Горьківський автомобільний завод

Горьківський автомобільний завод

Тип	Автомобільний завод
Заснування	1 січня 1932
Штаб-квартира	Нижній Новгород
Галузь	автомобілебудування
Сайт	http://www.gaz.ru

"ГАЗ", "Горьківський автомобільний завод" (в період 1935-1957 рр. — ЗіМ (Завод ім.Молотова)) (GAZ), російська фірма з виробництва легкових автомобілів марок «Волга», «Чайка», а також вантажівок марки «ГАЗ». Штаб-квартира знаходиться в Нижньому Новгороді (Із 1932 і до 1991 називався Горький).

ГАЗ — одне з найбільших російських (до розпаду СРСР — радянських) підприємств автомобільної промисловості. Емблема заводу, яку прийняли в 1950 році, повторює частину стародавнього герба Нижнього Новгорода з гарцюючим оленем. Деталі емблеми з роками варіювалися.

Історія

Відкритого акціонерного товариства "ГАЗ" (раніше "Горьківський автомобільний завод") бере свій початок з 1929 р

4 березня 1929 р. ухвалено рішення ВРНГ СРСР і підписано наказ про будівництво автомобільного заводу.

6 квітня 1929 р. затверджено рішення про вибір району будівництва майбутнього автозаводу - біля міста Нижнього Новгорода.

31 травня 1929 р. ВРНГ СРСР і американська фірма "Ford Motor Company" уклали угоду про технічну допомогу з організації і налагодження масового виробництва легкових автомобілів типу "Ford-А" і вантажних автомобілів типу "Ford-АА". Технологічне і будівельне проектування велося в Америці в основному силами вітчизняних інженерів за тісної співпраці з фірмою "Ford Motor Company". Архітектурно-будівельний проект розроблявся фірмою "Austin & K".

2 травня 1930 р. під Нижнім Новгородом був закладений перший камінь у фундамент майбутнього автомобільного заводу. Завдяки вдалому проекту, умілому керівництву, особистій відповідальності кожного учасника завод був побудований за 18 місяців.

1 січня 1932 р. автозавод вступив в дію.

29 січня 1932 р. з конвеєра зійшов перший автомобіль - вантажівка ГАЗ-АА.

З грудня 1932 р. на автозаводі почалося складання легкового автомобіля середнього класу ГАЗ-А. Перші автомобілі моделей ГАЗ-А і ГАЗ-АА виготовлялися за кресленнями американської фірми "Форд". Попри це, вони вже дещо відрізнялися від американських прототипів: для радянського варіанту були посилені картер зчеплення і рульовий механізм. Поєднуючи використання фордівських розробок з пошуком і впровадженням своїх рішень, конструктори створили немало модифікацій на базі "полуторки".

У 1933 р. з'явився автобус службового призначення ГАЗ-03-30. В кінці 1934 р. на конвеєр поставили трьохосну вантажівку ГАЗ-ААА. Пізніше з'явився самоскид ГАЗ-410. А в 1937 р. на філіалі Горьківського автомобільного заводу розпочали виробництво санітарного автобуса ГАЗ-55. Також, у ті роки було створено і газогенераторну вантажівку ГАЗ-42. На базі автомобіля ГАЗ-А був створений пікап ГАЗ-4 з суцільнометалевою кабіною і металевою платформою на 500 кг вантажу. Пікапи ГАЗ-4 почали сходити з конвеєра у 1933 р.

Важливою датою в біографії заводу став день 17 квітня 1935 року, коли з конвеєра зійшов стотисячний автомобіль. Це був легковий ГАЗ-А.

Так, в 30-і роки, вперше в СРСР за технічної допомоги американських фахівців з "Ford Motor Company" було освоєне конвеєрне потокове виробництво автомобілів.

Новою віхою в історії заводу стало створення і освоєння легкового автомобіля М-1. Масовий рух за оволодіння технікою і підвищення продуктивності праці дали можливість в найкоротші терміни провести підготовку виробництва нових автомобілів. За угодою, підписаною з фірмою "Форд", цим автомобілем, як і ГАЗ-А, був також визначений свій фордівский прототип. Проте конструкторський колектив ГАЗу, очолений в 1933 р. талановитим фахівцем і організатором А.О.Ліпгартом, враховуючи не тільки одержаний досвід виробництва і експлуатації першої моделі, але і свою власну точку зору на вітчизняний автомобіль, рішуче відмовився від копіювання американського зразка. Так, замість встановлення двигуна V-8 з американського аналога, був форсований з 40 до 50 к.с. і істотно модернізований чотирициліндровий, що вже випускався. Але головні зміни зазнало шасі: були створені рама підвищеної міцності і нова конструкція підвіски (на чотирьох ресорах замість двох поперечних у аналога); спиці колеса поступилися місцем дисковим штампованим з шинами збільшеної розмірності. Причини зрозумілі: фордівське шасі виявилося фактично непридатним до роботи в умовах радянських доріг. У результаті ГАЗ-М1, як і все подальші моделі легкових автомобілів ГАЗ, виявився витривалим, міцним, невибагливим. Зовнішній вигляд автомобіля теж був змінений: за рахунок укрупнення передньої частини і подовженої рами та колісної бази кращими стали пропорції, цікавішою стала зовнішність всієї передньої частини - крил капота і облицювання радіатора. Таким чином, конструкторський колектив заводу створенням автомобіля ГАЗ-М1 не тільки витримав важливий іспит, але й заклав основи конструкторської школи ГАЗу. У 1937 р. автомобіль М-1 гідно представив СРСР на Всесвітній промисловій виставці в Парижі. У моделі ГАЗ-М1 своєрідна біографія. Рік за роком, модернізуючись в деталях, вона вірою і правдою служила людям з кінця 30-х до 50-х років, включаючи війну. На базі М-1 був розроблений і серійно випускався пікап ГАЗ-415 вантажопідйомністю 400 кг. Випускалися "Емки" і з 6-ти циліндровим двигуном, що одержав індекс ГАЗ-11. Цей двигун робочим об'ємом 3485 куб.см. і потужністю 76 к.с. не тільки дозволив поліпшити динаміку, але і відкрив перспективи для його застосування на майбутніх конструкціях вантажних автомобілів, а в роки війни - на легких танках і самохідних установках. Легковий автомобіль з новим двигуном одержав індекс ГАЗ-11-73. Його перші зразки були готові у 1938 році. Окрім силової установки, на автомобілях було введено ще цілий ряд удосконалень: подовжені передні ресори, ефективніші гальма, нова панель приладів та ін. На базі ГАЗ-11-73 був створений автомобіль ГАЗ-11-40 з кузовом фаетон, почати серійне виробництво якого перешкодила війна. А ось повноприводна модифікація ГАЗ-61, створена В.А. Грачовим, випускалася серійно. Автомобіль міг долати підйоми крутизною 38°, без зусиль долав круті пішохідні сходи, долав брід завглибшки 720 мм. Фахівці стверджували, що при встановленні спеціальних шин з розвиненими ґрунтозачепами ГАЗ-61 за прохідністю перевершував напівгусеничні машини.

