ГАЗ-24

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ГАЗ-24 "Волга"
GAZ-24 "Volga" in Estonia.jpg ГАЗ-24 "Волга" (1970-1985)
Виробник ГАЗ
Роки виробництва 1970-1985
Місце виробництва Нижній Новгород, Росія Росія
Попередник(и) ГАЗ-21
Наступник(и) ГАЗ-24-10
Клас Клас E
Стиль кузова седан
Колісна база 2800 мм
Довжина 4735 мм
Ширина 1800 мм
Висота 1490 мм
Кліренс 180 мм
Передня колія 1476 мм
Задня колія 1420 мм
Вага 1420-1820 кг
Найвища швидкість 145 км/год
Вмістимість баку 55 л
Споріднені ГАЗ-24-10
ГАЗ-3102
Подібні Plymouth Valiant
Chevrolet Nova
Dodge Dart
Opel KAD A
Opel Rekord A
Holden HR
Дизайнер Л.І. Ціколенко, Н.І. Кірєєв

ГАЗ-24 "Волга" - легковий автомобіль середнього класу (Клас E) сімейства "Волга", прийшов на зміну моделі ГАЗ М-21 "Волга" у 1970 році. Випускався Горьківським автозаводом до 1985 року. Широко використовувався як таксі, а також в багатьох державних організаціях. Майже не поступав в широкий продаж. Модернізована конструкція шасі і двигуна хоч і відрізнялась надійністю, але потребувала постійного догляду, і не відповідала сучасним вимогам. Попри це, автомобіль випускали 16 років.

Періодизація випуску[ред.ред. код]

Протягом свого випуску «Волга» ГАЗ-24 істотно модернізувалася два рази - в 1976-1978 і 1985-1987 роках. За змінами, що вносяться в конструкцію, випуск ГАЗ-24 можна умовно розділити на три частини згідно з внесеними заводом суттєвими змінами у зовнішній вигляд та конструкцію. Цей поділ носить умовний характер і заводом не використовувся.

«Перша серія»[ред.ред. код]

ГАЗ-24 "Волга" (1968-1977)
салон ГАЗ-24 "Волга" (1968-1977)

ГАЗ-24 випуску 1968-1977 років умовно можна виділити як перше покоління, або, згідно з термінологією, загальноприйнятою стосовно «Побєди» і ГАЗ-21 - першу серію ГАЗ-24.

Відмінні особливості всіх автомобілів «першої серії» - бампера без ікол, але з хромованими боковинами таблички номерного знаку під переднім бампером, окремі від задніх ліхтарів катафоти на задній панелі кузова, панель приладів з обтягнутою чорним шкірзамінником верхньою частиною і пофарбована під колір кузова нижній, чорні зі вставками під слонову кістку рукоятки на панелі приладів, оздоблювальні панелі дверей з вертикальним малюнком, переднє сидіння диванного типу з трьох частин з незалежним регулюванням і центральним підлокітником.

Автомобіль постійно піддавався незначним удосконаленням. Зокрема, до 1975 року: видалили з конструкції системи охолодження двигуна автоматичну муфту включення вентилятора, яка показала ненадійність своєї роботи; змінили форму зовнішнього дзеркала заднього виду; встановили новий, більш зручний і надійний замок багажника; стали встановлювати нові ресори з параболічним профілем листів; замок запалювання уніфікували з автомобілями ВАЗ; спідометр оригінальної конструкції (стрічковий) замінили на традиційний стрілочний, більш довговічний; на задні стійки даху встановили стоянкові вогні, що світилися при виході пасажирів і т. д.

«Друга серія»[ред.ред. код]

Салон ГАЗ-24 "Волга" (1977-1985)
ГАЗ-24 "Волга" (1977-1985)

Протягом 1976-78 років сталася перша серйозна модернізація ГАЗ-24, що можна вважати початком випуску другого покоління, або другої серії ГАЗ-24.

У ці роки машина отримала «ікла» на бамперах, протитуманні фари на передньому бампері, задні ліхтарі з вбудованими катафотами, салон зі зміненим оформленням, в якому практично всі металеві деталі для безпеки були закриті м'якими пластиковими накладками, оздоблювальні панелі дверей з горизонтальним малюнком, статичні ремені безпеки спереду і ззаду (що вимагало видалення підлокітника з конструкції переднього сидіння), нову оббивку сидінь; були й інші, дрібніші зміни.

У такому вигляді машина випускалася до 1985 року з мінімумом модернізацій.

