Вроджені вади серця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вроджені вади серця
МКХ-10 Q20.0
МКХ-9 745

746 747

MeSH C14.240

Вроджені вади серця - на сьогодення вже застарілий (архаїчний) термін, означає будь-яке захворювання серця та/або магістральних судин, що має анатомічний дефект та виявляється при народженні дитини. "Вроджені" є русизмом в українській мові щодо вад розвитку, питомо українським є термін "природжені вади". Також до природжених вад серця відносять допологові (антенатальні) порушення ритму серця та кардіоміопатії. Сьогодні такі вади визначаються ще ДО народження за допомогою допологових (пренатальних) ультразвукових досліджень, тому доцільніше користуватися терміном вади розвитку серця замість Вроджені вади серця, тим більше, такий термін і буде правильним відповідником міжнародної назви Congenital anomalies. А термін "природжені вади серця" має залишитись для тих вад, що утворилися при народженні дитини: відкритий овальний отвір, відкрита артеріальна протока.

Патогенез[ред.ред. код]

Аномалії внутрішньоутробного формування серця та магістральних судин викликають порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки та, як наслідок, призводять до розвитку серцевої недостатності. У наш час відомі понад 50 різновидів вад розвитку серця. Деякі з них протікають без явищ серцевої недостатності упродовж багатьох років. Однак, як правило, вони призводять до різноманітних порушень гемодинаміки. Тривале існування вади викликає

  • глибокі порушення міокардіальних структур,
  • гіпертрофію серця,
  • розвиток недостатності кровообігу
  • склеротичні зміни легеневих судин.

У зв'язку із великими досягненнями кардіохірургії стає реальним своєчасним хірургічним втручанням відновлення порушеної внутрішньосерцевої гемодинаміки.

Одним з найважливіших факторів, що утруднюють перебіг вади та перешкоджають проведення її хірургічну корекцію, є недостатність кровообігу, провідним патогенним фактором якої є перевантаження серця внаслідок викиду крові до малого кола кровообігу або підвищення навантаження для подолання перешкоди на шляху кровоплинові зі шлуночків.

Діагностика[ред.ред. код]

Діагностичні дослідження:

  1. Обов’язкові:
    • Загальний аналіз крові (ШОЕ, лейкоцити, гемоглобін), біохімічний
    • ЕКГ (гіпертрофія лівих або правих відділів серця, порушення ритму серця або провідності)
    • ЕхоКГ (збільшення правих або лівих порожнин серця, ознаки ураження клапанів, наявність градієнта тиску та закиду *(regurgitatio) на клапанах)
    • Рентгенографія органів грудної клітки у 2 проекціях (збільшення відповідних відділів серця)
    • Консультація кардіохірурга
  2. За наявності показань:
    • Серологічне дослідження (білки, білкові фракції, С-реактивний протеїн, фібриноген, титри антистрептококових і комплементзв’язувальних антитіл)
    • 24-годинне моніторування ЕКГ (порушення ритму та провідності серця, відсутність критеріїв ішемії міокарда)
    • Коагулограма
    • Зондування порожнин серця
    • Коронароангіографія

Лікування[ред.ред. код]

Лікування патогенетичне: спрямоване на мобілізацію компенсаторних механізмів та досягнення оптимального стану організму хворого до часу хірургічного втручання.

Лікувальні заходи:

  1. Лікування серцевої недостатності
    • Інгібітори АПФ
    • Діуретики
    • Блокатори β-адренорецепторів
    • Блокатори кальцієвих каналів
    • Антиаритмічні засоби
  2. За наявності фібриляції передсердь:
  3. Оперативне лікування вади серця

Критерії ефективності лікування:

  • Зникнення або зменшення вираженості суб’єктивних симптомів ХСН (хронічної серцевої недостатності) – задишки, серцебиття, підвищеної втомлюваності;
  • Усунення клінічних ознак затримки рідини в організмі
  • Поліпшення якості життя

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Відділ хірургічного лікування вроджених вад серця Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова www.serdechko.org.ua
  2. Довідник дільничого терапевта по фармакотерапії/під ред. М.В.Бочкарьова та Є.А.Мухіна. - Кишинів:Картя молдовеняске, 1986.
  3. Рекомендовані схеми діагностики та лікування пацієнтів з некоронарогенними хворобами та вадами серця_В.М. Коваленко, Є.М. Нейко, К.М. Амосова та ін. - медична газета "Здоров'я України".