До кінця 30-х років ГАЗ став провідним автозаводом країни і дав СРСР 450 тисяч автомобілів. Він освоїв виробництво 17-ти моделей і модифікацій автомобілів і виробляв 68,3% всіх автомобілів, що вироблялися в СРСР. Велика заслуга в цьому належить першому директору заводу С.С. Дьяконову (1898-1938)

Роки війни

ГАЗ-13 ("Чайка")

ГАЗ-21 ("Волга")

У роки Німецько-радянської війни робота підприємства цілком підпорядковувалась потребам фронту.

Друга Світова війна зажадала переорієнтації заводу на випуск бойової техніки. Заводські конструктори і технологи оперативно розробили і підготували до виробництва нові машини: всюдиходи ГАЗ-64 і ГАЗ-67, бронеавтомобілі БА-64, БА-64Б, танки: Т-60, Т-70. Разом з вантажними автомобілями завод розгорнув випуск самохідних гармат, боєприпасів і різного військового спорядження.

Видатними конструкторами - новаторами у створенні бойової техніки проявили себе А.А. Ліпгарт, М.О. Астров, В.А. Дєдков, В.А. Грачов, А.М. Крігер, Л.В. Косткін, Ю.Н. Сорочкін, В.К. Рубцов.

За роки Німецько-радянської війни ГАЗ випустив:

• автомобілів - 176221 шт.
• танків - близько 12000 шт.
• самохідних установок - більше 9000 шт.
• мінометів - 24000 шт.
• автомобільних двигунів - 232000 шт.

1945-1970 рр.

Після закінчення війни на заводі була налагоджена робота із створення нових моделей легкових автомобілів. Першою з'явилася знаменита «Побєда» М-20 (потужність двигуна 50 к.с., швидкість 105 км/г), а також ГАЗ-12 і ГАЗ-69.

1956 ознаменував новий етап в розвитку заводу — на зміну «Побєді» прийшла «Волга» ГАЗ-21. А з 1959 розпочався випуск сучаснішої і комфортабельнішої моделі «Чайка» ГАЗ-13 з двигуном потужністю 150 к.с. (у подальші роки потужність моделі ГАЗ-14 досягла 220 к.с.).

У 1969 замість старої «Волги» було освоєно виробництво нової моделі ГАЗ-24.

Реконструкція

ГАЗ-24 ("Волга")

Після розпаду Радянського Союзу ГАЗ одним з перших зумів адаптуватися до нових ринкових умов.

На початку 80-х років була створена модель 3102, оснащена двигуном потужністю 100 к.с., а в 1997 заводські інженери, піддавши її конструктивному оновленню, розробили сучасну базову модель ГАЗ-3110 з двигуном потужністю 100-150 к.с.

Крім того, у 1997 була підписана угода між ГАЗ і італійським концерном Fiat про створення спільного підприємства під назвою «Нижнєгород-моторс» із збирання легкових автомобілів трьох фіатівських марок. Через кризу 1998 ГАЗ, хоч і пристосувався до нових економічних умов набагато краще за більшість російських автомобільних підприємств, також зіткнувся із складнощами.

У 1999 р. з конвеєру заводу зійшли 125486 легкових автомобілі. В кінці року з'явився новий задньоприводний седан ГАЗ-3111. Автомобіль створений за тісної співпраці з американською компанією Venture, значно відрізняється від своїх попередників. Довжина комфортабельного салону автомобіля збільшена на 120мм.

У 2000 і 2001 рр. для збирання автомобілів введені в дію нові промислові потужності, для створення яких була залучена допомога ряду західних компаній і декількох десятків фірм з Росії і країн СНД. Разом з тим, недолік фінансових коштів примусив перенести терміни впровадження ряду перспективних моделей. Все більше машинокомплектів відправляються на дочірні підприємства. Автомобілі з маркою ГАЗ почали збирати в Інгушетії, Білорусії, Україні.

Сучасність

ГАЗ-31105 ("Волга")

На даний час у виробничій програмі автозаводу домінує седан ГАЗ-3110 і його модифікації. На їх частку припадає більше 80% загального виробництва. Архаїчні 90- і 100-сильні двигуни сімейства ЗМЗ-402, що ведуть свій родовід з 1958 року, поступово поступаються місцем більш довершеному 2,3-літровому агрегату ЗМЗ-4062.10, що розвиває 145 к.с.