Вознесенська церква (Глухів)
| Вознесенська церква | |
|---|---|
.jpg) Сучасний вигляд (2010) | |
| 51°41′10″ пн. ш. 33°55′11″ сх. д. / 51.6862500° пн. ш. 33.91972° сх. д.Координати: 51°41′10″ пн. ш. 33°55′11″ сх. д. / 51.6862500° пн. ш. 33.91972° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Україна, Глухів |
| Архітектор | Квасов Андрій Васильович |
| Початок будівництва | 1767 |
| Кінець будівництва | 1867[1] |
| Стиль | бароко, класицизм |
| Належність | УПЦ МП |
| Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України і Пам'ятка містобудування України місцевого значенняd |
| Епонім | Вознесіння Господнє |
  Вознесенська церква (Глухів) (Україна) | |
 | |
 Вознесенська церква у Вікісховищі | |
Вознесенська церква — храм збудований у 1767 році на міському старовинному Вознесенському цвинтарі, відомому ще з XVIII століття, артіллю народних майстрів під загальним наглядом архітектора А. В. Квасова на північно-східній околиці Глухова.
Опис[ред. | ред. код]
Первісно церква була тридільною (тризрубною) одноверхою. Але після пожежі 1784 року перероблено купол і прибудовано північний приділ.[2] Зараз церква прямокутна в плані, тринавова, без виступаючої апсиди. На західному фасаді — ґанок у вигляді чотириколонного портика зі спареними колонами тосканського ордера, увінчаного трикутним фронтоном. Дзвіниця, що височить з заходу, двоярусна, типу «восьмерик на четверику», завершена гранчастим куполом зі шпилем. У четверику є аркові отвори дзвонів, у восьмерику — круглі отвори. На фасадах поздовжня й поперечна осі акцентовані трикутними фронтонами. Над центральним об'ємом підноситься невисокий четверик, що несе приземистий циліндричний світловий підбанник зі сферичною банею та глухим ліхтариком з маківкою.[3]
Вознесенська церква — це унікальний зразок архаїчного типу культових споруд, єдиний на Лівобережній Україні.
З історії[ред. | ред. код]
Церква збудована в 1767 році архітектором Андрієм Квасовим. 1784 року був перебудований купол, а до центральної дільниці (нави) з півночі прибудуваний прямокутного плану притвор, а 1811 року — південний притвор, обабіч вівтаря — пастофорії (дияконник і жертовник). У 1866 році за проєктом, розробленим глухівським архітектором Олександром Гроссом, церкву суттєво перебудували. Під час перебудов у стінах первісних частин храму були пробиті широкі півциркульні арки. Трикутні пандативи, що несли первісну баню, були зрубані до половини їхньої висоти[4]. Нині первісний тридільний об'єм храму повністю закритий пізнішими прибудовами.
З 1988 року Вознесенська церква має статус «Пам'ятка архітектури місцевого значення».[3]
Джерела[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Перелік пам'яток архітектури національного значення на сайті ОКО - архітектура і краєзнавство України
- ↑ Найстаріші місця Глухова[недоступне посилання]
- ↑ а б Стаття «Вознесенська церква», на неофіційному сайті Глухова [Архівовано 6 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ Вечерський В. В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України. — Київ, 2005. — С. 308-309.
