Водно-болотяні угіддя
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Водно-болотяні угіддя, або вологі землі (англ. Wetlands) — ділянки місцевості, ґрунт яких є аквіфером з постійною або сезонною вологістю. Такі ділянки місцевості можуть бути частково або повністю зайняті водоймищами. Водно-болотяними угіддями є мілководні озера чи ділянки морського побережжя, верхові та низові болота, також деякі інші. Вода у водно-болотяних угіддях може бути прісною, морською і солоноватой. Найбільші водно-болотяні угіддя у світі — Пантанал, вони розташовані в Бразилії, Болівії та Парагваї.
У 1971 році прийнята міжнародна Рамсарська конвенція, що має міжнародне значення.