«Третя серія» (ГАЗ-24-10)[ред.ред. код]

Докладніше: ГАЗ-24-10
ГАЗ-24-10 "Волга" (1985-1992)

У середині 1980-х років машина знову була модернізована, на цей раз - більш істотно і радикально. Результатом цього стала модель ГАЗ-24-10, яку можна назвати третім поколінням, або третьою серією ГАЗ-24.

Впровадження модернізованих вузлів і в цей раз відбувалося поступово - від пластикової решітки радіатора, що з'явилася на експортних автомобілях наприкінці 1970-х років, до закінчення оновлення універсала, що стався в 1987 році. У 1985 році випускали «перехідний» варіант седана, який поєднував у різних пропорціях риси ГАЗ-24 і 24-10 і одержали неофіційну позначення ГАЗ-24М.

Раніше, в 1982 році, в серію був запущений автомобіль ГАЗ-3102 для обслуговування державних установ (знаходився в розробці з 1976 року), що використовував серйозно перероблені кузов, двигун, трансмісію і підвіску ГАЗ-24 - він став родоначальником сімейства автомобілів «Волга», що знаходиться на конвеєрі досі.

ГАЗ-24-10 випускалася до 1992 року, після чого був замінений у виробничій програмі на ГАЗ-31029, який представляв собою агрегати ГАЗ-24-10 в оновленому кузові на основі кузова моделі ГАЗ-3102.

Статистичні дані[ред.ред. код]

Усього до 1992 року був випущено 1481561 автівок ГАЗ-24 всіх модифікацій; це була наймасовіша легкова модель в історії заводу.

Огляд основних модифікацій[ред.ред. код]

ГАЗ-24-02 "Волга" (1972-1987)
  • ГАЗ-24-01, що випускалася з 1970-1971 роки для роботи в таксі. Оснащувалася дефорсованим двигуном ЗМЗ-24-01, спеціальним маркуванням кузова типу «шашечки», ліхтарем зеленого кольору «вільний», обробкою салону з шкірозамінника, допускає санобробку; замість приймача - таксометр.
  • ГАЗ-24-02, випускалася серійно в 1972-1986 роках з п'ятидверним кузовом типу універсал.
  • ГАЗ-24-03, санітарний автомобіль на базі ГАЗ-24-02.
  • ГАЗ-24-04, з п'ятидверним кузовом універсал для роботи в таксі. Оснащувалася дефорсованим двигуном ЗМЗ-24-01, спеціальним маркуванням кузова типу «шашечки», ліхтарем зеленого кольору «вільний», обробкою салону з шкірозамінника, допускає санобробку; замість приймача - таксометр на базі ГАЗ-24-02.
  • ГАЗ-24-07, що випускалася в 1977-1985 роках для роботи в таксі, оснащувалася газобалонною установкою.
  • ГАЗ-24-24, версія для спецслужб, т. зв. «Догонялки» або «машина супроводу», оснащувалася модифікованої силовою установкою від ГАЗ-13 «Чайка» - двигуном ЗМЗ-2424, V8, 5,53 л, 195 л. с. і триступеневої автоматичною коробкою передач, а також гідропідсилювачем рульового керування. Мала посилені кузов та ходову частину. Максимальна швидкість - до 170 км/год.
  • ГАЗ-24-54, праве кермо експортна модифікація (випущено менше 1000 примірників).
  • ГАЗ-24-76і24-77, машинокомплекти седана і універсала, відповідно, для Бельгії під комплектацію фірмою Scaldia-Volga дизелем Peugeot Indenor.
  • ГАЗ-24-95- дослідна повнопривідна модифікація, створена з використанням агрегатів ГАЗ-69, характерна особливість конструкції - відсутність рами. На початку 1974 року випущено 5 штук, один примірник обслуговував Л. І. Брежнєва в мисливському угідді Завидово, друга деякий час залишалася в ОКБ ГАЗ. Решта машин були розподілені по відомствах в Горькому та області - в обком партії, військовим, в міліцію; до сьогоднішнього дня збереглися дві машини - Завидівське і обкомівська.

Також існують такі модифікації, як чотирьохдверні парадні кабріолети і пікапи / фургони. Це не продукція заводу ГАЗ: кабріолети робив у дуже невеликій кількості для військових парадів в округах Бронницкий військовий авторемонтний завод, фургони і пікапи - цивільні ремзавод зі списаних звичайних седанів і універсалів.

