Власов Володимир Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Власов Володимир Григорович
Народження 5 лютого 1927(1927-02-05)
Одеса, Українська СРР, СРСР
Смерть 15 липня 1999(1999-07-15) (72 роки)
  Одеса, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Жанр жанрове малярство, портрет і пейзаж
Навчання Одеське художнє училище (1947) і Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова (1953)
Діяльність художник
Вчитель Павлюк Микола Артемович, Мучник Леонід Овсійович, Шелюто Микола Андрійович і Мочальський Дмитро Костянтиновичd
Відомі учні Ванденко Леонід Дмитрович
Член Спілка радянських художників України
Нагороди
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР Заслужений художник УРСР

Володимир Григорович Вла́сов (нар. 5 лютого 1927, Одеса — пом. 15 липня 1999, Одеса) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1957 року[1]. Батько художника Олександра Власова.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 5 лютого 1927 року в місті Одесі (нині Україна). 1947 року з відзнакою[1] закінчив Одеське художнє училище, де навчався у Миколи Павлюка, Леоніда Мучника, Миколи Шелюто; 1953 року — Московський художній інститут (майстерня Дмитра Мочальського. Дипломна робота — картина «Майбутні офіцери».

Після закінчення навчання повернкувся до Одеси. З 1965 року жив в будинку на вулиці Торговій, № 2, квартира 13. На будинку йому встановлена меморіальна дошка[2]. Помер в Одесі 15 липня 1999 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкового живопису. Автор тематичних картин в традицях соцреалізму, портретів, пейзажів. Серед робіт:

  • «Майбутні офіцери» (1953);
  • «Одинока гармонь» (1957);
  • «У полудень» (1957);
  • «До трудового життя» (1958);
  • «Підводники» (1960);
  • «Сіяч» (1963—1967);
  • «Прикордонники» (1965);
  • «Стара козача церква» (1968, полотно, олія);
  • «П. Кравченко» (1968, полотно, олія);
  • «Дари моря» (1968);
  • «На майдані» (1968—1972);
  • «Човни» (1969);
  • «Михайло Божій» (1969, полотно, олія);
  • «Архітектор В. Голод» (1970);
  • «Сталінград» (1971);
  • «Батьківщина» (1972—1975);
  • «Літо» (1974);
  • «Житомирщина. Тетерів» (1974);
  • «Житомирські далі» (1976);
  • «Вечір» (1976);
  • «Син» (1978);
  • «У морі» (1984);
  • «Безсмертя» (1987);
  • «До нових берегів» (1989);
  • «Місто поблизу моря» (1990);
  • «Я. Галкер» (1999).

Брав участь у республіканських виставках з 1954 року, всесоюзних — з 1953 року, зарубіжних — з 1966 року. Персональні виставки відбулися в Одесі у 1963, 1989, 1997 роках, Києві у 1963, 1989 роках, Кишиневі у 1963 році.

Окремі роботи художника зберігаються в Національному художному музеї України в Києві, Одеському художньому музеї.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]