Коарктація аорти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Коарктація аорти
Coarctation and PDA.png
Схематичне зображення анатомії Аорти при Коарктації Аорти. Позначення: A: дуктальна коарктація, B: предуктальна коарктація, C: постдуктальна коарктація. 1: Висхідна аорта, 2: Легенева артерія, 3: Відкрита артеріальна протока, 4: Нисхідна аорта, 5: Брахіоцефальний стовбур, 6: Ліва загальна сонна артерія, 7: Ліва підключична артерія
МКХ-10 Q25.1
OMIM 120000
DiseasesDB 2876
eMedicine med/154
MeSH C14.240.400.090

Коаркта́ція ао́рти (англ. Aortic coarctation) - вроджена вада серця, при якій наявне звуження просвіту аорти, як правило, у дуктальному її відділі.

Середня тривалість життя становить 35 років. Тому оперативне втручання рекомендується у 20-30 років. У поодиноких випадках хворі цією вадою доживають до 70-80 років.

Історія[ред.ред. код]

29 жовтня 1944 року шведський лікар Кларенс Крафоорд (Clarence Crafoord) вперше у світі здіснив операцію по усуненню коарктації аорти (КА) у 12-річного хлопчика та, пізніше, у 27-річного фермера [1]
Американські хірурги Роберт Гросс (Robert Gross) та Чарльз Хафнагел (Charles Hufnagel), хоча й розпочали свої досліди по хірургічному усуненню КА у 1938 році, але першу успішну операцію Роберт Гросс виконав лише у липні 1945 року у 12-річної дівчинки. [2][3]
Інший американський хірург Альфред Блелок (Alfred Blalock) у 1944 році, вивчаючи КА у тварин, виконав перший у світі підключично-аортальний анастомоз у собаки. Ця техніка виконаня операції вперше була використана у клініці Мейо у 1947 році американським хірургом Клагеттом (Clagett) у пацієнта з дуже вираженою по довжині КА.

Морфологія[ред.ред. код]

Патоморфологія[ред.ред. код]

Асоціація з іншими вродженими вадами серця[ред.ред. код]

Асоціація з генетичними захворюваннями[ред.ред. код]

Класифікація[ред.ред. код]

Ознаки та симптоми[ред.ред. код]

Основним проявом хвороби слугує підвищення АТ у артеріях верхньої половини тіла та зниження його у артеріях нижніх кінцівок. При достатньо вираженому звуженні відмічаються пульсація в голові, головний біль, рідше нудота, блювота, порушення зору та підвищення тиску при його вимірюванні на руках. Водночас внаслідок нестачі кровопостачання ніг є онеміння, важкість, слабкість при ходьбі, зниження тиску при його вимірюванні на ногах. У зв'язку з цим у випадках гіпертонії неясного походження необхідно вимірювати тиск на руках і на ногах. Зазвичай одночасно визначаються нерізко виражені ознаки гіпертрофії та розширення лівого шлуночка, відносно невеликий систолічний шум у другому-четвертому міжребер'ї біля краю грудини та позаду між лопатками.

Про коарктацію аорти може також свідчити наявність колатералей у вигляді збільшених у об'ємі пульсуючих міжреберних артерій або у вигляді нерівностей контурів ребер внаслідок здавлення кісткової тканини артеріями. Ця вада може ускладнюватись мозковим інсультом на грунті артеріальної гіпертонії, а також раннім розвитком атеросклерозу аорти та коронарних артерій.

Діагностика[ред.ред. код]

Магнітно-резонансна томографія: коарктація аорти у типовому місці із звуженням просвіту аорти до 5 мм
Магнітно-резонансна томографія: Розвиток артеріальних колатералей при коарктації аорти

Дуже добре візуалізує артеріальні колатералі, особливо у дорослих пацієнтів

Лікування[ред.ред. код]

Медикаментозне[ред.ред. код]

Хірургічне[ред.ред. код]

При наявності цієї вади серця консервативне лікування може лише тимчасово полегшити ситуацію, але не усунути джерело проблеми. Тому в більшості випадків показане хірургічне втручання. Сучасна медицина пропонує декілька способів лікування коарктації аорти: Резекція звуженої ділянки аорти і накладення анастомозу кінець в кінець – під час такої операції звужена ділянка аорти видаляється, а розрізані кінці аорти скріплюються один з одним. Розширена операція, під час якої після резекції звуженої ділянки хірург з'єднує дугу аорти з низхідним відділом аорти, щоб уникнути рекоарктаціі. Ангіопластика аорти клаптем лівої підключичної артерії - у цій процедурі ділянка лівої підключичної артерії (що постачає кров'ю ліву руку) використовується як клапоть для розширення звуженої ділянки аорти. Цей метод застосовується на дітях грудного віку, яким необхідна операція. Аортопластика із застосуванням штучного трансплантата - у ході цієї операції хірург розрізає звужену ділянку аорти і розширює її за допомогою клаптя з синтетичного матеріалу. Використання обхідного судинного шунта - коли довжина звуженої ділянки занадто велика, хірург виконає обхід звуження за допомогою спеціальної пластикової трубки (шунта), що з'єднує здорові ділянки аорти. Балонна ангіопластика аорти - ця процедура виконується за допомогою катетера, через який вводиться спеціальний балон, який розширює звужену судину. Можливо також застосування стента з метою запобігання рекоарктаціі.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Crafoord C, Nylin G, Congenital coarctation of the aorta and its surgical treatment. J. Thorac Surg 1945 14:347-361
  2. Gross RE, Hufnagel CA. Coarctation of the aorta: experimental studies regarding its surgical correction. New Engl J Med 1945 233:287-293
  3. Gross RE: Surgical correction for coarctation of the aorta. Surgery 1945; 18:673.
  4. Richard A. Jonas , James DiNardo, Peter C. Laussen, Robert Howe, Robert LaPierre, Gregory Matte, Rebekah Dodson Comprehensive Surgical Management of Congenital Heart Disease “Hodder Arnold Publication” 2004 ISBN 0340808071

Посилання[ред.ред. код]

Відділ хірургічного лікування вроджених вад серця Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова www.serdechko.org.ua

Відеоматеріали кардіохірургічної операції при корекції Коарктації Аорти Мультимедійна Бібліотека Children's Hospital Boston, USA