Податок
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пода́тки — обов'язкові платежі в бюджет, які здійснюють фізичні та юридичні особи згідно з законом.
Зміст |
[ред.] Види податків
Податки поділяють на наступні види:
- непрямі — податки на товари й послуги, установлювані центральними й місцевими органами влади у вигляді надбавок до ціни товарів або тарифу на послуги й не залежні від доходів платників податків. Виробники й продавці виступають у ролі збирачів непрямих податків, уповноважених на те державою, а покупець стає платником непрямого податку. Найпоширеніші непрямі податки у вигляді акцизів, податку із продажів, мит, митних зборів.
- прямі — податок, що стягується безпосередньо з доходів і майна платника податків. До прямих податків належать прибутковий податок з фізичних осіб, податок на прибуток, податок на майно.
- місцеві податки та збори.
Податки — фінансові відносини між державою та платниками податків щодо створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів. Зміст податків: суспільний та матеріальний. Функції податків:
- фіскальна
- регулююча
Суб'єкт оподаткування — юридична або фізична особа, яка зобов'язана згідно чинного законодавства сплачувати відповідні податки або платежі.
Доцільно провести чітке розмежування у чинному фіскально-бюджетному законодавстві між визначенням категорії «платник» податку з поняттям «суб'єкт» оподаткування, які значною мірою ототожнюються, конкретизувавши їх в податковому законодавстві:
- платник податку — юридична чи фізична особа, яка володіє певним майном або отримує відповідні доходи і безпосередньо зобов'язана сплачувати податки до бюджетів різних рівнів. Платник здебільшого є транзитною, посередницькою ланкою під час проходження доходів. Він не стільки сплачує податки до бюджету, скільки перераховує туди частину отриманих коштів від покупця;
- суб'єкт оподаткування — один із учасників податкового процесу, який в межах своєї компетенції здійснює певні податкові процедури: держава в особі парламенту приймає податкові закони з питань оподаткування; органи податкової служби впроваджують це законодавство у фіскальну практику; платники податків виконують покладені на них податкові зобов'язання;
- носій податку — кінцевий споживач матеріальних благ; особа, яка виступила реальним платником нагромаджених на всіх стадіях товаропросування податків.
Об'єкт оподаткування — обігові кошти з продажу продукції, товарів, робіт і надання послуг.
Податкова ставка — розмір податку на одиницю оподаткування, встановлений в законодавчому порядку.
В залежності від методів встановлення розрізняють:
- універсальні ставки
- диференційовані ставки
За методом побудови:
- абсолютні — вказана сума
- відносні — у % (постійні, прогресивні, регресивні)
Одиниця оподаткування — одиниця виміру об'єкту господарювання. Податковий період — період часу, за який відбувається сплата податку Податкова система — сукупність податків і зборів, механізмів і способів розрахунку та сплати, а також суб'єктів податкової роботи, які забезпечують адміністрування і надходження податків і зборів до бюджету та інших державних цільових фондів. Система оподаткування — система форм і методів стягнення різних форм податків з юридичних та фізичних осіб
Принципи побудови податкової системи:
- формування доходів бюджетів в процесі розподілу ВВП
- встановлення додаткових обов'язків і відповідальності перед бюджетом всіх суб'єктів господарювання
- встановлення оптимального співвідношення між величиною доходу підприємства і величиною доходу бюджету
Класифікація: За формою оподаткування:
за об'єктом:
- на доходи
- на споживання
- на майно
за рівнем державних структур, що встановлюють податок:
- загальнодержавні
- місцеві
Залежно від напрямку використання:
- загальні
- цільові
Підприємницький дохід — частина прибутку від підприємницької діяльності, що одержують самі підприємці.
Орендна плата — грошова оплата права користування орендованим майном. Величина орендної плати визначається договором про оренду. Звичайно орендна плата дорівнює сумі амортизаційних відрахувань і частині прибутку від використання майна.
Акциз — непрямий податок на товари або послуги. Акциз включається в ціну товару й вилучається в державний і місцевий бюджети.
Мито — податок, що стягується державою із транспортованих через національну границю товарів по ставках, передбаченим митним тарифом. За об'єктом обкладання розрізняють ввізні, вивізні й транзитні мита. За методом обчислення (стягування) розрізняють адвалорні, специфічні й комбіновані мита. За принципом обмеження розрізняють спеціальне, антидемпінгове і компенсаційне мито. За терміном застосування мито може бути постійним, змінним та сезонним.За принципом заохочення - преференційним, пільговим та загальним (повним).[1]
Податок на додану вартість — податок, що стягується з підприємств, на суму приросту вартості на даному підприємстві, обчислювану у вигляді різниці між виторгом від реалізації товарів і послуг і сумою на сировину, матеріали, напівфабрикати, отримані від інших виробників. Ряд товарів, послуг, видів діяльності частково або повністю звільняється від податку на додану вартість.
Сутність ПДВ в тому, що він є частиною створеної вартості, яку стягують з покупців усіх видів товарів та послуг. Платники: юридичні та фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу або іншу підприємницьку діяльність на території України залежно від форм власності.
Розрахунок бази оподаткування = собівартість + прибуток + податки і збори База оподаткування при ввезенні придбаних іноземних товарів = митна вартість + транспортні витрати + страхування + інші витрати.
Податкове зобов'язання платника податку — загальний ПДВ, що нарахована платником податків і включена до робіт, послуг, які надаються у звітному періоді. Податковий кредит — сума податку на додану вартість, що сплачена платником податку у звітному періоді, у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких належить до валових витрат виробництва і основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Термін сплати ПДВ — 12 або 40 днів.
Штрафні санкції стосовно ПДВ:
- неправильність розрахунку — 5 % від суми, або 25 % у разі повторення
- за неподання чи несвоєчасне подання декларації
- за спізнення сплати
Прямі податки — оподаткування кредиту підприємств. Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом відрахування від сформованого ВВП суми валових витрат і амортизаційних відрахувань.
[ред.] Податкові ставки в Україні
| Рік | Податок на дохід | Податок на прибуток | ПДВ |
| 1991 | максимальна ставка 30 % | 35 % | - |
| 1992 — 1993 | максимальна ставка 30 % | 18 % | 28 % та 20 % |
| 1994 | максимальна ставка 90 % | 28 % та 20 % | |
| 1995 | максимальна ставка 60 % | 30 % | 20 % та 0 % |
| 1996 — 2003 | 10, 15, 20, 25, 30 та 40 % | 30 % | 20 % та 0 % |
| 2004 — 2006 | 13 % | 25 % | 20 % та 0 % |
| 2007 | 15 % | 25 % | 20 % та 0 % |
| Джерела: [1] [2] [3] [4] | |||
[ред.] Дивись також
[ред.] Посилання
- Довідники Державної податкової адміністрації України
- Основи економічних знань - Мочерний:2. Сутність та структура податків
[ред.] Посилання
 |
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
 |
Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!
|
