Батько

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
US Army 52696 Fall fun ripe for the picking.jpg

Батько, або Тато (англ. father, dad) — чоловік, який є одним з двох батьків нащадка, опікун дитини або декількох дітей, за яких він несе моральну, матеріальну і суспільну відповідальність та зобов'язання до досягнення зрілого віку і до певної міри теж у дорослому віці. Батько — основа повноцінної сім'ї, має глибокий вплив, особливо у дитинстві, та значення для дитини протягом її життя.

В українській мові, зазвичай термін батько в однині означає чоловічого предка та вихованця дитини, тоді як поняття батьки стосується як і тата, так і матері загалом.

В українській мові для звернення сина до батька і як синонім використовується слово тато. Таке ж слово існує або існувало у інших слов'янських мовах: тата, тятя, арханг., псковськ.,болг. та́то, тате, сербохорв. та̏та, та́та, словен. táta, чеш. táta, слвц. tata, польск., в.-луж., н.-луж. tata. [1]. Слова з таким же значенням із схожим звучанням зустрічаються і не в слов'янських мовах, що вказує на доволі давнє походження слова (в литовській tete, в турецькій ata). Також, із словом тато етимологи пов'язують слово отець[2]. Популярне в російській мові звернення "папа" - запозичення, яке потрапило в російську із французької мови, якою розмовляло російське дворянство в 19 ст. [3].

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]