Вітрувіанська людина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Вітрувіанска людина»

Вітрувіа́нська люди́на — знаменитий малюнок, що супроводжується пояснювальними написами, виконаний Леонардо да Вінчі приблизно в 1490 році і поміщений в одному з його журналів. На ньому зображена фігура оголеного чоловіка в двох накладених одна на іншу позиціях: з розведеними в сторони руками і ногами, вписана в коло; з розведеними руками та зведеними разом ногами, вписана в квадрат. Малюнок і пояснення до нього іноді називають канонічними пропорціями.

Малюнок написано пером, чорнилом та аквареллю з допомогою металевого олівця, його розміри 34,3×24,5 сантиметри. Знаходиться в колекції Gallerie dell'Accademia у Венеції.

Згідно з супровідними записами Леонардо, він був створений для визначення пропорцій (чоловічого) людського тіла, як воно описане в трактатах античного римського архітектора Вітрувія (лат. Vitruvius), який написав про людське тіло:

  • Кисть становить чотири пальці
  • Ступня складає чотири кисті
  • Лікоть становить шість кистей
  • Висота людини становить чотири лікті (і відповідно 24 кисті)
  • Крок дорівнює чотири лікті
  • Розмах людських рук дорівнює його висоті
  • Відстань від лінії волосся до підборіддя становить 1/10 його висоти
  • Відстань від маківки до підборіддя становить 1/8 його висоти
  • Відстань від маківки до сосків становить 1/4 його висоти
  • Максимум ширини плечей становить 1/4 його висоти
  • Відстань від ліктя до кінчика руки становить 1/4 його висоти
  • Відстань від ліктя до пахви становить 1/8 його висоти
  • Довжина руки становить 2/5 його висоти
  • Відстань від підборіддя до носа становить 1/3 довжини його обличчя
  • Відстань від лінії волосся до брів 1/3 довжини його обличчя
  • Довжина вух 1/3 довжини обличчя

Повторне відкриття математичних пропорцій людського тіла в XV столітті, зроблене Да Вінчі та іншими вченими, стало одним з великих досягнень, що передували італійському ренесансу.

Малюнок сам по собі часто використовується як неявний символ внутрішньої симетрії людського тіла і Всесвіту в цілому.

При дослідженні малюнка можна помітити, що комбінація розташування рук і ніг у дійсності дає дві різні позиції. Поза з розведеними в сторони руками і зведеними разом ногами вписується у квадрат. З іншого боку, поза з розведеними в сторони руками і ногами вписується в коло. При детальніших дослідженнях, виявляється, що центром кола є пуп фігури, а центром квадрата статеві органи. Пізніше за цією ж методикою Ле Корбюзьє склав свою шкалу пропорціонування;— Модулор, що вплинула на естетику архітектури XX століття.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]