Волапюк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Волапюк
Volapük
символ Волапюк
символ Волапюк
Поширена в: переважно Європа
Носії: близько 25-30
Писемність: латиниця
Класифікація: штучна мова, створена Йоганном Мартіном Шлеєром
Час розходження: 1879-1880
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 vol
ISO 639-2 vol
ISO 639-3 vol

Волапю́к (Volapük: від vol — світ + pük — мова, тобто «мова світу») — штучна мова, створена у 1879 році німецьким католицьким священиком Йоганном Мартіном Шлеєром. У порівнянні з іншою відомою штучною мовою — есперанто, волапюк значно менше поширена.

Фонетика[ред.ред. код]

Шлеєр запропонував альтернативні форми умлаутів, проте вони рідко використовувалися.
літера МФА
a [a]
ä [ɛ]
b [b]
c [tʃ] або [dʒ]
d [d]
e [e]
f [f]
літера МФА
g [ɡ]
h [h]
i [i]
j [ʃ] або [ʒ]
k [k]
l [l]
m [m]
літера МФА
n [n]
o [o]
ö [ø]
p [p]
r [r] (додана у 1931)
s [s] або [z]
t [t]
літера МФА
u [u]
ü [y]
v [v]
x [ks] or [gz]
y [j]
z [ts] or [dz]

Примітка: ä, ö і ü інколи можуть записуватися як ay, oy і uy відповідно (схоже на німецький альтернативний запис ae, oe, ue).

Взірці текстів[ред.ред. код]

Порівняння текстів на волапюк до і після реформи (молитва Отче наш)[ред.ред. код]

Оригінальний волапюк. Реформований волапюк.
O Fat obas, kel binol in süls, paisaludomöz nem ola!
O Fat obas, kel binol in süls! Nem olik pasalüdükonöd!
Kömomöd monargän ola!
Regän ola kömonöd!
Jenomöz vil olik, äs in sül, i su tal!
Vil olik jenonöd, äsä in sül, i su tal!
Bodi obsik vädeliki givolös obes adelo!
Givolös obes adelo bodi aldelik obsik!
E pardolös obes debis obsik,
E pardolös obes döbotis obsik,
Äs id obs aipardobs debeles obas.
Äsä i obs pardobs utanes, kels edöbons kol obs.
E no obis nindukolös in tentadi;
E no blufodolös obis,
Sod aidalivolös obis de bad.
Ab livükolös obis de bad!
(Ibä dutons lü ol regän, e nämäd e glor jü ün laidüp.)
Jenosöd! So binosös!

Текст про міжнародну мову (реформований варіант)[ред.ред. код]

Ven lärnoy püki votik, vödastok plösenon fikulis. Mutoy ai dönu sukön vödis nesevädik, e seko nited paperon. In dil donatida, ye, säkäd at pebemaston, bi tradut tefik vöda alik pubon dis vöds Volapükik. Välot reidedas sökon, e pamobos, das vöds Volapükik pareidons laodiko. Gramat e stabavöds ya pedunons in nüdug; too loged viföfik traduta pakomandos ad garanön, das sinif valodik pegeton. Binos prinsip sagatik, kel sagon, das stud nemödik a del binos gudikum, ka stud mödik süpo.

Дослівний переклад[ред.ред. код]

Коли вивчають чужу мову, словник становить труднощі. Необхідно постійно шукати невідомі слова, і, як наслідок, інтерес втрачається. У елементарної частини, проте, ця проблема подолана, тому що коректний переклад слова з'являється під словами Волапюк. Слідує добірка (текстів для) читання і передбачається, що слова волапюк прочитуються вголос. Граматика і базовий словник вже дані у введенні; проте рекомендується побіжний погляд на переказ, щоб забезпечувалося загальне розуміння. Мудро сказано, що краще трохи вчення кожен день, ніж багато навчання в один день.

Вікіпедія мовою волапюк[ред.ред. код]

Відома тим що майже всі її статі започатковані ботами. Майже всі боти створені єдиним активним учасником проекту — Smeira.

Загальна інормація[ред.ред. код]

Волапюк – це один із найбільш вдалих проектів створення штучної мови. Вона набула достатньої популярності з часу своєї появи у 1879 році. А з`явилась на світ вона завдяки німецькому пастору Йогану Мартіну Шлейєру. Слово волапюк означає «світова мова». Так як цій мові властиві відмінювання і дієвідмінювання, то можна зробити висновок, що, можливо, ця мова може бути схожою на мови типу латинської або на деякі слов`янські. Простий синтаксис, фонетичний принцип орфографії, короткі слова та здебільшого односкладові корені також притаманні волапюку. Наголос у мові сталий, падає на останній склад. Лексичний фонд штучної мови створений на основі слів англійської мови (навіть саме слово волапюк походить з двох слів world і speak). Але є у волапюка й слова, які походять з інших мов, наприклад, німецької (veg – дорога), латинської (sol – сонце), грецької (top – місце) та ін. Багато слів вигаданих (bal – один) або надзвичайно перекручених, що навіть неможливо впізнати. Наприклад, tik – думка, з англ.. think. Звичайно ж, є й повністю вигадані слова.


Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.