑ 110 лет со дня рождения первого ректора НГУ Ильи Несторовича Векуа | Новосибирский государственный университет. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.
  17. ↑ Музей НГУ. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 24 квітня 2019.
  18. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 грудня 2018. Процитовано 24 квітня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ ГЭНЖ: Компьютерные науки и телекоммуникации | Данные автора. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 24 квітня 2019.
  20. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2018. Процитовано 24 квітня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Наука
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Векуа_Ілля_Несторович&oldid=36028689