Вулиця Острозького (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Острозького
Львів
Вулиця Острозького у Львові
Вулиця Острозького у Львові
Вулиця Острозького у Львові
Місцевість Личаків
Район Личаківський
Назва на честь Костянтина Острозького
Колишні назви
Піскова (част.), Паулінів (част.), Князів Острозьких, Костянтин Острогськийґассе, Князів Острозьких, Костянтина Острозького
польського періоду (польською) Piaskowa (cz.), Paulinów (cz.), Książąt Ostrogskich
радянського періоду (українською) Князів Острозьких
Загальні відомості
Протяжність 140 м.
поштові індекси 79010[1]
Транспорт
Рух односторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1, 3—8[2]
Архітектурні пам'ятки № 3, 5[3]
Поштові відділення ВПЗ № 10 (вул. Личаківська, 69)[1]
Забудова конструктивізм 1920—1930-х років[4]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Вулиця Острозького — невеличка вулиця у Личаківському районі міста Львова, в місцевості Личаків. Сполучає вулиці Мучну та Піскову.

Історія[ред. | ред. код]

У 18711890 роках це була частиною вулиці Піскової, у 18901933 роках — частина вулиці Паулінів. У 1933 році цю частину вулиці Паулінів виокремлено в окрему вулицю та названо на згадку про князів Острозьких[5]. Під час німецької окупації Львова, у 1943—1944 роках, мала назву Костянтин Острогськийґассе, на згадку про військового та державного діяча Литовсько-Руської держави Костянтина Острозького. У липні 1944 року повернена передвоєнна назва — Князів Острозьких. 1950 року вулиця отримала сучасну назву — Костянтина Острозького[6].

Забудова[ред. | ред. код]

Вулиця Костянтина Острозького забудована двоповерховими будинками в стилі конструктивізму 1920—1930-х років, приватними садибами[4]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[3].

№ 1 — триповерхова будівля колишнього Львівського обласного державного клінічного лікувально-діагностичного ендокринологічного центру[7], споруджена споруда 1985 року. Від лютого 2019 року — комунальне некомерційне підприємство «Львівський клінічний центр ендокринології»[8]. Рішенням Львівської облради від 20 вересня 2022 року розширили комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний діагностичний центр», що розташований на вулиці Пекарській, 69б, шляхом приєднання до нього «Львівський клінічний центр ендокринології» на вул. Острозького, 1 та «Львівський обласний спеціалізований центр радіаційного захисту населення» на вул. Морозній, 31а[9].

№ 3, 5 — вілли. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 2469-м та № 2470-м[3].

№ 6 — вілла, збудована у 1920-х роках та оздоблена у стилі ар-деко. У 19231946 роках в будинку мешкав польський живописець і графік Юзеф Пєньонжек[10][11].

№ 7 — двоповерхова чиншова кам'яниця, збудована на межі XIXXX століть на розі з вул. Пісковою[10]. На фасаді будинку встановлено пам'ятну таблицю з написом: «І. Крип'якевич, український історик, академік Академії наук України жив у цьому будинку в 1944—1967 роках»[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 5 березня 2023.
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 5 березня 2023.
  3. а б в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 5 березня 2023.
  4. а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 175.
  5. Вулиці Львова, 2017, с. 467.
  6. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 45.
  7. Львівський обласний ендокринологічний диспансер. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 7 жовтня 2022. Процитовано 5 березня 2023.
  8. Антон Лягушкін (23 грудня 2022). Відомі і невідомі факти із історії лікувальних закладів міста Львова. Частина 4. Із історії спеціалізованих медичних закладів міста Львова (продовження). photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 30 грудня 2022. Процитовано 5 березня 2023.
  9. Ольга Денисяка (20 вересня 2022). У Львові ліквідували дві лікарні. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Архів оригіналу за 2 грудня 2022. Процитовано 5 березня 2023.
  10. а б Личаківське передмістя, 2013, с. 99.
  11. Roman Marcinek Józef Pieniążek. Piewca rodzimego krajobrazu = Józef Pieniążek. Bard of the native landscape // Ochrona zabytków. — № 1 (272) LXXI. — 2018. — S. 167—194. (пол.)(англ.)
  12. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 145.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]