Восьмерик
Восьмери́к, діал. осьмірка[1] — один з видів будівлі, замкнена стінова конструкція, що має в проєкції форму восьмигранника.
Історія[ред. | ред. код]
Найдавніша осьмірка — це, мабуть, Вітряна вежа в Афінах, побудована в середині І століття до н. е. Форма восьмерика широко поширена у візантійській архітектурі, у південних слов'ян (Болгарії), Вірменії, Грузії та інших. У Західній Європі він зустрічається у романській архітектурі, готиці, але найбільш поширений у таких архітектурних стилях як ренесанс, бароко та класицизм. Восьмерик у відомий в давньоруській архітектурі як завершення культових споруд, це пов'язано з впливом візантійської архітектури. В Білорусі в XVI–XVIII століттях деякі вежі міських укріплень, замки, палаци, ратуші, а також церкви і вежі монастирів були побудовані у формі восьмикутника[2]. В Україні також зустрічається восьмерик в архітектурі церков та веж. Він використовувався як в дерев'яній, так і в мурованій архітектурі[3].
При рівних периметрах восьмикутна форма дозволяє отримати приблизно на 20 % більше площі. За рахунок цього йде економія будівельних матеріалів, менше охолодження приміщення взимку та нагрівання влітку, а крім того, досягається краще освітлення.
Варіації дизайну[ред. | ред. код]
У центральній ідеї восьмикутного плану ці будинки демонструють широку різноманітність як конструкції, так і зовнішньої форми.
План[ред. | ред. код]
Повний восьмикутний будинок має 8 рівних сторін, хоча незначні зміни в довжині не є незвичайними. Насправді це найпоширеніша форма, але в деяких випадках основний восьмикутник частково прихований доповненнями, або з усіх боків, як у будинку Зелота Голмса, або шляхом додавання функціонального крила, яке не видно в задній частині.
Матеріал[ред. | ред. код]
Орсон Фаулер виступав за використання конструкції «гравійної стіни» для обробки фасаду. На той час це була експериментальна техніка, і хоча лише деякі будівлі були оформлені таким чином, більшість восьмикутних будинків спроєктовані так само, як і звичайні: з дерев’яного каркасу, цегли або каменю.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Осьмірка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Крыніцы/Слоўнік дойліда
- ↑ Лазука, Борис (2001). Архітэктура, выяўленчае і дэкаратыўна-прыкладное мастацтва: Дапаможнік для вучняў. Мінськ, Білорусь. ISBN 985-01-0124-5. (біл.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник термінів [у:] Ричков П. А., Луц В. Д. Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких. Київ 2002. ISBN 966-575-035-6
Посилання[ред. | ред. код]
- Восьмерик. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
- Восьмерик // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 57. — ISBN 978-966-7407-83-4.
|
Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