ГАЗ-24-24[ред.ред. код]

Ще з 1930-х років на Горьківському автозаводі малими серіями випускали швидкохідні автомобілі середнього класу для силових відомств. Після випуску таких машина на базі ГАЗ-М-1 (варіант з американським Ford Flathead V8), «Перемоги» (ГАЗ-М-20М з 90-сильним двигуном від «ЗіМ»-а) і ГАЗ-21 (ГАЗ-23), в 1974 році вийшов пуск в малу серію автомобіля ГАЗ-24-24 на базі серійного седана ГАЗ-24.

Офіційно ГАЗ-24-24 іменувався «швидкохідний автомобіль» або «машина супроводу», основним його завданням була служба в 9-му управлінні КДБ СРСР (попередник сучасної ФСТ) - супровід урядових «ЗіЛ» і «Чайок», для чого була потрібна машина, здатна йти з ними «на рівних». Найбільш простим і дешевим методом забезпечити це виявилася установка двигуна і трансмісії від тієї ж «Чайки» в модифікований кузов ГАЗ-24. Неофіційно в КДБ її називали - «дубль», також поширено неофіційну назву «догонялки».

Зовні автомобіль був не відрізняється від серійної «Волги». Єдиною помітною відмінністю був підлоговий важіль автоматичної коробки передач, форма якого злегка відрізнялася від штатного (він був зігнутий у підстави). Частина машин мала тільки педаль гальма. В іншому випадку, встановлювалися дві спарені педалі, обоє працювали як гальмо. На пізніх випусках міг зустрічатися і варіант з одним широким педаллю гальма (як на іноземних автомобілях з АКПП), такий варіант використовувався на швидкохідному седані ГАЗ-31013 на базі ГАЗ-3102.

Технічно, машина була доопрацьований стандартний кузов ГАЗ-24 з іншими, більш потужними передніми лонжеронами та іншими заходами посилення, в який встановлювався двигун моделі ЗМЗ-2424 - алюмінієвий верхнеклапанний V8 з одним распредвалом в розвалі блоку циліндрів, 5530 см³, 195 к.с., - спарений з триступеневої коробкою-автоматом з перемиканням важелем-селектором в підлозі. Цей двигун мав суттєві відмінності від схожого двигуна ГАЗ-13 і дуже нагадував двигун ГАЗ-23, і мав таку ж випускну систему із зведеними в одну трубу після глушника двома трактами. Задній міст мав головну пару ГАЗ-23 з зменшеним щодо штатної передавальним числом (3,38:1). Крім того, автомобіль мав посилену підвіску і гідропідсилювач рульового управління з окремим робочим циліндром (не вбудованим в рульовий механізм).

На автомобілях могли встановлюватися системи спецзв'язку та світлової сигналізації для подачі сигналів під час руху в колоні, дослідження цього спецобладнання утруднено через те, що перед продажем списаних машин воно в обов'язковому порядку демонтувалося.

Машини збиралися вручну (тому були суттєві відмінності між окремими екземплярами), фарбувалися за «Чайковський» технології, з гарним антикором, іноді за спецзамовленням могли забезпечуватися нестандартним інтер'єром з велюру або плюшу, можливо, кондиціонером.

Питання технічних характеристик та динамічних можливостей автомобіля залишається не до кінця з'ясованим дотепер. У посібнику з експлуатації була вказана максимальна швидкість 160 км/год. Також нез'ясованим є питання про загальну кількість випущених екземплярів. Виходячи з припущення про те, що річні масштаби випуску ГАЗ-23 і ГАЗ-24-24 приблизно збігалися, повинно було бути випущено трохи більше тисячі таких автомобілів (ГАЗ-23 було випущено 608 примірників за 8 років).

ГАЗ-24-34 - варіант тієї ж модифікації на базі ГАЗ-24-10 з відповідними зовнішніми відмінностями. Двигуни - ЗМЗ-503 (один чотирьохкамерний карбюратор) і ЗМЗ-505 (два синхронізованих чотирьохкамерних).

Проблеми в експлуатації «Волг» з V8 - в силу тієї ж суті ті ж, що і у американських маслкарів: погана керованість, неефективні гальма, величезний витрата палива і т. д. Крім того, є специфічні проблеми з живучістю підвісок і кузовів, викликані, очевидно, низькою якістю вітчизняного дорожнього покриття. Слабким місцем цих автомобілів також вважається гідравлічний сервопривід рульового управління.

Посилання[ред.ред. код]